52. Наведіть приклад евристичної бесіди, що розгортається під час уроку літератури індуктивно ( використайте шкільний підручник).

Бесіда - запитально-відповідний метод навчання, завдання якого – спонукати учнів до актуалізації відомих і засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень.

За характером пізнавальної діяльності учнів бесіди класифікують на репродуктивні, катехізичні і евристичні. Евристичні бесіди підводять учнів до самостійних висновків.

Під час вивчення новели « Камінний хрест» у 10 класі можливо розгорнути евристичну бесіду індуктивно у такий спосіб:

1. На актуалізацію опорних знань запропонувати учням подумати над значенням слів емігрант, еміграція.

2. Коли з’ясувалось значення цих слів, визначаємо як дані поняття пов’язані із темою вивчення,створюємо проблемну ситуацію, з'ясовуємо, які ще суміжні слова чи пов’язані можна підібрати до цих понять, шукаємо у словнику і зачитуємо.

3. Задавши питання по змісту твору,що стало причиною масової еміграції галицького населення спонукаємо учнів до висловлювання припущень щодо розв’язання проблем.

4. Вимогу довести свою точку ми оформили проханням опиратися на текст твору, використовувати цитати.

5. Наступним етапом нашої бесіди було заслуховування відповідей учнів на це питання, корегування їхніх помилок, для цього 10 –класники переглянули деякі моменти із фільму.

6. На останньому етапі евристичної бесіди пояснюємо, що причиною масової еміграції галицьких селян (Життя стало нестерпним, люди не хотіли бути наймитами на рідній землі, збільшувались податки,землі було мало,тому нестатки, убогість змусили багато людей виїжджати у пошуках кращої долі).Еврестична бесіда має велике значення для розвитку навчально- пізнавальної діяльності. Вона сприяє більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями.

53.Наведіть приклад евристичної бесіди, що розгортається під час уроку мови індуктивно.

Бесіда - запитально-відповідний метод навчання, завдання якого – спонукати учнів до актуалізації відомих і засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень.

За характером пізнавальної діяльності учнів бесіди класифікують на репродуктивні, катехізичні і евристичні. Евристичні бесіди підводять учнів до самостійних висновків. Евристична бесіда будується тим таким чином, що вчитель уміло поставленими питаннями скеровує учнів на формування певних понять, висновків, правил з використанням наявних знань та спостережень. Така бесіда має за мету спрямування учнів на активні роздуми, самостійне просування їх у засвоювані певних знань, висловлювання припущень про причини явиш, про зв'язки між поняттями на основі порівнянь. Під час вивчення теми "Складне речення" у 5 класі, можливо розгорнути евристичну бесіду індуктивно у такий спосіб:

1) на актуалізації опорних знань запропонувати учням два речення, записаних на дошці одне з яких просте, а інше складне, і задати визначте в них граматичну основу;

2) коли з’ясувалося, що в другому реченні дві граматичні основи, склалася характерна для евристичної бесіди проблемно - пошукова ситуація, оскільки учні зіткнулися з невідомим їм мовним явищем;

3) задавши питання, яке з записаних речень просте, а яке складне, ми тим самим спонукали їх до висловлення припущень щодо розв'язання проблеми;

4) вимогу донести свою точку зору ми оформили в питанні: чому перше речення просте, а друге складне;

5) наступним етапом нашої бесіди було заслуховування відповідей учнів на це питання, корегування їхніх помилок; для цього п'ятикласникам було запропоновано ще кілька речень, спрямованих на дошку через проектор, і ми давали учням завдання знайти серед них одне просте;

6) нові знання учнів, здобуті шляхом індуктивно-евристичної бесіди узагальнили за підручником для 5 класу, звіривши власні висновки з правилом у ньому; використання підручника на останньому етапі евристичної бесіди пояснюємо тим, що наявність заголовка "Складне речення" позбавило б наше спільне дослідження проблемності.

Евристична бесіда має велике значення для розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вона сприяє більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями.