6. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів

Головними умовами самопідготовки є:

– по-перше, забезпеченість студентів переліком тем, питань, логічних завдань (проблемних ситуацій), які вони зобов’язані опрацювати та вивчити, спираючись на рекомендовану літературу;

– по-друге, забезпеченість студентів списком літератури, необхідної для вивчення дисципліни;

– по-третє, систематичні консультації з викладачем, на яких перевіряється якість самостійного вивчення студентом матеріалу.

Робота ґрунтується на наукових засадах і передбачає:

– цілеспрямованість й активність у вивченні програмного матеріалу;

– раціональну організацію часу і місця самостійної роботи;

– самоконтроль.

Для раціонального планування самостійної роботи необхідно проаналізувати розклад навчальних консультацій, списки обов’язкової для конспектування літератури та чітко уявити обсяг навчального матеріалу. На цій основі у довільній формі (на семестр) складається індивідуальний план самостійної роботи, у якому зазначається порядок вивчення матеріалу.

У процесі самостійної роботи студентам слід використовувати можливості читального залу бібліотеки університету.

Самостійне вивчення студентами дисципліни «Історія української культури»

Найважливіше завдання в організації самостійної роботи з навчальною літературою. Спочатку треба ознайомитися з бібліографічними даними книжок та їх загальним змістом. Починаючи опановувати навчальний посібник, треба ознайомитися з його змістом, що дозволить ще до опрацювання книжки скласти уявлення про розташування матеріалу.

Отримавши таким чином перші відомості про книгу, треба її прочитати нашвидку, щоб мати уявлення що при великій швидкості читання концентрується увага і суть осмислюється автоматично.

Після першого (поверхового) читання книжки необхідно вивчити її більш детально. Краще це робити через деякій проміжок часу, щоб на рівні підсвідомості була осмислена інформація, на яку звернули увагу при першому читанні. При повторному читанні матеріал буде сприйматися краще. Під час повного читання треба навчатися заглиблюватися у сутність прочитаного, не обмежуючись запам’ятовуванням деяких моментів. Також потрібно весь час пов’язувати факти, висновки, положення, прочитані у книжці, з аналогічними і вже знайомими. Працюючи над книжкою, доцільно конспектувати основний зміст кожного прочитаного її розділу.

Результатом сконцентрованої уваги є більш глибоке оволодіння матеріалом. Існує декілька способів її концентрації:

а) перечитування незрозумілих абзаців, речень, поки вони не стануть зрозумілими;

б) переказ найбільш важких моментів, щоб краще осмислити прочитаний матеріал;

в) ставлення запитань до того чи іншого складного матеріалу;

г) пошук і пов’язування нових свідоцтв і положень з існуючими знаннями, конкретними прикладами;

д) зосередження особливої уваги на авторських виділеннях головного (розподіл на частини, курсив і т.д.).

Робота з книжкою має сформувати у студентів вміння самостійно осмислювати складні питання, які вивчаються. Ці вміння мають проявлятися:

– у чіткому розумінні основних понять, суджень і висновків, в умінні розбиратися в доказах, які використовуються в обґрунтуваннях тих чи інших положень авторів;

– достатньому розумінні фактичного матеріалу, прикладів, рисунків, які пояснюють докази та висновки;

– умінні відділити від основних і необхідних теоретичних доказів і положень усі інші додаткові відомості, які не відіграють особливо важливої ролі, а мають другорядне значення;

– умінні дати загальну оцінку і характеристику, робити вірні висновки.

Важливою формою самостійної роботи є вивчення відповідних розділів навчальної літератури, підручників з культурології.

Студентам бажано вести конспект, в якому вони мають фіксувати самостійно опрацьований матеріал. Такий метод дозволить їм отримати глибокі наукові знання та навички.

У конспекті потрібно залишати широкі поля для того, щоб можна було записати прізвища авторів, назву твору, праці або документа, видавництво, номер сторінки та інші дані джерела, що опрацьовується.

У ході роботи з підручником необхідно записувати тільки важливий матеріал, саме в цьому полягає самостійна робота з книжкою. Існує декілька загальних правил конспектування. Необхідно:

а) зазначити тему та ї актуальність;

б) скласти чіткий план;

в) визначити головне;

г) коротко й чітко законспектувати наукові визначення. Схеми, проблемні аспекти, факти, положення (від яких залежить розуміння головного), цитати.

Правильна організація вивчення навчальної літератури є обов’язковою умовою оволодіння знаннями за даною дисципліною. Задача полягає в тому, щоб з першого дня студенти прагнули оволодіти навичками самостійної роботи. Головне в її організації – спланованість, само дисциплінованість, активність мислення, що допоможе забезпечити успіх в оволодінні курсом «Історія української культури».

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Українська культура в давні часи та в добу Середньовіччя