§ 2. Загальна характеристика суб'єктів права.

Поняття, характеристика і види суб'єктів права.

Суб'єктами правовідносин або суб'єктами права є індивіди або організації, що, на підставі юридичних норм, можуть бути учасниками правовідносин, тобто носіями суб'єктивних прав і обов'язків.

Основною характеристикою суб'єктів права є їх правоеуб'єк шість, тобто передбачена нормами права здатність (можливість) бути учасниками правовідносин. Вона складається з двох елементів:

1. Правоздатність - здатність мати права й обов'язки (з'являється в момент народження і припиняється в момент смерті).

2. Дієздатність - здатність своїми діями здійснювати права й обов'язки. Виділяється два види дієздатності:

а) Угодоздатність - здатність укладати цивільно-правові угоди.

б) Деліктоздатність - здатність відповідати за свої вчинки. Залежно від віку розрізняють наступні види дієздатності:

1. Недієздатність - суб'єкти права можуть укладати лише дрібні побутові угоди (до 15 років).

2. Відносна дієздатність - суб'єкти права можуть мати свої кошти, але розпоряджаються ними за згодою батьків або опікунів (від 15 до 18 років).

3. Повна дієздатність - суб'єкти права самостійно здійснюють всі угоди (з 18 років).

Крім того, у певних випадках дієздатність може бути обмежена в судовому порядку (для психічних хворих або осіб, що страждають від алкогольної або наркотичної залежності).

Розрізняються наступні категорії суб'єктів правовідносин:

I. Індивіди.

1. Громадяни держави. Паприюіад, громадяни України доводять факт свого громадянства за допомогою паспорта громадянина України.

2. Іноземні громадяни. Наприклад, громадяни Венесуели доводять факт свого громадянства за допомогою паспорта. Крім того, вони повинні знаходитися за межами своєї країни, наприклад, в Україні.

3. Особи без громадянства (апатриди). Існує, принаймні, дві категорії осіб без громадянства. Пери/а категорія: особи, що не здатні довести факт/ свого громадянства (наприклад, загубили паспорт, знаходячись закордоном). Після доведення факту свого громадянства (паспорт знайшли) особа визнається іноземним громадянином або громадянином держави. Більш поширеною є інша категорія апатридів: особа, що здобула право на постійне проживання в іншій країні однак не має права громадянства (не може голосувати тощо). Наприклад, уряд Аргентини дуже зацікавлений в освоєнні цілинних земель Патагонії. /Бія цього він проводить політику заохочення еміграції в Аргентину. Емігранти, що приїздять у цю країну, легко здобувають право на постійне проживання в країні. Однак їм не зразу надасться громадянство Аргентини: повинен пройти певний строк. Цей період, коли емігрант проживає в країні і ще не здобув її громадянства, його вважають особою без громадянства.

4. Особи з подвійним громадянством (біпатриди). Можна сказати, що існує також дві категорії біпатридів. Найпоширенішою є категорія біпатридів в симетричних (федераціях: громадянин федерації і, одночасно, громадянин суб'єкта федерації. Однак буває так, що між окремими державами укладається угода про подвійне громадянство. Аууже часто це стосується осіб, що народилися від іноземних громадян в країнах, де визнається право крові. Якщо між державами є угода про подвійне громадянство, то така дитина, при досягненні певного віку має право, крім громадянства своєї країни, ще н на громадянство країни свого народження. ,.\о речі, в свій час, деякі діячі пропонувсьш ввести інститут подвійного громшдянства в межах СІ І. Ь наприклад, особа, що менш родичів в двох республіках СНА, могла бути одночасно громадянином/ РФ та України або Казахстану та Білорусі. Ця пропозиція не знайшла підтримки. В Україні нема подвійного громадянства.

II. Організації.

1. Державні організації.

а) Державні органи. Можуть бути суб'єктами права, наприклад, в адміністративному чи кримінальному праві.

б) Державні установи І підприємства. Можуть бути суб'єктами права в цивільному чи адміністративному праві.

в) Держава. Може бути суб'єктом права в .міжнародному праві. 2. Недержавні організації.

а) Громадські організації. ,.. \о громадських організацій належать політичні

партії, клуби, су спіліли об'єднання (профспілки) тощо. Громадські організації можуть бути суб'єктами конституційного, трудового, аеіміністративного права.

б) Господарські організації. Можуть бути суб'єктами цивільного, адміністративного права.

в) Релігійні організації. Можуть бути суб'єктами конституційного, адя ііністративного права.

III. Соціальні спільноти і інститути.

1. Народ.

2. Нація.

3. Населення регіону.

4. Трудовий колектив.

1. Родина.

Правовий статус особи.

Категорія особи (мається на увазі так звана "фізична особа") виявляється потрійно: як людина, як громадянин і як особистість.

Людина - продукт природи, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури.

Громадянин - людина, що відноситься до населення конкретної держави і наділена нею юридичним статусом.

Особистість - індивід як продукт суспільства, що має стійку систему соціально значимих рис.

Крім того, існує ще категорія юридичних осіб, тобто організацій, "які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачами І відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді" (ст. 23 Цивільного Кодексу України).

Говорячи про правовий статус особи, слід мати на увазі, що в його структуру входять такі елементи, як основні права, свободи, обов'язки тощо.

Основне право - користування конкретними соціальними благами (право на освіту).

Свобода - абстрактна ступінь володіння і вибору поведінки (свобода пересування).

Основний обов'язок - установлена Конституцією для задоволення життєвих інтересів усіх членів суспільства необхідність, що наказує кожній особі певний вид і міру належної поведінки, і відповідальність у випадку її невиконання.

Види прав, свобод та обов 'язків:

І. Особисті права і свободи. Право на особисту безпеку, право на життя, свобода совісті тощо.

2. Політичні права і свободи. Свобода думок і переконань, право на об'єднання в політ іічні. організації, свобода слова тощо.

3. Громадянські права і свободи.

/. Соціально-економічні права і свободи. Право власності, право на страйк, право на сприятливе навколишнє середовище, право на житло, право на гуманні умови праці тощо.

2. Культурні права і свободи. Право на освіжу, свобода творчості, вільний вибір виховання дітей тощо.

IV. Обов'язки. Захищати Батьківщину, піклуватися про дітей і батьків, платити податки, берегти природу тощо.

Таким чином, правовий статус особи - це юридично закріплений стан особи в суспільстві, що виражається у певній системі її прав, обов'язків та відповідальності.