§ 2. Система законодавства.

С/гід також розрізняти систему права і систему законодавства. Система права — сукупність норм, тобто правил поведінки, В той же час

Під системою законодавства розуміють сукупність нормативно-правових актів, у яких об'єктивуються внутрішні змістовні і структурні характеристики права.

Залежно від основи можна виділити наступні системи законодавства:

1. Горизонтальна - галузева структура системи законодавства, що обумовлена предметом правового регулювання - фактичними суспільними відносинами. На основі цього критерію з'являються галузі законодавства, що відповідають галузям системи права (трудове законодавство (законодавство про працю (Кодекс законів про працю України)) — трудове право).

2. Вертикальна - ієрархічна структура системи законодавства, що відображає ієрархію органів державної влади і нормативно-правових актів за їх юридичною чинністю (Конституція -> закони —> підзаконні акти).

3. Комплексна - складається в залежності від об'єкту правового регулювання і системи державного управління (транспортне законодавство, яке складається з нормативно-правовий актів, що стосуються 'транспорту).

Тема 9. Тлумачення норм права. § 1. Поняття і види тлумачення.

Тлумачення права - це інтелектуально-вольова діяльність по встановленню справжнього змісту правових актів з метою їх реалізації й удосконалювання.

Мета тлумачення полягає в тому, щоб з'ясувати точний зміст юридичних правил, правових розпоряджень, що містяться в нормативно-правових актах.

Об'єктами тлумачення виступають юридичні нормативні акти як письмові акти-документи, що містять норму права.

Процес тлумачення складається з двох стадій: з'ясування і роз'яснення. Тлумачення, як інтелектуально-розумовий процес, спрямований на пізнання юридичної норми, називається з'ясуванням. З'ясування - тлумачення для себе. У тому випадку, коли суб'єкт тлумачення в тій або іншій формі виражає результати з'ясування для. інших осіб, має місце роз'яснення.

Існує дві класифікації тлумачення: за суб'єктами та за об'ємом.

Розрізняється два види тлумачення за суб'єктами:

I. Офіційне.

1. Легальне - тлумачення вищих судових органів. В Україні, такими органами/ є Конституційний Суд та Верховний Суд України, Згідно із ст. і47 ч. 2 Конституційний Суд України дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. ІЦодо Верховного Суду України, то він дає керівні роз'яснення стосовно законодавства. Таким/ чином, тлумачення Конституційного Суду та Верховного Суду України е легальним.

2. Автентичне - тлумачення органа, що видав акт. Автентичне тлумачення, може давати Верховна Рада України, Президент України та інші правотворчі орггти.

3. Правозастосувальне - як правило, це - тлумачення правозастосовчих органів. Суди загальної юрисдикції під час другої стадії правозастосуваиия, тобто формування, юридичної основ// справи здійснюють наступні правозастосувальні дії: вибір юридичної норми, що підлягає застосуванню: перевірка дійсності норми і її дія в часі, у просторі, і по колу осіб; перевірка правильності тексту нормативно-правового акта; з'ясування змісту норми права за допомогою певних способів тлумачення.

II. Неофіційне. Будь-хто може тлумачити закон. Різниця між цим тлумаченням та офіційним полягає у тому, що неофіційне тлумачення не .має юридичної сили. Якщо порівняти повсякденне /тлумачення з професійним на прикладах термінів "юридична особа" та 'фізична особа" у положенні: "право власності на землю належить фізичним та юридичним особам, а також державі".

1. Повсякденне - тлумаченням займається будь-який суб'єкт права. Поняття юридичної та фізичної особи для більшості громадян поєднуються з освітою. Так, більшість визнає юридичною особою особу з юридичною освітою, і фізичною — особу, що має фізичну (фізкультура) чи фізико-математичиу освіту. В зазначеному прикладі суб'єкт повсякденного тлумачення буде вважати, що правом власності на землю володіють лише юристи та фізики (спортсмени), а та кет: органи держави.

2. Професійне - тлумачення дають фахівці-юристи. Маючи, юридичну освіту, фахівці не будуть вважати, що фізична особа — це фізик чи спортсмен, а юридична особа — це юрист. Тому в зазначеному прикладі вони нададуть вдале тлумачення, що право власності'/, на землю мають фізичні особи (люди), юридичні особи (підприємства, установи, організації) та держава в особі її органів.

3. Доктринальне - тлумачення проводиться вченими-юристами. В ст. І Конституції України зазначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Сьогодні, зрозуміло, що таке суверенітет та незалежність, більш-менш зрозуміло, що таке демократична та правова держава. Зараз вчені-юристи України, узагальнюючи різні доктрини, досвід інших країн, їхнього законодавства, що стосується піюіування держави про людину, розробляють цілісну концепцію соціальної держави. Це і є доктринальне тлумачення.

Крім того, існує ще два різновиди тлумачення:

1. Нормативне - дається офіційне роз'яснення норми в цілому безвідносно її реалізації. Такими можуть буди керівні роз'яснення ГЬгенуму Верховного Суду України.

2. Казуальне - норма інтепретується щодо конкретного випадку. Як правило, казуальне тлумачення — це тлумачення конкретного випадку (казусу). Таким може бути иравозастосувальне тлумачення.

Щодо тлумачення за об'ємом, тобто з'ясування співвідношення між дійсним змістом норми та її текстуальним виразом, то розрізняються наступні види тлумачення:

/. Буквальне (адекватне) тлумачення означає відповідність словесного виразу норми права її дійсному змісту. Наприклад, «вкладника.*ін банку моясуть бути громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства».

2. Розширювальне тлумачення - зміст норми, що тлумачиться, виявляється ширшим її текстуального виразу. У цьому випадку застосовуються фрази тину: та інше; і так далі; і в інших випадках, передбачених законодавством тощо.

3. Обмежувальне тлумачення - зміст норми права виявляється вужчим її текстуального виразу. Прикладом може служити російський Федеральний закон від 26 вересняі 1997 року «Про свободу совісті і про релігійні об'єднання», що обмежено тлумачить конституційну свободу совісті.

Розширювальне та обмежувальне тлумачення - результат недосконалості законодавства.