§ 5. Демократичний режим

Демократія - така форма організації і здійснення приналежної народу політичної влади, що заснована на рівноправній участі громадян у формуванні органів держави і контролі над їхньою діяльністю, на правозаконності і рівності громадян перед законом, на встановленні правом взаємної відповідальності держави й особистості.

Ознаки демократ ичного режиму:

1. Населення країни приймає участь у формуванні і здійсненні державної влади шляхом прямої (референдум й вибори) та представницької демократії (через обрані органи типу парламентських). Прямою визнається демократія, в умовах якої населення безпосередньо приймає рішення з того чи /чийого приводу. Па Русі такою формою прямої демократії було віче, Зараз — референдум (люди безпосередньо затверджують той чи інший законопроекті: Конституцію тощо. , \о речі .згідно з референдумом, що відбувся 16 квітня 2000 року, в Україні передбачено створення двопалатного парламенту та позбавлення депутатів їхньої недоторканності. Однак поправки до Конституції затверджують депутати, а не референдум. Тому в Україні вже більше року не виконується воля народу) чи вибори (люди безпосередньо обирають главу держави чи депутатів). Щодо представницької демократії, то вона передбачає здійснення народом приналезкної йому державної влади через обрані народом представницькі органи, тобто ті органи, які представляють інтереси та волю народу. Раніше такою формою були Земські собори в Московії, Генеральні Штати у Франції, парламент в Англії тощо. Зараз в Україні таким органом є Верховна Рада України, яку формує населення нашої країни.

2. Рішення приймається більшістю з урахуванням інтересів меншості. Раніше вважалося, що демократія — це влада більшості. Однак слід .мати на увазі, що більшість — це досить консервативне середовище. І хоча консерватизм повинен вітатися у сфері культури, у сфері економіки консерватизм тільки шкодить. Тому в умовах демократій хоча більшість і приймає рішення за своєю волею, проте вона враховує інтереси нсконсервашивної л іеншості.

3. Існування громадянського суспільства з його розвиненою структурою. В умовах демократії все більше з'являється сфер, в які держава не втручається. Це — економічні стосунки, які, будучи формально врегульованими державним законодавством, зберігають автономію від державного втручання безпосередньо у сферу підприємництва та бізнесу. Це відносини в родині, церкві тощо. Більше того, громадянське суспільство в умовах демократичного режиму впливає на політику держави за допомогою партійної системи.

4. Наявність правової держави. Демократія можлива в умовах існування правової дер.жави, тобто діяльність держави повинна здійснюватися в правових цілях, на основі права і правовими засобами.

5. Виборність та змінюваність центральних і місцевих органів державної влади, їхня підзвітність виборцям. В демократичній державі завжди центральні та місцеві органи обиралися народам. Це ж саме існувало ще в умовах Афінської'демократії, коли всі посадові особи та органи державної влади й управління формувалися шляхом виборів громадян Аттики (так називалась Афінська республіка). Коли та чи інша особа переставала задовольняти афінськнх громадян. її переобирали або усували. Такий порядок почав складатися ще з легендарних часів царя Тесея, якого було повалено силою зброї.

Остаточно ж він склався в період діяльності архонта Афін Солона (реформи Сонета), Саме з цього моменту починається існування демократичного принципу обираності та змінності вищих та місцевих органів державної влади. Щодо підзвітності їх виборцям, то така традиція передбачає депутатські накази та інші форл/н контролю виборців.

6. Гласність, свобода засобів масової інформації від цензури. В умовах демократії нема цензури, яка б контролювала засоби масової інформації Це дозволяє стверджувати, що демократичний режим передбачає існування так званої "четвертої влади" — влади засобів масової інформації. В умовах розвиненої демократії ''четверта влада" (перше три — законодавча, виконавча і судова) здатна повалити будь-яку особу. Так. 9 серпня 1974 року президент СІТІ.А Річард М. Ніксон був змушений піти у відставку, визнавши за собою провину у порушенні Конституції та введенні в оману американської громадськості. Це було результатом діяльності американських ЗМІ, які довели, що президент СШЛ займається, організацією підслуховування, своїх політичних опонентів (гкандал У отер гей ту).

7. Легітимність державної влади. Демократичний режим передбачає народну підтримку державної влади.

8. Діяльність "силових" структур (поліція, органи безпеки, армія тощо) регламентується законом, знаходиться під демократичним контролем суспільства і використовується лише за прямим призначенням. Поліція займається охороною правопорядку, органи безпеки охороняють безпеку держави, а армія захищає Батьківщину від зовнішніх ворогів. Всі інші (функції покладати на "силові" структури суворо заборонено.

9. Домінують методи компромісу, переконання, узгодження, а методи примусу і насильства вкрай звужені. Останні застосовуються лише у випадку, коли все інше вже використовувалось і результату не досягнуто.

