15. Побудуйте модель проблемної ситуації та опишіть її на матеріалі з мови.

Проблемна ситуація на уроці – це такий вид навчальної ситуації, який містить у собі певну суперечність між призначеними для вивчення фактами і явищами, яку потрібно розв’язати.

Учитель може показати учням шлях дослідження проблеми, розв’язати її від початку до кінця, а учні – спостерігати за процесом роздумів учителя і вчитися розв’язувати проблемні завдання (метод проблемного викладу), учні можуть під керівництвом учителя самостійно розмірковувати, розв’язувати проблемні ситуації, аналізувати, порівнювати і узагальнювати за умови, що учитель організовує пошук нових знань за допомогою різних засобів (частково-пошуковий метод), або самостійно здобути їх у процесі дослідження проблеми, порівняти різні варіанти відповідей, а також визначити основні засоби досягнення результатів, коли учитель лише управляє процесом розв’язання проблемних завдань (дослідницький метод).

Пізнавальна діяльність учнів під керівництвом учителя в проблемній ситуації проходить такі етапи:

• аналіз проблемної ситуації і усвідомлення проблеми;

• пошук і формулювання гіпотези;

• перевірка гіпотези.

Розпочинаючи роботу над темою "Дієвідміни", висвітлюємо через епідіаскоп матеріал диктанту "Тиша": гон... ш, плач...мо і т.д. Учням пропонується встановити на місці пропусків необхідні букви. Розв'язати завдання виявилось нелегко, бо в його основі лежить внутрішня суперечність альтернативними написанням, букв е // її, е // ї. Перше завдання учнів - знайти цю суперечність тобто сформулювати проблему. Джерелом проблемності виступало в цьому випадку інтелектуальне утруднення. Учні, яким потрібно угледіти проблему справляються (в силу середньої складності завдання) здебільшого швидко. При потребі поділяємо клас па кілька груп за рівнем готовності для розв’язання проблемних ситуацій. З’ясувавши суть внутрішньої суперечності колективно або індивідуально за вказаними рівнями, учні звіряють свої спостереження у фронтальному експерименті добирають інші дієслова в особових формах.

Другий етап роботи пошук гіпотези для відповіді-пояснення на запитання-дилему: чим викликана різниця в написанні особових закінчень дієслів. Проводили їх фронтально (задля цікавості використовували скриньки для "голосування"). Версії були досить різні: дві групи зміни дієслів, два їх види, два типи, два способи... Ці версії спростовують самі ж учні, пригадуючи, що більшість з них позначають у дієслова зовсім інші поняття. Група "шукачів за аналогією" пригадає, що за специфічними - особливостями зміни іменники об'єднуються у відміни. А тоді вже група "шукачів за інтуїцією" вийшла на термін "дієвідміни".

Але визначення терміна - то лише частка справи у формулюванні гіпотези, яка, передусім, повинна включати пояснення критеріїв розподілу дієслів на дві дієвідміни. Інтуїтивно мислячі учні, звичайно ж, "промацали" всі особові форми і встановили, що "лакмусовим папірцем"у проблемі є закінчення 3-ї особи множини. Частина дітей, зрозуміло, потребувала підказки. Загалом же учні неминуче прийшли до формулювання гіпотези, що й становить підручникове правило.

Перевіряючи гіпотезу її співвіднесенням з кожним конкретним прикладом, учні звернули увагу на написання слова розколеться і за порадою вчителя (але самостійно, а не фронтально) вдалися до диференціації за неозначеною, формою, збагативши, таким чином, формулювання гіпотези. Остаточно редакцію гіпотези школярі перевірили за підручником.