МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З КУРСУ

«ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (АНТИЧНА)»

для студентів І курсу ФІФ (переклад)

викладач: доцент Кравченко Я.П.

Рекомендації до організації процесу підготовки

до семінарських занять на першому курсі

Семінарські заняття з курсу «Історія зарубіжної літератури» покликані доповнити, узагальнити й систематизувати лекційний матеріал, розвинути навички роботи з художніми текстами й науковими джерелами, стимулювати пізнавальну активність студентів. Успішне проведення семінару залежить від багатьох чинників. Одним із найбільш істотних є сумлінна підготовка студента до нього.

Насамперед ознайомтеся з темою практичного заняття, з'ясуйте, який саме естетичний феномен винесений на опрацювання. Слід чітко уявляти собі місце цього художнього явища в контексті загального літературного розвитку. Уважно прочитайте план заняття, ознайомтеся зі списками основної та додаткової літератури.

Якщо практичному заняттю передувала лекція з тієї самої теми, слід проглянути її конспект, який допоможе вам зорієнтуватися в навчальному матеріалі, звернути увагу на проблемні питання й завдання, запропоновані викладачем, на значення нових термінів, на рекомендовані наукові джерела.

Особливе місце в підготовці до практичного заняття з історії античної літератури посідає робота з художніми текстами, ознайомлення з якими є невід'ємною складовою опрацювання певної теми. Читання тексту є обов'язковим для студента-філолога. Під час читання слід робити виписки, закладки, користуватися коментарями в академічних виданнях, літературознавчим словником або енциклопедією.

Після цього можна починати опрацювання наукової літератури. Під час її читання рекомендується робити робочі записи з кожного питання плану (вести конспект). Починаючи конспектувати певне джерело, обов'язково запишіть його назву, автора, вихідні дані в зошит, виділивши їх іншим кольором чи підкреслюванням.

Робота з науковим джерелом має за головну мету розуміння прочитаного. Тому, перш ніж робити записи в зошиті, вам слід уважно прочитати текст, усвідомити його логіку, спробувати відділити головне від другорядного, узагальнюючі теоретичні положення – від конкретних прикладів. Працюючи з монографією, слід насамперед проглянути її зміст, який дасть загальне уявлення про композицію книги.

Пам'ятайте, що конспектування в жодному разі не є механічним переписуванням тексту з книги. Конспект наукового джерела має бути стислим, добре структурованим і «читабельним» (адже вам згодом доведеться користуватися ним для повторення, під час підготовки до модульного та підсумкового контролю). Обов'язково використовуйте раціональні способи конспектування: виділення головного іншим кольором, підкреслюванням, спеціальними позначками, різноманітне графічне розташування тексту (колонки, таблиці, схеми), позначення стрілками логічних зв'язків між окремими блоками матеріалу. Використовуйте скорочення поширених слів і термінів: як загальновживані, так і ваші власні, що мають бути зрозумілі насамперед вам самим і повторювані – одне слово слід скорочувати завжди однаково. Список постійних власних скорочень можна складати на останній сторінці зошита.

Опрацьовуючи певне джерело, звертайте увагу на нові слова й терміни, їх визначення слід записати в зошит, якщо воно подане в роботі. У протилежному випадку зверніться до словників іншомовних слів, тлумачних словників, словників літературознавчих термінів.

Якщо відчуваєте певні труднощі із розумінням терміна, запитайте його значення в інших студентів або у викладача. У випадку, коли під час конспектування у вас виникають питання, занотовуйте їх на берегах конспекту, щоб з'ясувати під час підготовки або на самому практичному занятті.

З певної проблеми в науковій літературі ви можете зустріти різні погляди вчених, часом протилежні. Обов'язково акцентуйте свою увагу на таких випадках, намагайтеся чітко сформулювати ці різні погляди, відтворіть їх у зошиті. Продумайте і власну відповідь на таке неоднозначне питання, визначте, погляд якого вченого імпонує вам, а який викликає заперечення, і мотивуйте свої думки. Такі суперечливі питання часто стають предметом дискусії під час проведення практичного заняття.

Окремі джерела можна опрацьовувати складаючи їх тези, тезовий план, роблячи окремі виписки.

Під час роботи з науковими джерелами рекомендується починати з основних джерел – підручників з історії античної літератури, словників античності, після того звернутися до спеціальних монографій і, зрештою, до наукових статей. Бажано опрацювати всі джерела зі списку основної літератури і більшість зі списку додаткової літератури.

Після цього переходьте до виконання практичних завдань, які допоможуть вам поглибити знання з певної теми, розвинути філологічні вміння й навички, привести знання в систему, виявити творчі здібності. Уважно прочитайте завдання, продумайте послідовність його виконання. Результат має бути зафіксований у зошиті, якщо викладач не обумовив усної форми виконання або якщо це випливає з самої суті завдання. Окрема група завдань – робота з невеликими літературно-критичними уривками, висловлюваннями дослідників.

