1.Зарядка

Зарядка фоторецептора - це процес нанесення рівномірного заряду визначеної величини на поверхню фоторецептора. Зарядка виробляється коротроном.

Існує кілька видів коротронов:

Звичайний коротрон являє собою тонкий дріт зі стійкого до окислювання матеріалу, натягнутий на металевому екрані. При чи забрудненні окислюванні дроту відбувається погіршення якості копії. При забрудненні екрана можливе проскакування іскри між екраном і коротроном, що приводить до необоротного вигоряння фоторецептора.

Скоротрон - зарядний пристрій, що дозволяє одержати більш рівномірний заряд поверхні фоторецептора. У ньому крім дроту використовується сітка, на яку також подається напруга.

Дикоротрон - дозволяє ще більш точно регулювати величину заряду. Він складається з двох активних елементів: коронода й екрана. На коронод подається перемінна напруга порядку 5-6 кв, а на екран - постійне 1-3 кв. Про цьому позитивні іони переміщаються від коронода до екрана, а негативні - до фоторецептора.

Для зарядки на коротрон подається високий потенціал за допомогою високовольтного блоку. Між коротроном і фоторецептором утвориться різниця потенціалів у кілька кіловольт, що приводить до ударної іонізації повітря (коронний розряд) і іони накопичуються на поверхні фоторецептора. Частина електронів із заземленої підкладки стікає на землю, при цьому в матеріалі підкладки, поблизу границі з фотопровідником виникає надлишковий заряд, протилежний заряду на поверхні фоторецептора. Екран коротрона заземлюють, щоб різниця потенціалів між фоторецептором і коронним дротом не зменшувалася, оскільки ця різниця повинна перевищувати граничну напругу корони (напруга, нижче якого не виникає коронний розряд).

2. Формування зображення

Після зарядки на фоторецептор подається зображення, що висвітлюється лазерним лучем і проектується через систему дзеркал на фоторецептор. Ті місця на фоторецепторі, на яких падає промінь утрачають свій потенціал. У такий спосіб на фоторецепторі залишається малюнок у виді заряджених ділянок.

3. Експонування

На етапі експонування на поверхні фоторецептора виходить сховане електростатичне зображення. Розглянемо цей процес більш докладно.

До початку експонування поверхневий заряд фоторецептора утримується на місці за рахунок взаємодії з зарядом протилежного знака, що знаходиться на границі заземленої підкладки і фоторецептора.

До влучення промення на фотопровідний шар кількість вільних носіїв зарядів у ньому мала, а питомий опір - великий. Фактично електрони у фотопровіднику після зарядки зміщаються з рівноважного положення, але вони ще знаходяться у своїх молекулах. Такий зсув позитивних і негативних зарядів у молекулі називається поляризацією.

При влученні промення на фотопровідник у ньому відбувається генерація вільних носіїв заряду. Електрон тієї молекули, що розташована ближче до поверхні шаруючи переміщається в напрямку до позитивного іону на поверхні.

Це переміщення нейтралізує частина позитивних іонів на поверхні. У той же час молекула у верхньому шарі залишається позитивно зарядженою. Відсутність електронів у молекулі називають "діркою". Тип провідності, при якому основними носієм заряду є дірки називають дірковою. При дірковій провідності відбувається переміщення електронів з одного атома в сусідній. Результатом цього є переміщення позитивних зарядів - дірок - у напрямку, протилежному руху електронів.

Після влучення промення на фоторецептор електростатичне поле на поверхні фотопровідника змінюється. Воно діє вже не між зарядом на поверхні фоторецептора і підкладкою, а між "верхньою" молекулою і підкладкою.

Електрони, що знаходяться знизу від "верхньої" молекули, негайно реагують на позитивний заряд і починають переміщатися до "верхньої" молекули, щоб нейтралізувати частину виниклого заряду. Міграція електронів приводить до того, що позитивний заряд від "верхньої" молекули переходить до молекули з наступного, "другого" шару молекул фотопровідника.

Рис. 6.6. Фотографії тонера

При цьому електростатичне поле виникає між молекулою "другого" шару і підкладкою. Дірка відповідно переміщається від "верхньої" молекули до молекули з "другого" шару. Процес повторюється доти, поки дірка не перейде до молекули фотопровідника, найближчого до підкладки. У цьому випадку електрони переміщаються від підкладки до фотопровідника, щоб нейтралізувати позитивний заряд.