25. Як розвивається особистість у цілісному педагогічному процесі? Що таке базова культура особистості?

Дитина, починаючи спілкуватися з людьми в процесі активної діяльності, стає соціальною сутністю, тобто особистістю. Особистість – людина, соціальний індивід, що поєднує в собі риси загальнолюдського, суспільно значущого та індивідуально неповторного Розвиток особистості – процес її становлення під впливом зовнішніх та внутрішніх, керованих і некерованих, соціальних і природних факторів. Розвиток –складне динамічне явище, яке спрямоване на збільшення фізичних та інтелектуальних сил особистості, що дозволяють сформувати творчі здібності школяра, його активну громадську позицію. Він відбувається на основі взаємодії дитини з середовищем.

Розвиток особистості з педагогічної точкі зору включає такі аспекти:

• навчально – пізнавальна діяльність;

• розвиток творчих здібностей (пререхід задатків в здібності);

• громадська діяльність особистості (дитячі та молодіжні організації, діяльність за власним вибором – шефство, волонтерство, гуртки);

• системне виховання дітей у сім’ї.

26. Якщо керуватися принципами диференціації індивідуалізації навчання, та якими способами їх можливо реалізувати під час уроку

Назва принципу:

Принцип диференціації навчання. Засоби реалізації

У практиці своєї роботи на експериментальному майданчику "Юна Плеяда" М.М.Николин, застосовував такі методики:

1. Виконання диференційованих за рівнями складності завдань у гомогенних групах (за однаковим за успішністю складом учнів).

2. Адаптивна система взаємонавчання у статичних і динамічних парах (за В.Дяченком і А.Границькою), яке полягає в допомозі сильного учня слабким і мас таку методику:

а) учитель готує картки з диктантом для кожного учня;

б) один учень читає навчальний текст, другий пише, потім навпаки;

в) учні обмінюються написаним і перевіряють;

г) той. хто допустив помилки, робить усний розбір під контролем партнера;

д) змінюється склад пар, і партнери працюють з іншими текстами.

Принцип індивідуалізації навчання. Засоби реалізації

1. Здійснення аналізу розумового розвитку учнів.

2. Вивчення мотивів учіння школярів.

3. Врахування рівня пізнавальної і практичної самостійності учня.

4. Врахування рівня вольового розвитку учня..

5. Обєднання в диференційовані підгрупи учнів, які мають однакові навчальні можливості.

6. Корегування змісту і форм навчання, надавання допомоги учням без суттєвого зниження складності змісту навчального матеріалу.

7. Дослідження індивідуальної системи діяльності учня.

1. Адресно-цільове поясненім навчального матеріалу з врахуванням індивідуальних інтересів учнів та їх темпу у сприйнятті матеріалу.

2. Завдання підготувати індивідуальні повідомлення за матеріалом, цікавим для конкретних учнів.

3. Індивідуалізація у самостійній роботі:

а) творчі завдання для учнів з високим рівнем знань;

б) створеній "ситуації успіху" у завданнях для учні» з низьким рівнем знань, посильних для них.

4.Частіша перевірка зошитів слабовстигаючих учнів.