§ 6.11. Небезпека ураження електричним струмом

1. Електричний струм — це впорядкований рух електричних зарядів (у металах — дрейф вільних електронів проти зовнішнього електричного поля, в електролітах — дрейф у взаємно протилежних напрямах катіонів та аніонів, у напівпровідниках — дрейф у взаємно протилежних напрямах вільних електронів і дірок, у газах — напрямлений рух електронів та іонів). Електричний струм виникає внаслідок дії електричного поля за наявності у речовині вільних електричних зарядів, здатних рухатися.

2. У живих тканинах (гетерогенних, дисперсних системах) електричний струм спричиняє електрокінетичні явища — рух частинок речовини (твердих частинок, крапель рідини, газових пухирців тощо).

3. Основними електрокінетичними явищами є: 1) електрофорез (рух у рідині частинок речовини під дією зовнішнього електричного поля); 2) електроосмос (рух рідини через капіляри або мембрани під дією електричного поля); 3) ефект Дорна (виникнення різниці потенціалів у рідині внаслідок переміщення зважених у ній заряджених частинок).

4. Проходячи через живі тканини, електричний струм чинить такі дії: термічну, електролітичну, механічну, фізіологічну.

5. Термічна дія електричного струму проявляється як: 1) опіки окремих ділянок тіла; 2) нагрівання до високої температури органів, розташованих на шляху струму; 3) функціональні розлади в органах, підданих впливу струму.

6. Електролітична дія електричного струму проявляється перш за все у розкладанні органічної речовини — крові і викликаних цим порушень її фізико-хімічного складу.

7. Механічна дія електричного струму проявляється у розшаруванні й розриві тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту, а також унаслідок дуже швидкого (практично миттєвого) вибухоподібного утворення пари із тканинної рідини й крові.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Можливим наслідком механічної дії електричного струму може бути електротравма. Електротравми поділяють на загальні (при яких процеси збудження різних груп м’язів можуть призвести до судом, зупинки дихання і серцевої діяльності) та місцеві (ураження організму у вигляді опіків, металізації шкіри, електроофтальмії).

8. Фізіологічна дія електричного струму проявляється у подразненні і збудженні живих тканин, а також у порушенні внутрішніх біологічних процесів.

9. Результат ураження людини електричним струмом залежить від кількох факторів:

1) сили струму і часу, протягом якого він проходить через організм;

2) виду електричного струму (постійний чи змінний);

3) шляху, яким електричний струм проходить крізь тіло людини.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Найнебезпечнішими шляхами проходження електричного струму через організм людини є такі, що уражають головний мозок (струм проходить шляхами «голова—руки», «голова—ноги») або серце й легені (струм проходить від однієї руки до іншої або від руки до ніг).

10. За умови, що струм проходить шляхом від руки до ніг, а уражаюча напруга становить U_ураж= 220 В, характер ураження залежить від сили струму:

Таблиця 6.12

Дія електричного струму на організм людини

Сила струму, мА	Змінний струм промислової частоти 50 Гц	Постійний струм
0,6...1,5	Початкові відчуття, легке тремтіння пальців	Відчуттів немає
2,0...2,5	Початок больових відчуттів	Відчуттів немає
5...7	Початок судом у руках	Свербіння, відчуття нагрівання
8...10	Судоми в руках. Ураженій людині важко (потрібні фізичні зусилля) відірватися від електродів (електричного дроту)	Посилене відчуття нагрівання
20...25	Сильні судоми і біль. Уражена людина не може самотужки відірватися від електродів, дихальні рухи стають неритмічними, дихання ускладнюється	Судоми рук, ускладнене дихання
50...80	Параліч дихання	Судоми рук, ускладнене дихання
90...100	Фібриляція серця, якщо час протікання струму становить 2-3 секунди. Параліч дихання	Параліч дихання при тривалому протіканні електричного струму
300	Параліч дихання за період часу, що становить 2 с і менше	Фібриляція серця через 2-3 секунди протікання електричного струму. Параліч дихання

11. Електричний струм, при якому уражена людина може самотужки звільнитися від уражаючих елементів електричного кола, називається допустимим струмом.

12. Вважають, що сила допустимого електричного струму становить I_доп= 2 мА при тривалості його дії τ_доп > 10 с, а при меншій тривалості — I_доп = 6 мА (при τ_доп ≤ 10 с).

13. Електричний струм, при якому людина не може самотужки звільнитися від уражаючих елементів електричного кола, називається таким, що не відпускає (невідпускним).

14. У медичній практиці широко використовують електрофорез (лікувальна процедура, за допомогою якої в організм вводять лікарські препарати) і гальванізацію (лікування слабким електричним струмом, при якому тепловий ефект практично відсутній, а лікувальна дія спричиняється зміною обмінних і функціональних властивостей живих тканин).