МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

„ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді

кафедри загальної хірургії №1

Завідувач кафедри

Професор __________О.І. Дронов

„_____”______________2011р.

Методичні рекомендації

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	загальна хірургія
Модуль №	2
Змістовний модуль №	5
Тема заняття № 11	Курація хірургічних хворих. Написання історії хвороби.
Курс	3
Факультет	II, III медичні, ФПЛЗСУ, медико психологічний

Київ 2011

1. Актуальність теми.

Курація хворого (Сиratio)- процес активного спостереження лікаря за перебігом захворювання у хворого, який включає взаємне спілкування,лікувально-діагностичні та профілактичні заходи та документальне його оформлення. Одним з елементів курації є загальноклінічне обстеження хірургічного хворого, яке передбачає одержання узагальнюючої інформації про стан хворого, якого обстежують, за даними посистемного діагностичного об­стеження для постанови діагнозу, підбору раціонального лікування, спостереження за перебігом захворювання, визначення прогнозу.  Для цієї мети використовують численні методи дослідження, які поділяють на основні та допоміжні. Основні методи-збирання анамнезу, огляд хворого, пальпація, перкусія, аускультація; Допоміжні — численні лабораторні, інструментальні, рентгенологічні обстеження, функціонально-діагностичні тести, необхідні для одержування інформації про стан здоров’я обстеженого і установлення діагнозу.

Освоєння основних методів обстеження хворого є обов’язковим для лікаря любого фаху. Ці методи являються високозначущими внаслідок своєї високої інформативності, доступності, простоти виконання і повної нешкідливості для хворого. Ніякі лабораторні та інструментальні методи обстеження, які б досконалі вони не були, не в змозі замінити основних діагностичних засобів, часто достатніх для виявлення захворювання та встановлення діагнозу.

Процес обстеження хірургічного хворого має включати такі основні етапи: суб’єктивне обстеження ( анкетні дані, скарги хворого, анамнез захворювання, анамнез життя) ; об’єктивне обстеження хворого за органами та системами, обстеження місця захворювання, обгрунтування попереднього діагнозу, обгрунтування програми додаткових методів обстеження (лабораторних, рентгенологічних, інструментальних, ендоскопічних тощо), обгрутнтування кінцевого діагнозу.

Суб’єктивне обстеження хворого — це розпитування, або збирання анамнезу (споминів),- метод дослідження за допомогою отримання сукупності відомостей в усній чи письмовій формі від самого обстежуваного або осіб, які його знають.

2. Конкретні цілі: Аналізувати устрій хірургічного відділення.

Пояснювати    загальні    питання    асептики,    шляхи    росповсюдження внутрішньолікарняної інфекції

Засвоїти та аналізувати основні принципи суб’єктивного обстеження хірургічного хворого.

Пояснити     та     проаналізувати     методику     розпитування     хворого, тобто збирання скарг хворого, анамнезу захворювання і життя. Аналізувати та деталізувати скарги хірургічного хворого.

Вивчити та проаналізувати анатомію та фізіологію внутрішніх органів (серця,   легенів, печінки, нирок, підшлункової залози, кішечника, селезінки) Класифікувати скелетотопію та синтопію внутрішніх органів . Продемонструвати методику розпитування хворого. Організувати об’єктивне обстеження хірургічного хворого. Дотримуватись принципів медичної деонтології. Засвоїти схему історії хвороби стаціонарного хірургічного хворого.