- •1. Предмет психології як науки,її завдання.
- •2. Основні групи психічних явищ, що вивчає психологія.
- •4. Зв'язок психології з іншими науками.
- •6 Значення психологічних знань у професійному та особистому житті людини.
- •7. Виникнення та історичний розвиток людської свідомості
- •8. Етапи психологічного дослідження
- •9. Метод спостереження та його різновиди
- •10. Експеримент. Види експериментів їх характеристика
- •29. Поняття про увагу
- •30. Фізіологічні механізми уваги
- •31. Види уваги,їх характеристика
- •32. Властивості уваги
- •35. Рефлекторна природа відчуттів. Будова аналізатора
- •36. Класифікація і різновиди відчуттів.
- •38 Поняття про сприймання
- •46. Поняття про пам'ять .
- •47. Засоби спілкування
- •49 Різновиди пам’яті
- •52. Поняття про уяву.
- •53 .Процеси створення образів уяви.
- •54. Різновиди уяви
- •55.Поняття про емоції і відчуття
- •56. Фізіологічне підґрунтя емоцій та почуттів.
- •57. Форми переживання емоцій та почуттів.
- •58. Характеристика вищих почуттів
- •59. Різновиди спілкування
- •60. Поняття про волю і вольову діяльність
- •62. Структура складової вольової дії.
- •63. Вольові якості особистості.
- •64. Поняття про темперамент.
- •65. Типи темпераменту та їх психологічна характеристика.
- •66. Фізіологічне підгрунтя темпераменту
- •67. Основні властивості темпераменту
- •68. Роль темпераменту в діяльності людини
- •69. Поняття про характер.
- •70. Структура характеру
- •71. Основні риси типового характеру
- •72. Різновиди мовлення
- •73. Поняття про здібності
- •74. Різновиди здібностей
- •75. Структура здібностей
60. Поняття про волю і вольову діяльність
Здійснюючи цілеспрямовані дії, людина зустрічається з різноманітними перешкодами. Одні з них зв'язані з умовами життя, це об'єктивні перешкоди - протидія інших людей, природні перешкоди, інші - з власними недоліками - небажання роботи, те, що потрібно, пасивність, лінь, поганий настрій, почуття страху, звичка діяти необдумано, почуття хворобливого самолюбства і т.д. Щоб досягти поставленої мети, людині необхідно мобілізувати свої розумові і фізичні сили на подолання перешкод, тобто проявити вольові зусилля.
Воля людини і виражається в тому, наскільки людина здатна переборювати перешкоди та труднощі на шляху до мети, наскільки вона здатна керувати своєю поведінкою, підпорядковувати свою діяльністьпевним задачам.
Воля - це психічний процес свідомої цілеспрямованості регуляції людиною своєї діяльності і поведінки з метою досягнення поставлених цілей.
Виходячи з цього, основну одиницю волі - вольову дію, треба розуміти як дію свідому, цілеспрямовану.
У вольових діях людина здійснює свою свідому мету, яка як закон визначає спосіб дій і характер. Учень чи студент, прагнучи успішно вчитися, виявляють ініціативу, напруженість фізичних і розумових сил, переборюють труднощі, що перешкоджають досягненню мети, стримують бажання, які відволікають від діяльності.
Переборення перешкод і труднощів вимагає від людини так званого вольового зусилля - особливого стану нервового напруження, що мобілізує
фізичні, інтелектуальні і моральні сили людини. Відомі випадки, коли вольове зусилля затримувало втрату свідомості і навіть смерть. В літературі описаний випадок, коли льотчик "затримав" смерть до посадки літака, а, зробивши посадку, одразу помер. Яскравим прикладом вияву вольового зусилля є історичний факт. У V ст. до н.е. грецький воїн, пробіг 42 км з містечка Марафон в Афіни і, сповістивши про перемогу греків над персами, упав мертвим. Це в його пам'ять названо в сучасній легкій атлетиці довга дистанція бігу - марафонський біг на 42 км 195 м.
Вольова діяльність - це особлива форма активності людини. Вона полягає в тому, що людина здійснює владу над собою, контролює власні імпульси і в разі необхідності - гальмує їх. Вольову діяльність не можна зводити до активності організму і ототожнювати з нею. Адже активність властива і тваринам. Вони задовольняють свої біологічні потреби, пристосовуючись до умов життя, виявляють тривалий вплив на оточуючу природу, але це відбувається без будь-якого свідомого наміру з їх боку і є чимось випадковим по відношенню до самих тварин.
Воля у людини виниклаі сформувалася під впливом суспільної трудової діяльності в міру того,
як опановуючи закони природи людина перетворювала її своїми планомірнимиьдіями.
62. Структура складової вольової дії.
Вольові дії людини визначаються свідомо поставленою метою. Діючи, людина ставить перед собою завдання, планує їх виконання, добирає засоби, за допомогою яких вони здійснюються. Щоб успішно навчатися, учень повинен усвідомлювати мету навчання, свої шкільні завдання, вміти організовувати їх виконання, бути наполегливим.
Кожна вольова дія чимось мотивується. Мотив — це рушійна сила, яка спонукає людину до дії, до боротьби за досягнення поставленої мети. Мотивами дій є людські потреби, почуття, інтереси, усвідомлення необхідності діяти.
Чіткість мети, розуміння справи, усвідомлення завдання, його важливість завжди породжують силу, енергію і рішучість дій. Чим більшого суспільного значення набуває завдання, тим більшої енергії та завзяття люди докладуть у боротьбі за його проміжний стан у розвитку вольового акту, який називається боротьбою мотивів. Це трапляється тоді, коли у людини є суперечливі бажання, з яких одні спонукають її до певної дії, а інші відвертають від неї. Наприклад, в учня може відбуватися боротьба між бажанням взятися за виконання домашнього завдання та бажанням піти в кінотеатр з приятелями. У результаті цієї боротьби мотивів людина приймає певне рішення. Воно виявляється як намір діяти або як намір відмовитися від дії.
Рішення, як глибоко усвідомлене, переходить у дію. Спочатку дія планується, вибираються необхідні для цього засоби, потім виконується завдання і, нарешті, завершується. Так, учень, вирішивши сконструювати радіоприймач, ознайомлюється із системами радіоприймачів, креслить схему, дістає потрібні для радіоприймача деталі й, нарешті, монтує його. Так закінчується прийняте рішення.
Успішність вольового акту залежить від вольових якостей людини, глибини усвідомлення завдання, інтересу, а також від знань, умінь і навичок діяти, без яких успішне досягнення мети неможливе. Вміння, звичні дії роблять вольові дії чіткішими та організо-ванішими, сприяють швидкому та успішному їх виконанню.
Будь-яка дія відбувається успішніше, якщо стає звичною. Навички та звички сприяють легшому подоланню труднощів та успішному завершенню дії.
