- •Лекція 1. Предмет, метод і завдання дисципліни.
- •Поняття про предмет дослідження науки «Регіональна економіка».
- •Місце дисципліни в системі наукових дисциплін, його мета і завдання.
- •Теоретико-методологічні основи «Регіональної економіки».
- •Лекція 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів.
- •Економічні закони і закономірності розміщення продуктивних сил.
- •Принципи розміщення продуктивних сил.
- •Фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів
- •1. Сировинний фактор
- •2. Паливно-енергетичний фактор
- •3.Водний фактор
- •4.Фактор робочої сили (трудовий)
- •5. Споживчий фактор
- •6. Транспортний фактор
- •7. Фактор науково-технічного прогресу
- •8.Фактор ринкової кон`юнктури
- •9.Фактор економіко-географічного положення
- •10. Екологічний фактор
- •Лекція 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- •Основні форми територіальної організації господарства.
- •Основи економічного районування.
- •Лекція 4. Регіон в системі територіального поділу праці.
- •Нові парадигми та концепції регіону.
- •Типологізація регіонів.
- •Поняття про територіальний поділ праці.
- •Територіальний поділ праці як основа формування економічних районів.
- •Лекція 5. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики.
- •Поняття регіональної економіки та регіональної політики.
- •Регіональна економічна політика, її сутність та завдання.
- •Напрями регіональної політики.
- •Лекція 6. Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- •Проблеми реалізації регіональної економічної політики.
- •Механізм реалізації регіональної економічної політики держави.
- •Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.
- •Місцеві бюджети як фінансова основа соціально-економічного розвитку регіону.
- •Лекція 7. Господарський комплекс України, його структура і трансформація в ринкових умовах
- •Суть господарського комплексу
- •Народногосподарський комплекс України
- •Лекція 8. Природний та трудоресурсний потенціал України.
- •Природні передумови.
- •Природно-ресурсний потенціал України.
- •Демографічні передумови розміщення продуктивних сил.
- •Трудоресурсний потенціал.
- •Лекція 9. Міжгалузеві господарські комплекси та регіональні особливості їх розвитку і розміщення.
- •Суть і класифікація міжгалузевих комплексів.
- •Паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хіміко-лісовий, будівельнийкомплекси.
- •Комплекс галузей легкої промисловості.
- •Агропромисловий комплекс
- •Рекреаційний комплекс
- •Лекція 10. Економіка України як єдність регіональних соціально-економічних систем
- •Виробнича інфраструктура регіону
- •Соціальна інфраструктура
- •Лекція 11. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку
- •Сучасне економічне районування України
- •Центральноукраїнський економічний район
- •Західноукраїнський економічний район
- •Донецько-Придніпровський економічний район
- •Північно-східний економічний район
- •Причорноморський (Південний) економічний район
- •Лекція 12. Міжнародні економічні зв'язки України та її інтеграція і європейські та інші світові структури
- •Економічна інтеграція. Економічні союзи
- •Загальносвітові об'єднання
- •Світові фінансові об'єднання
- •Форми зовнішньоекономічної діяльності. Зони спільного підприємництва.
- •Зовнішньоекономічні звязки України.
- •Лекція 13. Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Характеристика загального рівня соціально-економічного розвитку регіону
- •1. Предмет, метод і завдання екології
- •2. Екосистеми та їхня структура
- •3. Критерії ефективності та основні етапи господарювання в царині природокористування в Україні
- •4. Принципи раціонального природокористування
- •Лекція 15. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації.
- •Контроль та управління якістю атмосферного повітря, води, ґґрунтів. Екологічний моніторинг і його види.
- •Основи екологічного нормування.
- •Система екологічної інформації.
- •Лекція 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишньоо середовища.
- •Пріоритетність природоохоронних інтересів.
- •Організаційна структура управління природоохоронною сферою.
- •Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності.
- •Лекція 17. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності.
- •Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування.
- •Показники економічної ефективності природозахисних витрат
- •Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій
- •Лекція 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •Організаційна структура управління раціональним природокористуванням та охоронного довкілля у сша, Японії, Канаді.
- •Структура державного управління природоохоронними програмами.
- •Економічні важелі управління природокористуванням.
- •Міжнародне співробітництво в царині охорони навколишнього середовища.
Лекція 16. Економічний механізм природокористування та охорони навколишньоо середовища.
Пріоритетність природоохоронних інтересів.
Організаційна структура управління природоохоронною сферою.
Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності.
Пріоритетність природоохоронних інтересів.
Механізм господарювання у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища являє собою систему заходів з управління, екологічного законодавства та економічного стимулювання, спрямовану на раціональне природокористування (див. схему 1).
Схема 1. Основні важелі управління процесом раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища.
Всі важелі народногосподарської природозахисної системи становлять єдине ціле і доповнюють один одного. Водночас кожен із них має самостійні функції, розв’язує певне коло завдань і, залежно від рівня сформованості, стимулює або гальмує роботу системи в цілому.
Організаційна структура управління природоохоронною сферою.
Державне управління в царині охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, ради народних депутатів та їхні виконавчі й розпорядчі органи, а також спеціальні уповноважені на те державні органи з питань охорони природного середовища та використання природних ресурсів.
Спеціально уповноваженими державними органами управління в царині охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів в Україні є Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки (скорочено Мінприроди).
Нині Мінприроди здійснює координацію всіх природоохоронних робіт в Україні, готує для Кабінету Міністрів пропозиції з питань охорони природи і раціонального використання водних ресурсів, розробляє пропозиції щодо вдосконалення господарського механізму управління процесом природокористування, екологічні нормативи, правила та стандарти; готує довгострокові державні цільові програми з охорони довкілля, затверджує ТЕРКСОПи*, здійснює екологічну експертизу схем розвитку і розміщення продуктивних сил України, контроль за дотриманням екологічних норм під час розроблення нової техніки, технології та матеріалів, екологічну експертизу проектів усіх новобудов і діючих промислових об’єктів.
Мінприроди має право заборонити будівництво, реконструкцію або розширення об’єктів промислового чи іншого призначення, проведення робіт з експлуатації природних ресурсів, якщо вони порушують природоохоронне законодавство, а також притягти до відповідальності як організації, так і окремих громадян у разі порушення природоохоронного законодавства.
Мінприроди України працює в тісному зв’язку з Міністерством охорони здоров’я та підпорядкованими йому санітарно-епідеміологічними службами, Міністерством сільського господарства, Державним комітетом з гідрометеорології, Державним комітетом водного господарства, Державним комітетом з питань геології, Державним комітетом земельного господарства, Національним комітетом авіації України.
Рішення Мінприроди, винесені в межах його компетенції, є обов’язковими для виконання всіма міністерствами, об’єднаннями, підприємствами та організаціями.
При цьому Міністерстві було створено Державну екологічну інспекцію, до складу якої входять Головна екологічна інспекція, інспекції охорони Чорного та Азовського морів, екологічні інспекції Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя. Основним завданням Державної екологічної інспекції є здійснення державного контролю в царині охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів. Ця структура має право: обстежувати підприємства, їхні об’єднання, військові та оборонні об’єкти з метою перевірки додержання вимог екологічної безпеки, виконання заходів з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів; обмежувати й зупиняти будівництво, реконструкцію, розширення об’єктів промисловості, транспорту, зв’язку, оборони тощо, якщо їхня діяльність здійснюється з порушенням природоохоронного законодавства; подавати позови про відшкодування збитків і втрати, заподіяні внаслідок порушення законодавства, і т. ін.
