2. Вимоги, які пред’являються до управління медичною службою. Підпорядкованість начальників медичної служби

Управлінська діяльність в медичній службі Збройних Сил України розподіляється на три основні етапи:

інформаційний;

аналітичний;

організаційний.

Організація управління медичною службою передбачає створення системи управління медичною службою, підтримання її у високій готовності; її розвиток і розширення при медичному забезпеченні, а також підготовку й здійснення заходів забезпечення її безперервної роботи. Система управління медичною службою - це сукупність функціонально пов’язаних між собою об’єктів, суб’єктів і засобів управління.

Об'єкт управління медичної служби як системи є підрозділи, частини та заклади медичної служби, а також окремі особи або колективи, які безпосередньо здійснюють медичне забезпечення (тобто підлеглі).

Суб'єкт управління – органи управління, начальники (командири) медичної служби, які відповідно розгортають та працюють у пунктах управління.

Засоби управління забезпечують обмін інформацією як всередині системи між суб’єктом і об’єктом управління, так і з іншими системами управління, а також збір, обробку, частковий (технічний) аналіз і передачу інформації.

Під органом управління медичної служби розуміють штатні колективи посадових осіб, які організаційно об’єднані для виконання певних функцій з управління медичними силами і засобами. Начальники медичної служби бригади під час бойових дій здійснюють управління підлеглими структурами медичної служби з командних пунктів (КП) своїх командирів.

В процесі управління створюється замкнутий контур. Його основними елементами є:

орган управління (суб'єкт управління), який отримує необхідну інформацію (вказівки командування і старшого начальника медичної служби, дані про стан підлеглих сил та засобів, а також про умови, в яких буде виконуватись поставлене завдання та інше), переробляє її, приймає рішення, ставить завдання підлеглим, надає їм допомогу та здійснює контроль;

канали командного зв'язку, які забезпечують своєчасну і точну передачу завдань об'єктам управління;

об'єкти управління, які виконують поставленні завдання;

канали зворотного зв'язку, по яким надходить інформація про виконання відданих розпоряджень і стан підпорядкованих об'єктів. Система управління ефективна лише за умови чіткої роботи всіх названих елементів.

Підпорядкованість начальників медичної служби. Залежність між суб'єктом і об'єктом управління в медичній службі визначається підпорядкованістю медичних підрозділів, частин і закладів відповідним начальникам, нижчих управлінських інстанцій – вищим.

Органи управління медичної служби, як суб'єкти управління, визначають мету і способи дій об'єктів управління та впливають на них в інтересах досягнення визначеної мети.

Такими органами управління в медичній службі Збройних Сил (ЗС) України на воєнний час є: Департамент охорони здоров’я Міністерства оборони України; медична служба видів ЗС України як орган управління; військово-медичні управління (ВМУ) оперативних командувань (ОК); управління пересувних госпітальних баз (ПГБ); управління територіальних госпітальних баз (ТерГБ); військово-медичні відділи (ВМВ) армійських корпусів (АК); управління медичної бригади корпусу; медична служба з’єднань та військових частин.

Медичне забезпечення бойових дій безпосередньо організують відповідні начальники медичної служби військових з’єднань, частин. Вони несуть пряму відповідальність за своєчасне проведення заходів з медичного забезпечення військ (сил) силами і засобами медичної служби та доповідають по команді щодо необхідності заходів, до виконання яких слід залучати командирів, особовий склад військ, а також сили і засоби інших служб.

Начальник медичної служби бригади підпорядковується командиру бригади. Зі спеціальних питань медичного забезпечення військ (сил) він виконує вказівки старшого начальника медичної служби.

Начальники (командири) медичних підрозділів, частин і закладів безпосередньо підпорядковані відповідному начальнику медичної служби, начальнику військово-медичного відділу (управління). Так, наприклад, командир медичної роти бригади – начальнику медичної служби бригади, командир окремої медичної бригади АК – начальнику ВМВ АК.

Основним засобом управління є зв’язок. Безперебійний діючий зв’язок в системі управління медичної служби забезпечується застосуванням відповідних засобів і створенням системи зв’язку. Під системою зв’язку розуміють складну організаційно-технічну сукупність мереж, вузлів і ліній зв’язку програмно-технічних комплексів (засобів) автоматизованого управління, засобів зв’язку, автоматизованих робочих місць (АРМ) посадових осіб пунктів управління (штабів), створених для забезпечення інформаційного обміну та автоматизованої обробки інформації в усіх ланках управління медичною службою. Для управління медичною службою використовується: радіо-, дротяні, рухомі і сигнальні засоби зв’язку. Зв’язок медслужби здійснюється також через осіб, що супроводжують поранених і хворих, зв’язківців.

Система управління медичною службою повинна мати високу бойову готовність, живучість, стійкість і забезпечувати можливість як централізованого, так і децентралізованого управління.