5. Психологічне здоров'я сучасної сім'ї

Найважливішою характеристикою сім'ї є її психологічне здоров'я.

Психологічне здоров'я сім'ї - це комплексний узагальнений показник соціально-психологічної активності її членів у внутрішньосімейних стосунках, в соціальному середовищі та у сфері професійної діяльності.

Це стан душевного психологічного благополуччя сім'ї, що забезпечує адекватну регуляцію поведінки і діяльності всіх членів сім'ї. Психологічне здоров'я це інтегральний показник функціонування сім'ї, що відображає якісну сторону всіх соціальних та психолого-педагогічних процесів, зокрема здатність сім'ї протистояти небажаним впливам соціального середовища.

Психологічне здоров'я сім'ї визначається багатьма факторами: соціальними, економічними, біологічними, психологічними і т.д. Найважливішим фактором, що основою – фізичне здоров'я членів сім'ї. Норма в здоров'ї окремої особистості або відхилення від норми адекватно відображаються на психічному здоров'ї сім'ї.

Виділяють 3-и ступеня психологічного здоров'я сім’ї: норма, відхилення від норми, відсутність психологічного здоров'я.

1. Норма психологічного здоров'я визначається тим, настільки сім’я здатна створити сприятливі умови для повноцінного і гармонійного розвитку кожного члена сім’ї; певна узгодженість і розумне задоволення потреб членів сім'ї; їх соціальна (внутрішньосімейна) активність. У такому випадку це психологічно здорова сім'я.

2. Відхилення від норми в психологічному здоров'я сім'ї характеризується домінуванням тенденції задоволення кожним членом сім'ї своїх особистісних потреб, мінімальною узгодженістю їхніх дій і частковою відсутністю соціальної (внутрішньосімейної) активності. Це характерно для сім'ї, яка потребує психологічного консультування і зазвичай піддається психокорекції.

3. Відсутність психологічного здоров'я сім'ї та її нездатність самостійно коригувати дезорганізуючі дії членів. Домінує внутрішньосімейний дискомфорт і часткова (повна) автономність дій її членів щодо задоволення суто індивідуальних потреб. Такі ознаки відносяться до психологічно нездорової сім'ї.

У комплексній оцінці психологічного здоров'я сім'ї найбільш значущими є: стилі особистісної та групової діяльності членів сім’ї; схожість сімейних цінностей, функціонально-рольова узгодженість, соціально-рольова адекватність, мікросоціальні відносини, емоційна задоволеність, спрямованість на сімейне довголіття.

Розглянемо особливості їх прояву.

1. Подібність сімейних цінностей відображає єдність поглядів, відносин членів сім'ї відповідно до загальнолюдських норм, правил, принципів функціонування сім'ї. Спостерігаються дві тенденції: перша - поляризація ціннісних орієнтації членів сім'ї (батьки – діти); друга - деформація сімейних цінностей та поява нових, відмінних від традиційно сформованих цілей, ідеалів, інтересів і переконань членів сім'ї. Кожна з цих тенденцій справляє дестабілізуючий вплив на психологічне здоров'я сім'ї.

2. Функціонально-рольова узгодженість являє собою динамічний показник психологічного здоров'я сім'ї і відображає рівень розвитку таких соціально-психологічних механізмів внутрішньосімейної взаємодії, як взаєморозуміння, взаємодопомога, взаємодовіра, взаємотерпіння між членами сім'ї.

3. Соціально-рольова адекватність обумовлюється рольовою структурою сім'ї. Вона відображає рівень реалізації міжособистісних та внутрішньосімейних очікувань. Від кожного члена сім'ї очікують виконання певної ролі (батько - чоловік, лідер, захисник, здобувач, опора у важкій ситуації і т.п.; дружина - дбайлива мати, порадниця, господиня, берегиня домашнього вогнища і т.п.; діти - помічники батьків, опора в майбутньому, спадкоємці і т.д.). Однак, при засвоєнні соціального досвіду кожним членом сім'ї, сьогодні все більше виявляється протиріччя між його внутрішньою позицією щодо приписаної ролі та нормативно схвалюваним зразком поведінки.

4. Емоційна задоволеність відображає характер емоційного прийняття один одного і повагу в родині. Зрозуміло, що емоційні зв'язки між членами сім'ї опосередковані їх спільною діяльністю, завданнями, які стоять перед всім сімейним колективом. Емоційна задоволеність є найважливішим джерелом психологічної розрядки і підтримки всіх членів. Рейтинг цього показника у психологічному здоров'ї сім'ї визначається багатьма факторами: рівнем освіти батьків, мотивами укладення шлюбу, характером подружніх відносин, цілями виховання дітей, методами досягнення результату і т.д.

