Т. П. Шиян, В. Б. Запухляк

НАФТОГАЗОВА МЕХАНІКА

БУДІВЕЛЬНА СПРАВА

ПРАКТИКУМ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра спорудження та ремонту

газонафтопроводів і газонафтосховищ

Т. П. Шиян, В. Б. Запухляк

НАФТОГАЗОВА МЕХАНІКА

БУДІВЕЛЬНА СПРАВА

ПРАКТИКУМ

Івано-Франківськ

2012

УДК 624.012

ББК 38.33

Ш-65

Рецезент:

Михалків В. Б. кандидат технічних наук, доцент кафедри транспорту та

зберігання нафти і газу Івано-Франківського національного

технічного університету нафти і газу

Рекомендовано методичною радою університету

(протокол № 17 від 18.04.12)

Шиян Т. П., Запухляк В. Б.

Ш-65 Нафтогазова механіка. Будівельна справа: практикум. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2012. – 102 с.

МВ 02070855- 3747 -2012

Практикум містить методичні вказівки для проведення практичних занять з дисципліни «Нафтогазова механіка». Розроблений відповідності з робочою програмою навчальної дисципліни та навчального плану підготовки бакалаврів напряму підготовки 6.050304 «Нафтогазова справа».

Може бути використаний студентами денної та заочної і дистанційної форми навчання.

УДК 624.012

ББК 38.33

МВ 02070855- 3747 -2012

© Шиян Т. П., Запухляк В. Б.

© ІФНТУНГ, 2012

УДК 624.012

ББК 38.33

Ш-65

Рецезент:

Михалків В. Б. кандидат технічних наук доцент кафедри транспорту та

зберігання нафти і газу Івано-Франківського національного

технічного університету нафти і газу

Рекомендовано методичною радою університету

(протокол № 17 від 18.04.12)

Шиян Т. П., Запухляк В. Б.

Ш-65 Нафтогазова механіка. Будівельна справа: практикум. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2012. – 102 с.

МВ 02070855-3747-2012

Практикум містить методичні вказівки для проведення практичних занять з дисципліни «Нафтогазова механіка». Розроблений відповідності з робочою програмою навчальної дисципліни та навчального плану підготовки бакалаврів напряму підготовки 6.050 304 «Нафтогазова справа».

Може бути використаний студентами денної та заочної і дистанційної форми навчання.

УДК 624.012

ББК 38.33

МВ 02070855- 3747 -2012

© Шиян Т. П., Запухляк В. Б.

© ІФНТУНГ, 2012

Відповідальний за випуск,

завідувач кафедри

спорудження та ремонту

газонафтопроводів і газонафтосховищ В. Я. Грудз

Член експертно-рецензійної комісії університету М. П. Возняк

Нормоконтролер Г. Я. Онуфрик

Інженер І категорії НТБ Л. З. Костюк

Зміст

Загальні методичні вказівки 6

1 Розрахунок перерізів на міцність 9

1. Прямокутні перерізи з одиночною арматурою 9

2. Прямокутні перерізи з подвійною арматурою 17

3. Розрахунок перерізів, похилих до осі елемента 30

1. Розрахунки перерізів за міцністю. Центрально і позацентрово стиснуті елементи 57

   1. Центрально стиснуті елементи 58

   2. Позацентрово стиснуті елементи 65

   3. Заміна арматури 86

2. Розрахунок фундаментів 88

   1. Залізобетонні фундаменти 88

Посилання на джерела 102

Загальні методичні вказівки

Дисципліна “Нафтогазова механіка”  базова дисципліна з підготовки спеціалістів з напрямку “Нафтогазова справа”.

Мета дисципліни  засвоєння теоретичних положень механіки неперервного середовища в умовах пластів та трубопровідних систем. Вивчення положень механіка ідеальних та реальних газів, вивчення основних положень системи реології тіл. Вивчення основних положень механіки гірських порід, властивостей порід, їх вплив на процеси буріння покладів. Вивчити положення механіки неперервного середовища за умов фільтрації рідин та газів в порового просторі. Вивчення положень механіки ґрунтів та будівельної механіки, фізико-механічних, фільтраційних властивостей ґрунтів та методик розрахунку напружень, що виникають в ґрунтах за рахунок напружень різного роду. Вивчення основних будівельних матеріалів та їх застосування, методик розрахунку залізобетонних конструкції.

