Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теорія держ. і права.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
816.13 Кб
Скачать

§ 2. Основа і прояви державної влади.

Економічна, соціальна і морально-ідеологічна основа державної влади.

Економічною основою державної влади є майно, що знаходиться в державній власності

її становить національний доход, валютний резерв, податки тощо.

Соїііальною основою державної влади є суспільство з його класами і соціальни ми групами.

В даний час в Україні, як і в Росії панують три соціаіьно-юіасових сили: стара і. нова номенклатура, щойно народжена буржуазія, кримінальний елемент. Коаліція цих трьох соціаіьно-класових груп утворить панівний клас. Держава, у цих умовах, стає як би інструментом (засобом) панівного класу для придушення опору пригноблених класів (позбавлених засобів виробництва), так перешкодою для вищевказаного придушення.

Морально-ідеологічною основою державної влади служать уяви у суспільстві про державну владу, як зразково моральну, навіть якщо це не відповідає дійсності.

Ця основа забезпечується пануючою в суспільстві ідеологією і виявляється в легітимності державної влади.

Державна влада й ідеологія.

Державна влада, що спирається лише на насильство і примус не міцна і

недовговічна. Тому вона об'єктивно потребує ідеології

Ідеологія -~ система ідей, тісно пов'язаних з інтересом пануючого суб'єкта. Існує два головних види ідеологій:

Релігійна - заснована на релігійних вченнях і міфах (іслам в Ірані й Афганістані; синтоїзм у Японії).

Світська - заснована на пануючих у суспільстві теоріях і націлена на досягнення певних міфічних ідеалів (світле комуністичне майбутнє, Велика Американська Мрія).

Леґітимність і легальність державної влади.

Легітимність - це прийняття населенням країни законної влади, а також

визнання її права управляти соціальними процесами, готовність їй підкорятися.

В даному випадку категорія законності влади передбачає її утворення

відповідно до процедури, що передбачена правовими нормами. Нелегітимна влада визнається узурпаторською.

Узурпація - насильницьке протизаконне захоплення влади будь-якою особою

або групою осіб, а також присвоєння собі чужих владних повноважень.

Прикладом узурпації є Чилі в період дії хунти генерала Піночета

Юридичним виразом легітимності влади служить її легальність, тобто нормативність, здатність втілюватися в нормах права, обмежуватися законом, функціонувати в рамках законності.

Іноді узурпаторська влада стає не лише легітимною, а її легальною. Зразком цього може служити "досвід" Чилі. У 1973 році А. Піночет У гарте, скинувши збройним шляхом президента Чилі Сальвсїдоре Альенде, узурпував владу. 17 грудня 1974 року Піночет сам стає президентом Чилі. Під тиском американської адміністрації г \ж. Кгртера в 1978 році в Чилі проводиться референдум на підтримку військової диктатури. Вміло використовуючи анти американські настрої чилійців, їх любов до виборів, поняття суверенітету і гідності нації, а також, можливо, підтасовуючи факти при підрахунку голосів, Піночет одержав переконливу перемогу: 73% голосів на свою підтримку. Тіш самим режим одержав видимість легітимності. У 1980 році він закріпив її, прийнявши на референдумі нову конституцію. Режим стає легальним. І лише через 15 років після встановлення, диктатури 5 .жовтня 1988 року 52% чилійців відмовили в довірі уряду А, Піночета У гарте, і режим втратив свою легїтимність.