Слайд 1
Предмет: географічні аспекти розвитку регіону
Тема: географія та управління.
Лекція 1 (2 год.)
ТЕМА: Географія та управління. Природні та екологічні чинники життєдіяльності суспільства.
План
Географія та управління.
Природні умови як чинник розвитку. Поняття про природні умови.
Вплив природних умов на життя та господарську діяльність людей.
Несприятливі та небезпечні явища природи, стихійні лиха.
Література :
Бабурін В.Л., Мазуров Ю.Л. Географічні основи управління. Ст. 5 - 83.
Слайд 2
1. Географія та управління.
В самій назві навчальної дисципліни “Географічні аспекти управління розвитком регіону” закладено ряд питань:
Місце та роль географічних знань в системі управління регіональним розвитком.
Географічний підхід до розуміння поняття “регіон”.
Просторовий аналіз явища - як основний науковий метод географії та його роль в прийнятті управлінських рішень.
Рівень географічної культури сучасного управлінця та розуміння географічних закономірностей просторової організації природи та людської діяльності.
Тому основними завданнями даного курсу є якраз пошук відповіді на ці питання.
Слайд 3
Світ навколо нас? Це певні об’єкти - чи матеріальні, чи нематеріальні (ідеальні) – які існують в просторі та часі. А вивчення закономірностей поширення тих чи ін. об’єктів та явищ в просторі та часі (тобто вивчення просторового їх буття) є головним завданням географії як науки.
Слайд 4
В кожному об’єкті чи явищі географія розглядає як їх внутрішню територіальну структуру так і їх зовнішні територіальні зв’язки. Адже пізнання географічних закономірностей забезпечує розуміння складних механізмів просторової організації природи та людської діяльності, а без цього неможливо скласти об’єктивну картину навколишнього середовища та процесів що в ньому відбуваються.
Слайд 5
Нині можна сміливо стверджувати, що географічні знання – один із загальних універсальних елементів культури людства і є фундаментом сучасної цивілізації. Рівень географічної культури сучасного суспільства стає дедалі важливішим показником загальної культури населення, мірилом та критерієм людського розвитку.
Слайд 6
Слід відмітити що основним аналітичним засобом в географії завжди були, є тепер та й очевидно будуть і в майбутньому географічні карти. Говорячи про комп’ютерну картографію, геоінформаційні системи які дозволяють аналізувати та обробляти інформацію, моделювати ситуацію тощо, можемо констатувати що все більше розширюються можливості розуміння тих чи інших явищ, змін та процесів що відбуваються на нашій планеті загалом та в окремих регіонах зокрема.
Найвищим рівнем систематизації знань про просторові закономірності розвитку природи та суспільства є районування. Районування в географії відіграє таку ж важливу роль як періодизація в історії, класифікація в біології, тощо.
Картографічний метод дослідження в свою чергу поєднує саму географію з іншими сферами людських знань і просторовий аналіз як метод дослідження стає універсальним науковим методом.
Ключовим питання географії є запитання “де?” – де знаходиться об’єкт чи явище. Але географи також дають відповідь і на інші запитання: чому саме тут?, а яким є навколишнє середовище – природне, соціальне, економічне; як оцінити місце проживання і діяльності людей – за затратами грошей та часу на подолання відстані в просторі, тощо.
Простір – це одне з фундаментальних понять буття. Тому географія веде пошук відповіді на питання – а яку ж роль в розвитку природи та суспільства відіграє простір.
Категорія “Простір” в географії – це комплексне поняття. Тому, саме географія розвиває комплексне мислення та комплексне вирішення питань подальшого розвитку явища, впроваджує в практику комплексний підхід до розв’язання певних територіальних проблем. Просторовий (комплексний) підхід до внутрішніх та зовнішніх зв’язків проявляється в розміщенні, організації регулювання явищ в просторі, інакше кажучи – в територіальних аспектах управління.
Нині географічне мислення є чи не основним атрибутом загальної та професійної географічної культури.
Слайд 7
Мінімальний рівень цієї культури досягається за допомогою виконання наступних правил (запропонованих Е.Б. Алаєвим ):
Будь-який досліджуваний феномен необхідно відобразити на карті, “прив’язати” до території, розкласти його на складові елементи так як вони розташовані в реальному просторі; в результаті чого буде виявлено просторову організацію цього феномена, а багато того що здавалось випадковим стане зрозумілим та пояснюваним.
Вивчати явище необхідно комплексно, враховуючи його взаємозв’язки з оточенням та іншими явищами. Комплексність це така особливість дослідження коли враховуються всі моменти що є вагомими для цього феномену (явища).
Кожне (будь-яке) місце на Землі унікальне і неповторне в силу свого унікального географічного положення. Цей момент необхідно враховувати при вивченні та в практичній діяльності.
Географічна оболонка планети єдина і неподільна. Зміни які вносить людина відображаються (впливають, відбуваються, тощо) не тільки на середовищі що безпосередньо стикається із тим де проходить діяльність людини а й в певній мірі загалом в географічній оболонці. “Все зв’язано з усім” (Б Коммонер), тому слід враховувати близькі та віддалені наслідки будь-яких впливів на середовище.
Слід зауважити, що географія та географи, як представники цієї науки, завжди відгукувались на соціальний запит кожної епохи. (протягом 15 – 19 століть географічні звіти про подорожі ставали чи не найважливішими документами як наукового так і суто практичного (економічного та соціального, політичного та військового) значення.
Слайд 8
В наш час спеціальні знання та практичні рекомендації географії є важливими в трьох напрямах:
природокористування в найширшому його розумінні,
територіальна організація виробничих сил суспільства,
забезпечення просторового потенціалу стійкого (сталого) розвитку.
В першому напрямку географічні знання забезпечують вирішення екологічних проблем, в другому – визначають природні та соціально-економічні структури на певній території. Рекомендації третього напряму забезпечують зниження ризиків конфліктів стихійних лих та їх наслідків (екологічних, соціальних, етнічних, політичних, військових та ін.).
Обмеженість простору нашої планети нині стає все більш відчутним. Тому сучасна епоха – епоха глобальних процесів і проблем ставить географію з її теоретичним апаратом в ряд приоритетних знань що повинні забезпечити виживання та життя людства в майбутньому.
Слайд 9
Ел Гор, провідний спеціаліст в галузі державного управління, в своїй книзі “Земля на чаше весов”, проаналізував сучасний економічний спад і в якості причин він називає такі: нехтування людськими ресурсами, падіння рівня грамотності, зниження математичних та географічних знань, а також нехтування основами логіки.
Слайд 10