3. Незареєстроване співмешкання. Пробний шлюб.

Ця форма неформальних шлюбно-сімейних відносин набула поширення в Україні під назвою «цивільний шлюб», що термінологічно є невірним, оскільки саме законний, юридично оформлений шлюб і є цивільний, що й фіксує запис акта цивільного стану (РАГС).

Побутує думка, про те, що в такий шлюб вступають молоді і більш освічені люди, однак це не зовсім так. Дослідження показують, що в розвинених країнах близько 25% пар, які перебувають у незареєстрованому співжитті, мають дітей у віці до 14 років.

Незареєстровані пари – явище досить поширене в сучасному індустріальному й урбанізованому світі.

Деякі психологи вважають, що пробний шлюб це тільки попередня стадія до подальшого шлюбу і що це в деякій мірі альтернатива традиційному шлюбу. Справа в тому, що відносини в незареєстрованому співжитті можуть бути як формальними, короткочасними, так і глибокими, тривалими. Спільне життя в пробному шлюбі триває порівняно недовго, шлюб або укладається, або перериваються відносини. У той же час збільшується число випадків спільного співжиття, яке відрізняється від шлюбу тільки відсутністю юридичного оформлення, у такому шлюбі навіть діти народжуються.

Нормативна дієвість законних шлюбів відступає крок за кроком. У Швеції дошлюбне спільне співжиття є вже визнаним соціальним інститутом. Майже всі подружні пари перед шлюбом жили якийсь час разом. Одружуються тільки за традицією. Аналогічна ситуація в Данії, спільному проживанню через деякий час так само надається законний характер шляхом укладення шлюбу. Основна маса позашлюбних перших пологів припадає на жінок, які живуть в пробному шлюбі. Понад 98% цих жінок все-таки виходить заміж, коли дитина підростає.

У випадках незареєстрованого співжиття установка на шлюб не зникає. 90% жінок і чоловіків, які перебували у таких відносинах та збиралися одружитися, але необов'язково з цим партнером. Ймовірно, за цим криється невпевненість людини, пов'язана з перенесеною психологічною травмою (факт зради, втрати коханої людини, смерть, віроломство, інтимна невдача, обман та ін.) або страхом, пов'язаним з можливістю її невідворотного наступу і, відповідно, її очікуванням.

Проаналізуємо доводи «за», які зазвичай приводять прихильники незареєстрованого співжиття:

• така форма відносин являє собою певний «тренінг»;

• у незареєстрованому співмешканні відбувається апробація сил та сумісності;

• більш вільні відносини, відсутній примус. У разі сварок у партнерів зникає аргументація типу: «Так чого на мені одружився?» або «Ти мені дружина, нарешті?», зникає «ефект власника».

Щодо поширення шлюбних контрактів, то люди намагаються захиститися від непередбачених обставин у майбутньому спільному житті, проте контракт не може бути всеоб’ємним, все передбачити та упередити. Якщо партнер шахрай або дурень, вас ніякий контракт не врятує, а з гарним партнером можете жити і без угоди, все залежить від довіри.

• незареєстроване співмешкання привносить більше духовності та задоволеності у відносинах.

Отже, в цілому можна зробити такі висновки: що досвід спільного життя кардинально не впливає на успішність подальшого шлюбу, тобто можна і «тренуватися» і «поєднуватися», але ніякої гарантії на майбутнє немає. Вдалим «тренінгом» до шлюбу є батьківська сім'я. Саме в сім'ї, де людина виросла, відбувається підготовка людини до шлюбу. Власне ж «тренування» полягає в становленні відносин з братами й сестрами, - ось чому їх наявність у сім'ї і характер взаємин з ними розглядається як один з прогностичних критеріїв успішності подальшого шлюбу. Саме з сестрою хлопчик осягає світ жіночих історій, звичок, йому доводиться пристосовуватися до її балачок по телефону, нарядам і косметичним забаганкам, з нею він вчиться бути терплячим, ніжним, турботливим. Те ж саме з дівчинкою: з наявністю брата їй стає доступним і зрозумілим чоловічий світ захоплень, безладу, звичок, з ним їй доводиться вирішувати - наябедничати про нього батькам чи почекати, вона обурюється і пишається ним, піклується про нього і поважає. Якщо відносини між сестрою і братом складатимуться гармонійно, вони навчилися досягати взаєморозуміння і співпраці, якщо суперництво не переросло у ворожнечу, а змінилося повагою до можливостей та успіхів іншого, то шанс збудувати ефективні шлюбно-сімейні відносини у кожного вищий. До речі, одна з причин виникнення «пробних шлюбів» пов'язана з малодітною європейською сім'єю, в якій немає дітей протилежної статі, або взагалі немає дітей.

У сучасній науці описано особливості людей, схильних до незареєстрованного співжиття. Узагальнений психологічний портрет представника даної популяції характеризується:

• більш ліберальними установками;

• меншою або й відсутньою релігійністю;

• високим ступенем андрогінії;

• низькими шкільними успіхами в період дитинства й отроцтва;

• низькою соціальною грамотністю, хоча ці люди й вихідці з досить успішних сімей.

«Експериментальні» форми життя вимагають більш високого рівня рефлексії та здатності до спілкування, а також не в останню чергу сил, що дозволяють протистояти тиску суспільних норм. Тому їх поширення залежить від соціальної приналежності та рівня освіти.

Слід додати, що окрім психологічних, є ще своєрідні для України соціально-економічні причини, що породжують незареєстроване співжиття: житлові проблеми, питання, пов'язане з пропискою, можливість отримання дитячої допомоги як матері-одиночки та ін.