10. У найважливіших сферах суспільного життя панує закон. Хоча громадянське суспільство і. функціонує відповідно до норм права, проте останні безпосередньо не втручаються в діяльність його структурних елементів, хоча повністю контролюють державу. Відносини між людьми та державою контролюються законом.

11. Реальна дія принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. В умовах демократичного режиму державна влада поділена на законодавчу (орган народного представництва), виконавчу (президент і уряд) та удову (здійснює (функцію правосуддя, нагляду і, контрою), які діють незалежно одна від одної.

12. Стосовно господарських суб'єктів і громадян діє принцип "дозволено все, що прямо не заборонено законом". Господарські суб'єкти й громадяни можуть робити все, що прямо не заборонено діючим законодавством.

13. Політичний плюралізм. В умовах демократичного режиму існує багатопартійність, змагаються політичні партії, на законних підставах існує політична опозиція в парламенті і поза нього.

14. Проголошуються і реально забезпечуються права і свободи людини і громадянина. Права і свободи людини й громадянина реально забезпечуються за рахунок створення, передумов демократії.

Передумови демократ ії:

I. Економічні.

/. Економічна свобода особи - демократія встановлюється, коли особа стає економічно незалежною від держави. Зразу після буржуазних революцій, коли встановлювався буржуазний тип держави у більшості країн вводилося цензове виборче право, яке здійснювалося на основі .майнового цензу. Це було пов язано не стільки з гнобленням трудящих мас, скільки з тим, що лише економічно незалежна людина, яка мат певне майно у приватній власності, була спроможна висловлювати свою точку зору при голосуванні, адже її не так було легко підкупити.

2. Рівність усіх форм власності і їхня однакова охорона і захист із боку держави - демократія настає, коли держава реально (а не на папері) охороняє і захищає всі форми власності. В (111А поліція і прокуратура не мають права обшукувати будинок без ордера, У американських кінофільмах дуже часто спостерігається ситуація, коли фермер заявляв федеральним агентам ФБР: "Якщо у вас немає ордера, то забирайтесь геть з моєї землі". Фермер знаходиться у своєму праві: він має повне право вбити будь-кого, хто зазіхає на його приватну власність і не буде відповідати за свої вчинки, адже приватна власність — священна і недоторкана. 1 'е ж саме стосується, коли порушується право федеральної (тобто державної) власності, коли охоронці безкарно відкривають вогонь по порушниках.

II. Політичні - демократія настає, коли:

1. Народ реально визнається суб'єктом державної (політичної) влади. Це означає, що народ не формально, а фактично починає впливати на діяльність органів державної влади.

2. Виникає реальна можливість громадян брати участь у формуванні органів державної влади і здійснювати контроль над їх діяльністю.

III. Ідеологічні - демократія можлива, коли у суспільстві є:

1. Плюралізм думок. Означає різноманітність думок з того чи іншого приводу: .можна казати все, що заманеться.

2. Свобода для засобів масової інформації. Означає відсутність будь-якої цензури,

IV. Державно-правові - конституційне закріплення:

1. Прав і свобод людини і громадянина.

2. Принципу поділу влади.

3. Рівності всіх перед законом і судом.

4. Інших положень.

Щодо демократичних політико-державних режимів, то вони, як правило, принципом свого існування обирають гасло Великої Французької буржуазної революції «Свобода, рівність, братерство!». За цим гаслом вони поділяються на ліберальні та соціальні. До країн з ліберально-демократичним політико-державним режимом відносяться демократичні держави, які на перше місце ставлять свободу, у тому числі свободу підприємницької діяльності. Найближче до ліберашю-демократичних політичних режимів наблизалися такі країни, як Сполучені Штати Америки та Великобританія, Щодо соиіал-демократичішх політико-державних режимів, то тут на перше місце ставиться рівність, навіть якщо для цього потрібно обмежити свободу. Риси соціальної держави переважають у Федеративній Республіці Німеччині та Швеції. Україна також оголосила себе соціальною державою.

Соціальне призначення демократії виявляється в її функціях - основних напрямках її впливу на суспільні відносини з метою рішення завдань найбільш ефективної організації і функціонування органів державної влади.

К л асифі каці я фу н кці й:

I. З точки зору взаємодії держави і суспільства, політичної системи і держави.

1. Самоорганізація населення країни в єдину органічну цілісність, що виявляється в організаційних зв'язках між різними суб'єктами демократії.

2. Забезпечення плюралізму діяльності суб'єктів політичної системи, багатопартійності, що сприяє налагодженню нормальних зв'язків між державою й іншими суб'єктами демократії (політичними партіями, громадськими організаціями).

3. Забезпечення діяльності держави в напрямку більш оптимального служіння суспільству.

4. Виховання в громадян високої правової і політичної культури.

II. Власні фу н к ції демократії.

1. Установча (конкурс, вибори).

2. Оптимізація державних рішень (вивчення суспільної думки).

3. Контроль (наприклад, над депутатами).

4. Охорона (держава охороняє і захищає своїх громадян).