Навчаючись на першому курсі, вам слід тренуватися давати усну зв'язну розгорнуту відповідь на кожне питання плану практичного заняття, спочатку – з опорою на конспект, а потім і без нього. Це сприятиме розвитку літературного мовлення майбутнього фахівця, допоможе вам краще запам'ятати матеріал, відтворити його логіку. Використовуйте традиційну побудову промови: вступ (стисле окреслення проблеми) – основна частина (виклад провідних тез з аргументами-прикладами) – висновки (лаконічне формулювання провідних узагальнюючих положень). Намагайтеся, щоб ваша зв'язна розповідь була логічною, послідовною, чіткою, а мовлення – граматично й синтаксично правильним, виразним. Уникайте штампів, слів-паразитів, просторіччя. Приклади до кожного питання продумуйте наперед: можна зробити закладки у тексті художнього твору або виписати невеличкі уривки з творів у зошит.

Безпосередньо перед практичним заняттям перегляньте записи в зошиті, повторіть ключові поняття, теоретичні положення. Для повторення також можна використати список питань для перевірки знань. Під час заняття уважно слухайте вступне слово викладача, відповіді товаришів, при цьому можна доповнювати власні записи в зошиті, уточнювати певні поняття, наводити вдалі приклади. Вам слід бути активними, брати участь в обговоренні, по можливості доповнювати відповіді товаришів. Активна позиція студента, за даними психологів, сприяє кращому усвідомленню й запам'ятанню матеріалу.

Не бійтеся помилитися – помилки природні в процесі навчання. Якщо щось лишилося незрозумілим для вас, обов'язково запитайте про це викладача. Наприкінці заняття уважно прослухайте його інструкції і поради щодо підготовки до наступного практичного.

Окремі теми, питання викладач виносить на самостійне опрацювання. Методика його суттєво не відрізняється від підготовки до практичного заняття, за тим лише винятком, що ви повинні самостійно контролювати себе, перевіряючи, чи всі аспекти теми ви засвоїли. Під час індивідуальних консультацій з викладачем ви маєте можливість уточнити певні питання, отримати роз'яснення складних аспектів матеріалу. Результати самостійної роботи обов'язково перевіряються викладачем під час модульного контролю, підсумкової контрольної роботи.

Підручники, наВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ,

Хрестоматії, Словники античності

1. Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література. – К.: Либідь, 2004. – 718 с.

2. Тронский И.М. История античной литературы. – М: Высшая школа, 1988. – 508 с.

3. Лосев А.Ф., Сонкина Г.А., Тахо-Годи А.А. Античная литература. – М.: Просвещение, 1986. – 494 с.

4. Підлісна Г.Н. Антична література. – К.: Вища школа, 1992. – 267 с.

5. Галич О.А., Дмитренко В.І., Фоменко В.Г. Історія зарубіжної літератури. Античність. Середньовіччя. – Луганськ: Янтар, 2003. – 228 с.

6. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М.: Высшая школа, 1982. – 488 с.

7. Анпеткова-Шарова Г.Г., Чекалова Е.И. Античная литература. – Л.: Наука, 1989. – 387 с.

8. Распопин В. Литература Древней Греции. Очерки истории зарубежной литературы. – Новосибирск: Рассвет, 1998. – 348 с.

9. Ковбасенко Ю. Антична література (посібник-підручник) // Тема. – 2001. – № 4.

10. История всемирной литературы: В 9 т. / Под ред. Г.П. Бердникова. – Т. 1. – М.: Наука, 1989. – 880 с.

11. Словарь античности. Пер. с нем. / Сост. Й. Ирмшер, Р. Йоне – М.: Прогресс, 1989. – 704 с.

12. Современный словарь-справочник: Античный мир. – М.: Олимп, 2000. – 568 с.

13. Антична література: Довідник / За ред. С.В. Семчинського. – К.: Либідь, 1993. – 320 с.

14. Античная литература. Греция: Антология / Сост. Н.А. Федоров, В.И. Мирошенкова. – Ч. 1. – М.: Высшая школа, 1989. – 512 с.; Ч. 2. – М., 1989. – 382 с.

15. Античная литература. Рим: Антология / Сост. Н.А. Федоров, В.И. Мирошенкова. – М.: Высшая школа, 1999. – 720 с.

16. Античная культура. Словарь-справочник / Под ред. В.Н. Ярхо. – М.: Высшая школа, 1995. – 384.

17. Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упорядники: Михед Т.В., Якубіна Ю.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 952 с.

