Тема 9

1. Волженкин Б. Некоторые проблемы соучастия в преступлениях, совершаемых специальными субъектами // Уголовное право. - 2000. - № 1. - С. 12-16.

2. Зейкан И. Понятие должностного лица в уголовном законодательстве // Право України. - 2002. - № 3. - С. 118.

3. Клименко В. А. Обмежена осудність: поняття, критерії та примусове лікування: монографія / В.А. Клименко, В.Б. Первомайський, Т.М. Приходько; Київ. міжнар. ун-т. - К. : Атіка, 2011. - 180 с.

4. Любченко Д. Понятие субъекта преступления по «Правам, по которым судится малороссийский народ» (1743 г.) // Право Украины. – 2005. - № 3. - С. 125-128.

5. Никифоров А. Юридическое лицо как субъект преступления // Государство и право. - 2000. - № 8. - С. 48.

6. Никифоров А. Юридическое лицо как субъект преступления // Уголовное право. - 2002. - № 2. - С. 50-55.

7. Осадчий В. Особливості суб’єкта в злочинах проти правоохоронної діяльності // Право України. - 2001. - № 2. - С. 108-111.

8. Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. - Санкт-Петербург: Лань, 2000.

9. О психиатрической помощи: Закон Украины: принят 22 февраля 2000 г. // Урядовий кур'ер.- 2000.-№11.

10. Сороченко А. Кримінальна відповідальність юридичних осіб в Україні: проблеми запровадження, пропозиції щодо змін і доповнень законодавства // Підприємство, господарство і право.- 2009. - №6. – С. 153.

11. Цымбал Е. Ограниченная вменяемость: дискуссионные вопросы теории и правоприменительной практики // Уголовное право. - 2002. - № 1. - С. 56-62.

Тема 10

1. Адельханян Р. Субъективная сторона особо тяжкого преступления против здоровья // Уголовное право. - 2000. - №1. - С. 3-6.

2. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні. – Київ, 2000.

3. Векленко С. Интеллектуальное содержание умышленной вины // Уголовное право. - 2001. - № 4. - С.15-20.

4. Ермакова Л., Комарова М. Цель как признак терроризма // Уголовное право. - 2002. - № 2. - С. 22-24.

5. Кауфман М.А. Нормативная неопределенность в уголовном законодательстве // Российское право. – 2009. - №10. – С. 58.

6. Міллер А. Що таке причини та умови злочинів? // Право України. - 2001. - № 5. - С. 89.

7. Нерсесян В. Законодательная регламентация ответственности за преступные деяния, совершенные по неосторожности // Уголовное право. - 2002. - № 2. - С. 41-44.

8. Нерсесян В.А. Неосторожная вина: проблемы и решения // Государство и право. - 2000. - № 4. - С. 59.

9. Сафонов С. Тактика проведення допиту на предмет встановлення суб’єктивної сторони злочину. // Право України. - 2001. - № 5. - С. 50 -52.

Тема 11

1. Курченко В. Оконченное преступление или покушение? // Законность. – 2005. - № 11. – С. 47-48.

2. Маслак Н.В. Підстава кримінальної відповідальності за готування до злочину // Кримінальне право. - 2006. - № 4. – С. 3.

3. Постанова Пленуму ВСУ від 26.04.2002. № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» // Вісник Верховного Суду України. – 2002. - №3 – С.9.

4. Сверчков В. Место добровольного отказа от преступления в системе уголовного законодательства // Уголовное право. - 2001. - № 2. - С. 28-31.

5. Хавронюк М. Покарання за готування до злочину і замах на злочин: парадокси національного кримінального кодексу, особливо у порівнянні з іноземними // Підприємство, господарство і право.- 2009. - №5. - С. 108.