5. Адаптивність в сімейних відносинах характеризується здатністю дорослих членів сім'ї пристосовуватися до соціально-психологічної атмосфери сім'ї після трудового дня. Сім'я може успішно вирішувати одне з головних психологічних завдань – емоційну розрядку - лише в тому випадку, коли кожен член сім'ї буде прагнути зберегти традиційний характер міжособистісного спілкування, комфортність емоційних відносин. На адаптивність подружжя в сімейних відносинах істотний вплив мають проблеми, пов'язані з «синдромом вигорання». Будь-яке перевищення професійних контактів, що частіше спостерігається у представників професії типу «людина-людина» (лікарі, педагоги, менеджери, міліціонери, священики, громадські діячі, психологи, соціальні працівники і т.д.), призводить до комунікативного перенасичення, що супроводжується наростанням дратівливості, втоми, перехід на «силові методи» впливу на оточуючих (частіше дітей або чоловіка, дружину). Здатність члена сім'ї залишити всі ці стани (проблеми, негаразди) «при вході в сім'ю» і прийняти її закони життєдіяльності становить важливий показник психологічного здоров'я сім'ї.

6. Спрямованість на сімейне довголіття являє собою постійний потяг до нових сімейних цілей, розумне їх планування та підтримку активності всіх членів сім'ї у їх досягненні. Невід'ємним атрибутом здорової сім'ї є найближчі та перспективні (віддалені) сімейні цілі. У формуванні, виборі способів їх досягнення та передбаченому результаті відображаються потреби, наміри, інтереси, бажання й установки кожного члена сім'ї. Задоволеність їх реалізацією - найважливіша умова підтримки активності сім'ї у визначенні нових рубежів життєдіяльності. У цьому й полягає сенс основних механізмів спрямованості на сімейне довголіття. У свою чергу, психологічно здорова сім'я позитивно впливає на позасімейну діяльність її членів (професійну, навчальну, особистісну і т.п.), тобто є «сімейною підзарядкою».

7. Ідентичність і стабільність сім'ї. Один з засновників сімейної терапії Н.Аккерман увів 2-а поняття - «ідентичність сім’ї» і «стабільність сім'ї».

Сімейну ідентичність він визначав як зміст цінностей, устремлінь, експектацій (очікувань), тривог і проблем, які розділяються членами сім'ї, тобто вони є причетними до них. Сімейна ідентичність - це емоційне і когнітивне «Ми» даної сім'ї. Сімейна ідентичність пов'язана з самосвідомістю особистості і може характеризуватися різним ступенем включення або протиставлення «Я» у «Ми». Стабільність сім'ї зумовлена збереженням ідентичності, контролем над конфліктами і здатністю сім'ї до зміни й подальшого розвитку.

Всі ці особливості визначають впливають на психологічне здоров'я сім'ї і мають ряд специфічних властивостей. До найбільш важливих відносять:

• Гуманність (психологічне здоров'я сім'ї передбачає розвиненість гуманістичних начал, турботу й увагу до людини як вищої сімейної цінності);

• Гармонійність (психологічне здоров'я припускає високий рівень сумісності членів сім'ї, гармонійність їх відносин);

• Життєздатність (психологічне здоров'я сім'ї підкреслює міцність внутрішньосімейних зв'язків і взаємозалежності відносно впливу дезорганізуючих факторів);

• Динамічність (психологічне здоров'я є динамічним утворенням, процесу розвитку якого властиві певні етапи й свої специфічні закономірності).

Психологічне здоров'я сім'ї - це повсякденний її стан, реакція на поточні фактори життя. Психологічне здоров'я сім'ї визначається характером взаємин подружжя.

До основних умов, які визначають психологічне здоров'я сім'ї відносять:

1. Розвиток мотивації шлюбно-сімейних відносин;

2. Формування правильних уявлень про сім'ю та принципи її функціонування;

3. Володіння (прищеплення) навичками і вміннями внутрішньосімейної корекції руйнівної поведінки окремих членів сім'ї;

4. Своєчасне регулювання внутрішньосімейних (подружніх) відносин на основі розвитку всіх видів сумісності;

5. Актуалізація факторів стабілізації сім'ї;

6. Залучення сім'ї в активне життя соціуму.

Розглянуті показники психологічного здоров'я створюють загальний психологічний портрет сучасної сім'ї та характеризують ступінь її благополуччя.