- •Конспект лекцій з курсу:
- •Вступна лекція Основні поняття
- •Класифікація моделей
- •Вимоги, пропоновані до математичних моделей
- •Етапи математичного моделювання
- •I. Розробка математичної моделі об'єкта.
- •II. Одержання рішень математичної моделі
- •III. Оцінка адекватності отриманих результатів.
- •Форми подання динамічних об'єктів
- •Розділ 2. Аналогове й цифрове моделювання
- •2.1. Загальна методика рішення задач на аом
- •2.2. Принципи аналогового моделювання
- •1. Одновходовий підсилювач із активним опором у ланцюзі зворотного зв'язка.
- •Багатовходовий підсилювач із активним опором у ланцюзі зворотного зв'язка.
- •3. Підсилювач із конденсатором у ланцюзі зворотного зв'язка.
- •4. Підсилювач із конденсатором у вхідному ланцюзі.
- •5. Аперіодична ланка
- •2.3. Попередній аналіз задачі й способи приведення рівнянь до виду, зручному для рішення на аом
- •2.4. Вибір масштабів і розрахунок передаточних коефіцієнтів і початкових умов
- •2.7. Точність і погрішність отриманих рішень
- •2.8. Чисельні методи рішення систем диференціальних рівнянь на цом
- •2.9. Типовий алгоритм і структура програми для рішення сду
- •Нелінійність типу "ідеальне реле"
- •3.2. Моделювання нелінійностей в аом
- •3.3. Реалізація типових нелінійностей систем автоматичного регулювання на аом
- •3.4. Моделювання сил тертя ковзання й кочення
- •3.5. Моделювання механічної частини електропривода з урахуванням пружності
- •3.6. Моделювання зазору в механічній передачі
- •4.1. Аналогова модель двигуна постійного струму
- •4.2. Моделювання електричного привода із двигуном постійного струму незалежного збудження
- •4.3. Математичне моделювання дпc Моделювання на аом систем з оптимизаційними контурами
- •1. Загальні методи. Рішення задач оптимізації.
- •Розділ 5. Математичне моделювання електричних машин постійного струму
- •5.1 Загальні положення і допущення
- •5.2 Математичне моделювання дпр
- •Моделювання дпс при регулюванні магнітного потоку
- •5.4 Моделювання генератора постійного струму
- •5.5.Нормування систем др
- •5.6. Приклад підготовки даних для моделювання двигуна постійного струму
- •Розділ 6. Математичне моделювання асинхронних машин
- •6.1 Розрахунок параметрів ад за каталожними даними
- •6.2 Механічна характеристика ад і її апроксимація видозміненою формулою Клосса
- •6.4 Моделювання ад у фазній системі коордінат
- •6.5 Метод векторів, що зображають
- •6.6. Рівняння ад в ортогональній системі координат
- •6.7 Система відносних одиниць ад
- •6.8. Математична модель ад в осях
- •6.9. Математичне моделювання системи трн-ад у фазних координатах
- •Глава 7. Математичне моделювання синхронних машин
- •7.1 Лінеаризована модель сд
- •7.2 Моделювання см у фазній системі координат
- •7.3 Моделювання см в ортогональній системі координат
- •Розділ 8. Математичне моделювання тиристорних перетворювачів.
- •8.1 Методи моделювання тиристорних перетворювачів
- •8.2. Моделювання тп по середніх значеннях випрямленої э.А.С.
- •8.3. Моделювання з урахуванням однонаправленості вентильного ланцюга
- •8.4. Моделювання тп по миттєвих значеннях випрямленої э.Д.С
- •Алгоритм моделювання тп по миттєвих значеннях випрямленої э.Д.С
- •8.5. Моделювання тп методом перемикаючих функцій.
Розділ 8. Математичне моделювання тиристорних перетворювачів.
8.1 Методи моделювання тиристорних перетворювачів
Як було видно з розгляду методів моделювання, для точного опису процесів, що відбуваються, потрібне складання нелінійних диференціальних рівнянь. І невелика відмінність в схемі є, по суті, новим об'єктом. До кожного нового об'єкту необхідно підходити по новому; з новими допущеннями; наближеннями і т.п.
У практиці моделювання тиристорних перетворювачів (ТП) застосовують наступні прийоми:
1. Метод того, що припасувало (шматково-лінійній апроксимації).
