- •Кременчуцький Національниий Університет Імені Михайла Остроградського теорія держави і права
- •§ 1. Предмет теорії держави і права.
- •§ 2. Науковий статус теорії держави і права.
- •§ 3. Методологія теорії держави і права.
- •Тема 2. Суспільство, держава і право
- •§ 1. Загальна характеристика суспільства. Суспільство,його політична, система.
- •§ 2. Поняття й ознаки держави.
- •§ 3. Поняття, принципи і функції права.
- •§ 4. Співвідношення держави з суспільством.
- •§ 5. Виникнення держави і права. Характеристика первісного суспільства.
- •2.Етап родової організації.
- •§ 6. Філософія права
- •§ 7. Філософія держави.
- •Тема 3. Порівняльне державознавство.
- •§ 1. Форма і типологія держави.
- •§ 2. Форма правління.
- •§ 3, Форма державно-територіального о устрою та міждержавних об'єднань.
- •§ 4. Загальна характеристика політико-державного режиму
- •§ 5. Демократичний режим
- •§ 6. Авторитарний режим
- •§ 7. Тоталітарний режим.
- •§ 8. Цивілізаційний підхід до типології держави.
- •§ 9. Формаційний підхід.
- •Тема 4. Сутність держави
- •§ 1. Загальна характеристика державної влади.
- •§ 2. Основа і прояви державної влади.
- •§ 3. Єдність і поділ влади.
- •§ 4. Функції і механізм держави.
- •§ 5. Державний орган.
- •Тема 5. Норма права.
- •§ 1. Поняття і класифікація соціальних норм.
- •2. Організаційні норми - регулюють організаційні питання. Той же
- •§ 2. Поняття норми права.
- •§ 3. Співвідношення права і моралі.
- •§ 4. Структура норми права.
- •§ 5. Види правових норм.
- •§ 6. Характеристика правового регулювання суспільних відносин.
- •Тема 6. Правотворчість.
- •§ 1. Співвідношення понять «форма» і «джерело» права.
- •§ 2. Характеристика окремих форм права.
- •§ 3. Поняття і види нормативно-правових актів.
- •§ 4. Межі дії нормативно-правових актів.
- •§ 5. Поняття правотворчості.
- •§ 6. Правотворчий процес. Правотворчий процес - це процес створення норм права.
- •III. Етап прийняття норми права. Він складається з наступних стадій:
- •§ 7. Прогалини у позитивному праві.
- •Відсутність аналогічної норми.
- •§ 8. Систематизація нормативних актів.
- •§ 9. Юридична техніка.
- •Тема 7. Правовідносини.
- •§ 1. Поняття, ознаки і види правовідносин.
- •§ 2. Загальна характеристика суб'єктів права.
- •§ 3. Об'єкти та зміст правовідносин.
- •§ 4. Юридичні факти, презумпції і фікції.
- •Тема 8. Система права і законодавства.
- •§ 1. Система права.
- •§ 2. Система законодавства.
- •Тема 9. Тлумачення норм права. § 1. Поняття і види тлумачення.
- •§ 2. Способи (прийоми) тлумачення правових норм.
- •Тема 10. Реалізація і застосування права.
- •§ 1. Реалізація права.
- •§ 2. Застосування права.
- •§ 3. Акти правозастосування.
- •§ 4. Юридичні колізії і способи їх розв'язання.
- •Тема 11. Правосвідомість.
- •1. Поняття, структура і види правосвідомості.
- •§ 2. Правова культура та її антиподи.
Тема 5. Норма права.
§ 1. Поняття і класифікація соціальних норм.
Соціальні норми - загальні правила поведінки людей, колективів, соціальних груп; правила поведінки в суспільстві. Класифікація соціальних норм:
І. За способом встановлення і забезпечення.
Норми моралі - правила поведінки, засновані на уявах про справедливість, несправедливість, добро, зло, честь, совість, які виникнули в суспільстві і були забезпечені силою суспільної думки. Моральною може бути норма, що регулює відносини подружжя, відносини у родині тощо. За радянських чеків вважався "моральніш" приклад Павлика Морозова, який видав на розправу свого батька. І хоча влада зробила з нього героя, суспільство осудило його на смерть, тому що з суспільної точки зору це був аморальний вчинок.
Звичаї - правила поведінки, що склалися історично і дотримувались у силу звички (традиції, етикет). Умовно традиції можна визначити, як матеріальні звичаї, а етикет — як процесуальні. Так, в Англії і в Японії існує звичай так званої "чайної церемонії". В той же час в Англії "чайна церемонія" -це традиція, що полягає у вирішенні справ за чаєм, тобто це — мистецтво пити чай. В Японії ж "чайна церемонія" — це етикет, що полягає у процесі виготовлення та подання чаю, тобто це — мистецтво готувати й подавати чай.
Норми права - встановлені або санкціоновані державою загальнообов'язкові, формально-визначені, типізовані правила поведінки, що дають учасникам регульованих відносин суб'єктивні права і юридичні обов'язки, що покладені на них. Прикладом норми права є встановлення кримінальної відповідальності за вбивство.
Корпоративні норми - норми, вироблені організаціями корпоративного типу (партіями, громадськими організаціями) і підтримані владою суспільних об'єднань. У своїй діяльності КПРС керувсьіася так званим принципом "демократичного централізму, який поєднував демократію (виборність всіх органів знизу доверху) і централізм (підзвітність та иідконтрольність всіх нижчих органів вищим). Це була корпоративна норма, що стосувалася внутрішньої організації КПРС. Іноді корпоративні норми стають правовими. Так рішення КПРС санкціонувалися державою і ставали правовими. 5. Релігійні норми - правила, встановлені різними віросповіданнями й обов'язкові для віруючих (Старий Завіт, Новий Завіт, Коран, Сунна, Талмуд, Тора, релігійні книги буддистів, даосів тощо). Прикладом релігійних норм смусульманське правило п'ять разів в день молитися./ іл/іаху або правило недіяння в даосизмі, яке означає: якщо можеш щось не робити — не роби.
II. За змістом сфери регульованих відносин.
1. Політичні норми - норми у сфері політики, тобто правила боротьби за владу. В свій час в епоху Відродження з'явилася політична норміа: мета виправдовує засоби. Це правило може бути аморальніш, иеправоелш. але це політична норма.
2. Організаційні норми - регулюють організаційні питання. Той же
принцип демократичного централізму є організаційною нормою, адже він регулює принцип формування і організації партії.
3. Естетичні норми - норми, що регулюють поняття краси. Можна зазначити, що естетичні норми — це норми про те, що є красивіш, а що —відразливим. Деяким людям подобаються картини Аеонардо да Вінчі, а іншим — витвори Мине, одним подобається Моцарт, а іншим — джаз. Норми, що домінують у суспільстві визначають, що з перерахованого вище є красивіш, а що —ні і є естеншчними нормами.
III. За способом утворення.
Норми, що носять стихійний характер. Такими є норми моралі, традиції, естетичні норми.
Норми, що носять свідомий характер. Такими є норми права, корпоративні норми, організаційні норми тощо.
IV. За способом закріплення і вираження.
Усні норми. Як правило, це — норми моралі і звичаї.
Письмові норми. Іноді норми моралі можуть бути письмовими: наприклад, моральний кодекс будівника комунізм]. Однак, як правило, письмовими є норми права, релігійні та корпоративні норми.