3.10. Український хутір

Хутір — найпоширеніша форма традиційного селянського господарства в Україні — являв собою незалежне господарство, що складалося здебільшого з одного-двох дворів.

в українських родинах дорослі діти прагнули якнайшвидше відокремитися від батьків і одержати економічну самостійність, хазяйнувати з власної волі та розуміння, тому часто будували свої будинки у віддаленні від села.З хутірської форми господарювання виросли і знаменитий український індивідуалізм, і розвинуте почуття власності українців.

В українській народній свідомості власність завжди залишалася священною і недоторканною. на відміну від російської громади — «миру», де земля знаходилася в загальному володінні і постійно заново поділялася між «мирянами»,— українська «громада» ніколи не зазіхала на особисту власність кожного хазяїна.

3.11. Музика

Україна здавна славиться в усьому світі як край пісень.

Ще на початку ХІХ століття видатний польський поет Адам Міцкевич у лекціях, прочитаних у Парижі, говорив: «Українські простори є столицею ліричної поезії. Звідси пісні невідомих поетів поширюються часто по всій слов’янській землі».

Яскравим прикладом такого «хіта» далекого минулого може служити пісня «Їхав козак за Дунай», авторство якої приписують харківському козаку Семену Климовському. Вона здійснила справжній фурор у Європі, особливо в Німеччині. Українська пісня була і залишається вираженням глибин народної душі, найпотаємніших сподівань і прагнень українців.

В Україні народилися й одержали музичну освіту багато видатних композиторів — М.С. Березовський (1745—1777), Д. С. Бортнянський (1751—1825), А. Ведель (1767—1808). на благодатному ґрунті вікових музичних традицій виросла блискуча плеяда таких видатних українських композиторів ХХ століття, як М. Лисенко, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, С. Людкевич, Г. Вірьовка, Г. і П. Майбороди, Ю. Мейтус, М. Колесса.

3.12. Мовою танцю

Багато українських народних танців — пряме відображення селянського або козацького способів життя. добре відомо, що запорізькі козаки не мог-

ли обійтися без танців, головним з яких був запальний гопак. «візитною карткою» танцю-

вальних традицій західноукраїнських земель є віртуозний чоловічий танець гуцулів, що має назву «аркан». коло танцюючих чоловіків і парубків може подвоюватися за рахунок надбудовування «другого поверху». в цьому випадку «друге коло» стоїть на плечах у

першого. Українські народні танці у виконанні знаменитого ансамблю імені Гр. вірьовки набули заслуженої популярності та всесвітньої слави.

3. Українська мова

Українська мова — одна із найбільш розвинутих слов’янських мов — насичена образами, мелодійна і надзвичайно гнучка. Світосприйняття українців відзначається особливою

поетичністю. Відомий філолог Ю. Шевельов відзначав, що українська літературна мова була «заснована з допомогою поезії та заради поезії, як прояв поетичного духу» нашого

народу. Наявність такої досконалої мови і багатющої усної народної творчості зіграла вирішальну роль у становленні і збереженні національного світогляду українців.

Питання про те, коли саме виникла українська мова, надзвичайно складне і заплутане. З упевненістю можна сказати тільки те, що українська літературна мова остаточно сфор­

мувалася в період літературного романтизму (на початку ХІХ століття).