Одним із основних розділів даного курсу є “Будівельна справа”, який передбачає вивчення положень про залізобетон, його властивостей та характеристик. Тому даний практикум розроблений з метою вивчення студентами азів розрахунку залізобетонних конструкцій, які застосовуються при будівництві в нафто- та газопромисловій галузі.

Наука про залізобетон пройшла складний шлях, а наша вітчизняна школа залізобетону займає провідне місце в світі. Успіхи науки про залізобетон найкраще можна простежити за еволюцією норм і технічних умов на проектування залізобетонних конструкцій.

Ще в 1905 р. А.Ф.Лолейт прийшов до висновку, що треба розрахувати елементи залізобетонних конструкцій за стадією миттєвої рівноваги, яка передує зруйнуванню, тобто за стадією руйнування. Але тоді його пропозицію не було прийнято. В 1930-1932 рр. він знову запропонував переглянути теорію залізобетону. На цей раз стару класичну теорію піддали критиці й інші вчені – М.Я. Штаєрман, Я.В. Столяров, Б.Л.Ніколаї, К.С.Заврієв, С.О.Стафілевський, Авранек, Емпергер, Казічні, Габауер та ін.

Розрахунок перерізів елементів залізобетонних конструкцій за стадією руйнування був прийнятий перед другою світою війною лише в Бразилії. У Франції пружно-пластична теорія, що повторювала пропозицію А.Ф.Лолейта, пропонувались як нова теорія залізобетону аж в 1949р. Того ж року вона була допущена до норми в Іспанії, а в Австрії її прийняли в 1953р. і лише в 1956р.-в США.

У 1955р. були запроваджені НіТУ 123-55, що ґрунтувались на новому досягненні в теорії залізобетону – на розрахунках за розрахунковими граничними станами. Ці розрахунки були поширені і на інші будівельні конструкції.

Основні відмінності нового методу і НіТУ 123-55 такі:

чітко встановлено граничні стани, по досягненні одного з яких вважається, що конструкція вийшла з ладу;

розроблено методи розрахунків за кожним з граничних станів – за міцністю, деформаціями, утвореннями або розкриттям тріщин;

запроваджено диференційовані коефіцієнти мінливості (навантажень n , міцності матеріалів k, умов роботи m) замість єдиного загального коефіцієнту запасу К, прийнятого в розрахунках по руйнуючих навантаженнях;

дістали відображення тривалі процеси просідання і повзучості бетону, спершу в розрахунках за деформаціями і тріщиностійкістю, а згодом – і за міцністю.

Зростання виробництва збірного залізобетону було б немислиме, якби промисловість не була забезпечена кваліфікованими кадрами інженерів будівельників–технологів. Інженер будівельник-технолог повинен знати не тільки технологію виробництва залізобетонних конструкцій, а й те, як вони працюють під навантаженням в цілому, як розподіляються внутрішні зусилля в їх найбільш навантажених перерізах, знати закони архітектурно-конструктивного формоутворення залізобетонних конструк-цій, правила їх конструювання і складання з них будинків і споруд, а також особливості їх взаємодії між собою в процесі експлуатації. Інженер повинен також знати, як впливає зміна тих чи інших параметрів або наявність елементів залізобетонних конструкцій.

Згідно з робочим навчальним планом підготовки бакалаврів за напрямом підготовки “Нафтогазова справа” для предмету “Нафтогазова механіка” розділ “Будівельна справа” передбачено 20 годин практичних занять у четвертому семестрі.

Система оцінювання знань студентів і тривалість занять наведені в таблиці.

Таблиця – Система оцінювання знань студентів і

тривалість занять

Практичні роботи, які підлягають контролю	Бали	Тривалість занять, години
Практична робота № 1	2	2
Практична робота № 2	2	2
Практична робота № 3	2	2
Практична робота № 4	2	2
Практична робота № 5	2	2
Практична робота № 6	2	2
Практична робота № 7	2	2
Практична робота № 8	2	2
Практична робота № 9	2	2
Практична робота № 10	2	2