Технологія глибокого засвоєння знань на основі схемно-знакових м оделей (за в. Шаталовим)

Ремарка 1. За технологією модульного навчання окремий урок складає навчальний модуль. Зазвичай модульний урок має таку структуру:

• мотиваційна бесіда і формулювання мети уроку, під час якої учні усвідомлюють, що, як і навіщо вони мають вивчати саме ц е й матеріал і саме в такий спосіб;

• вихідний контроль, де вчитель за допомогою завдань різного рівня складності перевіряє ступінь засвоєння учнями

знань, необхідних для вивчення нового матеріалу;

• вивчення нового матеріалу методом самостійної роботи учнів із джерелами;

• узагальнення уроку вчителем;

• завершальний контроль (за допомогою тестів або системи запитань) рівня засвоєння учнями навчального матеріалу;

• оцінювання учнями за 12-бальною шкалою своєї роботи та роботи групи на уроці.

Загалом структуру модульного уроку можна відтворити такою схемою:

Структура модульного уроку (за с. Сковіним)

Р емарка 2. Модульно-розвивальна технологія навчання є версією модульного навчання, розробленою українським психологом А.Фурманом як альтернативна нинішній класно-урочній. Основне завдання: самореалізація особистості вчителя й учня, оптимальний для кожного з них розвиток здатності до безперервного, продуктивного спілкування з навколишнім світом, людьми, власним Я.

Модульно-розвивальна технологія (за а. Ф у p м а н о м )

Ремарка 3. Суть проблемного навчання полягає у створенні для учнів проблемних ситуацій і усвідомлення, сприйняття та розв'язання їх у процесі спільної роботи школярів та вчителя при максимальній самостійності перших і під загальним керівництвом останнього. Таке навчання проводиться за типовою схемою: вчитель створює проблемну ситуацію (тобто ситуацію або задачу, для розв'язання якої учень має

знайти й використати нові для себе засоби діяльності), учні аналізують ситуацію, усвідомлюють, що невідоме для них, і шукають способи розв'язання проблеми, а вчитель допомагає їм, надаючи необхідну інформацію. Результатом проблемного навчання є нові знання, вміння, способи розумової діяльності.

Структура проблемного уроку (моделі проблемного навчання) має такий вигляд:

Проблемний урок (за н. Дайpі)

Ремарка 4. Модель навчання у грі - це коли навчальний процес проводиться у формі гри (це ігрове моделювання подій та явищ, що вивчаються).

Зазвичай ігрова модель навчання реалізується в чотири етапи:

орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, її перебігом);

підготовка до проведення гри (читання сценарію, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми);

основна частина - проведення гри;

обговорення результатів заняття-гри.

Найпоширенішими іграми є імітаційно-моделюючі. Кожна така гра відбувається за схемою:

учні ознайомлюються з ситуацією, на основі якої вони отримують ігрове завдання;

поділяються на групи для його виконання;

обирають відповідні ролі;

висувають припущення щодо розв'язання проблеми (1-й крок) і стикаються з тим, що їм не вистачає інформації; отримують інформацію від учителя або вчитель сам корегує діяльність учнів новим блоком інформації.

З отримання нової інформації та аналізу ігрового завдання починається наступний етап гри (2-й крок).

Усе, попередньо викладене, ми, спрогнозувавши та спроектувавши, закладаємо в регіональну програму "Література рідного краю". Пропонуємо свій варіант такої програми.