18. Дератани Н.Ф., Тимофеева Н.А. Хрестоматия по античной литературе. Т.І.: Греческая литература. – М.: Просвещение, 1965. – 680 с.

19. Дератани Н.Ф., Тимофеева Н.А. Хрестоматия по античной литературе. Т.ІІ.: Римская литература. – М.: Просвещение, 1965. – 652 с.

Літературознавчі словники, довідники, енциклопедії

1. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. / Автор-укладач Ю.І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007.

2. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром`як, Ю.І. Ковалів та ін. – К.: «Академія», 1997. – 752 с.

3. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – 636 с.

4. Галич О.А., Назарець В.М., Васильєв Є.М. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. – 488 с.

5. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А.Н. Николюкина. – М.: НПК «Интелвак», 2001. – 1600 стб.

6. Литературный энциклопедический словарь / Под ред. В.М. Кожевникова, П.А. Николаева. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – 752 с.

Заняття 1. Світоглядні та естетичні категорії античної культури

Питання для обговорення

1. Поняття про античність. Хронологічні та географічні межі античного світу.

2. Ціннісні та естетичні категорії античної доби:

2.1 Ідеал людини. Поняття античного гуманізму. Індивідуалізм як світоглядна домінанта античності. Поняття «калокагатії».

2.2 Уславлення земної краси. Поняття матеріально-чуттєвого космологізму (За статтею О.Ф. Лосєва [1]).

2.3 Мистецтво як втілення гармонійного Космосу. Скульптурність античної культури як вияв прагнення до симетрії і пропорційності. Поняття «катарсису».

2.4 Ціннісне значення категорій «Логос» та «Ейдос» (За статтею О.Ф. Лосєва [1]).

Практичні завдання^:

1. Поясніть, що розуміється під «скульптурністю» античної культури. Як вказана категорія пов`язана зі ставленням до людського тіла в античності? Використайте тези статті О.Ф. Лосєва [1].

2. Сформулюйте основні положення статті І.М. Нахова [3]. Визначте основні напрями впливу античної естетики та літератури на світовий літературний процес.

3. Сформулюйте тези статті Н.О. Чистякової [2]. Як ви розумієте твердження дослідниці про те, що «універсалізм античної культури та недиференційованість окремих видів художньої творчості довго не давали можливості самовизначення словесному мистецтву»? Що означає поняття «універсалізм» античної культури?

 Основні поняття: чуттєво-матеріальний космологізм, пантеїзм, фаталізм, героїзм, гуманізм, синкретизм, універсалізм, калокагатія, катарсис, пластичність, симетричність, пропорційність, Космос, Логос, Ейдос.

Література

Основна:

1. Лосев А.Ф. Двенадцать тезисов об античной культуре // Студенческий меридиан. – 1983. – № 9. – С. 13-14; № 10. – С. 14-16.

2. Чистякова Н.А. Исторические типы античной художественной культуры // Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – С. 105-111.

3. Нахов И.М. Понятие мировой литературы и античность. Двенадцать развернутых тезисов // Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – С. 271-283.

4. Тахо-Годи А.А. Судьба как эстетическая категория // Античная культура и современная наука. – М.: Наука, 1985. – С. 325-332.

5. Ковалів Ю.І. Античність // Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 1. / Автор-укладач Ю.І. Ковалів. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – С. 76-77.

6. Рихло П. Антична література // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – С. 27-31.

7. Шкаруба Л.М. Особенности античной литературы и культуры // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2003. – № 1. – С. 13-16.

8. Шкаруба Л.М. Антична художня культура // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. – № 6. – С. 43-46.

9. Ніколенко О.М. Загальна характеристика давньогрецької та давньоримської літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. –№ 9.–С.34-44.

10. Колпинський Ю.Д. Людина в культурі Давньої Греції // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 9. – С. 12.

11. Султанов Ю.І. Античність і християнство як основні джерела європейської культури і літератури // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 4. – С. 50-54.

12. Султанов Ю.І. Животворні джерела античної літератури // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 2. – С. 41-45.

13. Боннар А. Греческий народ в греческой стране //www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/

Додаткова:

1. Білецький О.І. Античні літератури // www.ae-lib.org.ua/texts/biletsky_antique_literatures

2. Гаспаров М.Л. Занимательная Греция: Рассказы о древнегреческой культуре. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 432 с.

3. Борев Ю.Б. Античная литература // Борев Ю.Б. Эстетика. Теория литературы: Энциклопедический словарь терминов. – М.: ООО «Изд-во Астрель», 2003. – С. 32-37.

4. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М.: Высшая школа, 1990. – 351 с.

5. Куцевол О.М. Антична література // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. – № 9. – С. 39-43.