Нелінійне ДУ замінюється сукупністю лінійних ДУ, що змінюють один одного, кожне з яких виявляється справедливим тільки для свого інтервалу часу.
Перехідний процес визначається на решті інтервалів. причому шукані величини і похідні в кінці попереднього інтервалу є початковими умовами для подальшого.
Основне застосування: дослідження несиметричних режимів і розрахунок аварійних струмів.
Недоліки: великий об'єм обчислень; необхідність рішення трансцендентних рівнянь що визначають моменти переходу від одного інтервалу до іншого.
2. Метод звичайно-різницевих рівнянь.
Дійсна крива перехідного процесу замінюється наближеній кривій, яка є такою, що огинає дискретних значень досліджуваної величини через рівні проміжки часу.
У основі методу лежить заміна ДУ наближеним кінцевим різницевим, рішення якого дає можливість визначити подальше значення по попередньому.
Зручний для аналізу сталих процесів (при постійних кутах управління, комутації і т.п.).
З. Ітерационний метод.
Виконується послідовна інтеграція системи рівнянні.
Недоліки: велика кількість ітерацій; великий об'єм обчисленні; рішення в не. Застосовується рідко.
4. Метод гармонійного аналізу.
Шукана величина (струм або напруга) представляється у вигляді ряду, що складається з 1-ої і вищих гармонік. За принципом гармонійного балансу або коллокаций складають рівняння для амплітуд і фаз цих гармонік. Рішення отримують у вигляді ряду Фур’є.
Основний недолік: для підвищення точності необхідно збільшувати число гармонік, а це підвищує об'єм і час обчисленні.
5. Графо- аналітичний метод.
Розрахунок перехідних процесів проводиться по миттєвих значеннях струмів і напруги при використанні шматково-лінійної апроксимації вольт-амперної характеристики вентилів.
Метод наближений, громіздкий, незручний в складних схемах.
8.2. Моделювання тп по середніх значеннях випрямленої э.А.С.
Для цього методу моделювання ТП необхідно розглядати одночасно ТП і СІФУ
(систему імпульсного фазового управління).
Функціональна схема виглядатиме таким чином:
Вхідною дією на ТП є напруга управління, вихідною координатою випрямлена ЕДС визначувана як середня на інтервалі провідності.
Блок СІФУ перетворить напруга, що управляє, у величину кута відмикання, а вентильна група ВГ перетворить у випрямлену э.д.с. На величину
Надає збурюючу дію струм навантаження .
В
даний час, найчастіше використовують
СІФУ з вертикальним принципом управління.
Нагадаємо суть такого управління:
пилкоподібна опорна напруга порівнюється з напругою управління. В мить, коли
формується імпульс, що управляє.
Рівняння пилкоподібної напруги на ділянці провідності:
Рівність пилкоподібної напруги, що управляє, наступить у момент часу
звідки
знайдена величина є кутом управління, відліченим від точки природної комутації.
З виразу видно, що СІФУ можна представити безінерційним (пропорційним) ланкою.
Насправді, із-за інерційності фільтрів і інших елементів від описується аперіодичною ланкою, або диференціальним рівнянням вигляду:
Іноді СІФУ, як динамічний об'єкт, приводять до виду ланки
з чистим запізнюванням або комбінації аперіодичної ланки запізнювання.
Нехтуючи нелінійністю регулювальної характеристики ТП отримаємо наступні варіанти передавальних функцій:
Запізнювання в W(p) враховує той факт, що кут управління не змінюється миттєво при зміні тільки при наступному перемиканні вентилів.
Зазвичай приймають:
=0,01?0,015
c
=0,007?0,015,
c
Оскільки інерційність ТП мала, то її враховують тільки для мало інерційного навантаження, наприклад для якірного ланцюга ДПТ при співвідношенні
≤(4÷6)
При моделюванні роботи ТП на навантаження з великою індуктивністю, наприклад обмотку збудження, інерційність ТП настільки мала, що нею можна нехтувати, тоді
Недоліком таких моделей ТП, щодо середніх значенні, є те що відсутній можливість обліку зони переривистих струмів, немає пульсацій випрямленої э.д.с. і струму, які за певних умов можуть грати важливу роль. Тому розглянемо модель ТП по миттєвих значеннях э.д.с. і струмів.
