7. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

Індивідуальні завдання є однією з форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти, які передбачають створення умов для реалізації творчих можливостей студентів і мають на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання.

Головне завдання індивідуальних і групових письмових робіт – не наукове відкриття, а процес наукового пошуку, дослідження проблеми. Формування вмінь і навичок аналітичного, творчого мислення, самостійного дослідження. Результати індивідуальної, самоосвітньої роботи можуть бути представлені у таких формах викладу матеріалів:

– реферат (може вилитись у доповіді на науковій конференції);

– рецензія наукової праці або анотація до неї.

Кожне з джерел має свою специфіку викладу, відповідний стиль, структуру, логіку побудови матеріалу та обсяг. Робота повинна бути виконаною відповідно до вимог та представлена до захисту (на індивідуальному занятті або наукові конференції). Розглянемо основні види наукового викладу матеріалу.

Доповідь – письмовий виклад розгорнутої усної форми виступу. Доповіді повідомляються учасниками наукового зібрання з метою залучення до дискусій і обговорення викладеного матеріалу. Структурними компонентами побудови доповіді є:

– вступ,у якому визначено актуальність запропонованої проблематики;

– основна частина, у якій стисло розкривається провідна ідея, її теоретичне та практичне обґрунтування та авторська інтерпретація проблеми;

– висновки та рекомендації щодо подальшого вирішення проблеми.

Доповідь готується у письмовій формі обсягом 6-8 сторінок і розрахована на 10–15 хвилин виступу.

Рецензія є найпоширенішою формою науково-художньої критики твору, що відмінна аналітико-оціночним характером.

Анотація – стисла характеристика змісту наукової статті, праці, іншого наукового видання, у якій викладено найголовніші висновки праці, визначено їх цільове призначення та наукову цінність. У кожному науковому виданні на звороті титульного аркуша завжди подається анотація.

Реферат (від латинської referre –доповідати, повідомляти) – стислий виклад у письмовій формі змісту певного питання, наукової проблеми, первинного наукового документу, наукове, аналітичне дослідження актуальних напрямів розвитку культури, засноване на огляді відповідних джерел. Реферат завжди має письмову форму і використовується для виголошення доповіді, підготовки наукового звіту.

Підготовка реферату – важливий засіб формування у студентів прийомів опрацювання літературних джерел, зокрема:

– вибір теми і ракурсу розгляду з урахуванням проблемності актуальності;

– засвоєння правил послідовності і пошуку джерел, систематизації матеріалу, визначення основних положень. Специфіка опрацьованих джерел визначає структуру реферату.

Реферат містить такі частини:

1) титульний лист;

2) вступ, де розкривається мета, актуальність теми і поставлених завдань;

3) основна частина, де викладено стислий огляд і критичну оцінку наукових видань, їх порівняльне зіставлення, аргументацію висунутих положень, що автор вважає найважливішими, позитивні сторони, спірні положення авторів джерел, що аналізуються;

4) список використаної літератури, що допомогла зорієнтуватися у виборі теми та обрати шлях наукового пошуку;

5) словник термінів, скорочень у разі потреби.

Головне в роботі над рефератом – опрацювання літератури, аналіз джерел і формулювання правильних висновків на основі теоретичних положень.

Класифікація рефератів за змістом, функціональними властивостями досить різноманітна, найбільш розповсюджена: оглядові, інформаційні, аналітичні.

Оглядовий реферат студент готує на основі ґрунтовного огляду кількох літературних джерел, об’єднаних певною тематикою.

Інформаційні реферати засновані на всебічному критичному аналізі фактів за обраною темою. Головне – повідомити про певну суму знань, пов’язавши їх з уже відомими, при цьому необхідно довести новизну і актуальніть обраної теми. Загальні критерії оцінювання реферату:

– повнота;

– об’єктивність, адекватність відображення існуючих точок зору та їх представлення;

– змістовність;

– стислість і зрозумілість;

– індивідуальна форма виконання;

– виконання державною мовою;

– обсяг 10–15 сторінок.

Реферат має повно відобразити зміст документа, передати позицію автора, однак, він має бути лаконічним, не подавати зайвої інформації, загальновідомих положень. Реферат презентується студентом на індивідуальному занятті. Головне завдання – чітко сформулювати й емоційно викласти суть реферату, відзначити можливості його використання в роботі, не перевантажувати «зайвими даними», а також чітко відповісти на запитання аудиторії у разі потреби.