Доброякісні пухлини

Доброякісні пухлини легень поділяють на дві групи: внутрішньобронхіальні та зовнішньобронхіальні.

Внутрішньобронхіальні пухлини, як правило, виявляються за клінічними та рентгенологічними ознаками порушення бронхіальної прохідності певного ступеня. Рентгенологічно на боці ушкодження виявляють зменшення прозорості легені, різного ступеня тяжкості симптом Гольцкнехта-Якобсона, який залежить від ступеня стенозу головного бронха. Якщо пухлина обтурує бронх повністю (третій ступінь), на рентгенограмі визначається ателектаз певної ділянки легені. Внутрішньобронхіальні пухлини діагностують також за допомогою бронхоскопії та бронхографії.

Зовнішньобронхіальні пухлини, незалежно від гістологічної структури, проявляються, як правило, тінями з рівними контурами, які можуть бути хвилястими та зберігати чіткість.

Пневмоконіози

Пневмоконіоз - професійне захворювання органів дихання, що розвивається внаслідок тривалого вдихання металевого, мінерального та органічного пилу та супроводжується виникненням у легенях волокнистої сполучної тканини.

За характером вдихуваного пилу розрізняють шість типів пневмоконіозу (класифікація пневмоконіозу, 1976):

1. Силікоз.

2. Силікатоз (асбестоз, талькоз, цементний пневмоконіоз та ін.).

3. Металоконіоз (бериліоз, сидероз, алюміноз, баритоз тощо).

4. Карбоконіоз (антракоз, графітоз, сажовий пневмоконіоз тощо).

5. Пневмоконіоз від змішаного пилу кремнію (антракосилікоз, сидеросилікоз, силікосилікатоз тощо).

6. Пневмоконіоз, зумовлений вдиханням органічного пилу (бавовняного, зернового, коркового, очеретяного тощо).

За характером патологічних змін, їх поширеностю в легенях розрізняють вузликову, інтерстиціальну та змішану форми пневмоконіозу.

За клініко-рентгено-морфологічними змінами виділяють три стадії пневмоконіозу. Для перших двох стадій неускладненого пневмоконіозу характерною є невідповідність між виявленням рентгенологічних симптомів і незначним ступенем клініч-них проявів.

Перша стадія пневмоконіозу в рентгенологічному зображенні характеризується посиленням легеневого рисунка, його деформацією, появою сітчастості, підвищеної прозорості легеневих полів у нижніх і середніх відділах. Корені легень помірно розширені, в нижніх відділах з’являється груба тяжистість. У багатьох випадках на тлі описаних змін виявляються поодинокі тіні силікотичних вузликів діаметром до 1-2 мм, міжчасткова плевра стовщена. Куполи діафрагми, реберно-діафрагмальні синуси, розміри та конфігурація серця в першій стадії пневмоконіозу на рентгенограмах не змінені.

Друга стадія пневмоконіозу характеризується посиленням склеротичних змін. Деформація легеневого рисунка сітчастого типу виявляється на протязі всіх легеневих полів. Кількість та розміри вузликових тіней збільшуються. Корені легень розширені, безструктурні. Емфізематозність нижніх відділів легень наростає, місцями з’являються були. Реберно-діафрагмальні синуси розкриваються не повністю, амплітуда рухів куполів діафрагми зменшується через плевро-діафрагмальні спайки. В деяких випадках виявляється збільшення розмірів серця вправо.

Третя стадія характеризується збільшенням розмірів і кількості вузликів. На тлі сітчастості з’являються інтенсивні неоднорідні тіні, які зумовлені цирозом; настає об’ємне зменшення легені. Поміж інтенсивними затемненнями, особливо в нижніх відділах, виявляються ділянки емфізематозно зменшеної паренхіми легень зі збідненим легеневим рисунком, що зумовлено розривом альвеол та утворенням міхурів. Корені легень значно розширені, безструктурні через збільшення лімфатичних вузлів. Куполи діафрагми в ІІІ стадії інтерстиціального пневмосклерозу деформовані базальними спайками. Екскурсії їх майже немає. Реберно-діафрагмальні синуси облітеровані, плевра нерівномірно стовщена, виявляються плевроперикар-діальні спайки. Конфігурація серця змінена через збільшення правої половини камер серця, особливо правого шлуночка.