Тема 9. Основи соціального законодавства україни

Після знайомства з темою Ви зможете:

• визначитися з основними поняттями соціального законодавства;

• сформувати цілісне уявлення про механізм захисту соціальних прав.

9.1. Поняття соціального захисту та його різновиди в Україні

Конституція України має складовою такий різновид прав людини як соціально-економічні права: можливість приймати участь у матеріальному виробництві та перерозподілі матеріальних благ. До того числа соціально-економічних прав відносять права людини у сфері соціального захисту.

Ст.46 Конституції України передбачає право громадян України на соціальний захист, який включає в себе право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника у разі безробіття, а також у випадку старості. Термін “соціальний захист” означає турботу держави про матеріальне забезпечення непрацездатних або тих громадян, які в силу певних обставин потребують спеціальної (додаткової) допомоги держави.

Соціальне законодавство – правові норми, що регулюють стан працівників, що працюють за наймом, а також питання соціального забезпечення. Соціальне забезпечення – система забезпечення та обслуговування старих та непрацездатних громадян, а також сімей, де є діти.

Існуючі види соціального захисту різноманітні, але найважливішими серед них є пенсії та матеріальна допомога, на які громадяни мають право у випадку старості, інвалідності, хвороби, втрати роботи, а також у випадках, які передбачаються законодавством України.

Окрім того, існують різні заходи соціального захисту, серед яких однією з найсуттєвіших є працевлаштування, при цьому у разі необхідності здійснюється виробниче навчання або перекваліфікація у професійних школах та навчальних майстернях інвалідів війни, праці, а також літніх громадян, які потребують догляду, а якщо вони не мають рідних, за їх бажанням, можуть розміщуватись до інтернатів та будинків інвалідів на повне державне забезпечення. Для дітей-інвалідів існують спеціалізовані дитячі будинки.

Існують також й інші види соціального захисту, такі як надання путівок для санаторно-курортного лікування, протезування, забезпечення колясками та автомобілями інвалідів, матеріальна допомога по вагітності та родах, матеріальна допомога по народженню дитини, матеріальна допомога самотнім та малозабезпеченим родинам. В окремий різновид виділяється захист військовослужбовців, які мають особливі заслуги перед державою, робітників науки, письменників, композиторів, робітників образотворчого мистецтва, а також інших категорій, та членів їх сімей, цей захист здійснюється за рахунок коштів відповідних міністерств та відомств, та їх органів на місцях.

9.2. Поняття та види пенсій за законодавством України

Пенсія - це один із основних різновидів соціального захисту громадян України. Основою пенсійного забезпечення є державні пенсії, які розділяються на трудові та соціальні.

Пенсія – це щомісячна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яке одержує застрахована особа у разі досягнення пенсійного віку (за законодавством України) або отримання інвалідності; в деяких випадках вона призначається членам їх сімей згідно із законодавством України.

Головним законом, який регулює порядок призначення та виплати пенсій є Закон України “Про обов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р., який набув чинності з 01.01.2004 р.

У відповідності з цим законом за рахунок коштів пенсійного фонду в солідарній системі призначаються певні пенсійні виплати:

• Пенсія за віком: призначається особам, які досягли пенсійного віку (чоловіки-60 років; жінки-55 років) при наявності страхового стажу не менш 5 років. Законодавством України також передбачені певні категорії громадян, для яких знижений пенсійний вік. Це зайняті на підземних роботах, які працюють у металургії, у хімічній промисловості, на міському пасажирському транспорті та інші.

• Пенсії за інвалідністю: призначаються у разі отримання інвалідності, яка тягне за собою повну або часткову втрату працездатності внаслідок загальної хвороби (у тому числі каліцтво, яке не пов‘язане з роботою, а також інваліди дитинства) при наявності необхідного страхового стажу. Особи, які офіційно отримали інвалідність, мають право на пенсію з інвалідності при наявності певного страхового стажу: при досягненні особою 23 років включно – 2 роки; від 24 до досягнення 26 років включно – 3 роки; для осіб від 27 років до досягнення 31 року включно – 4 роки; для осіб від 32 років та більше – 5 років. Пенсія з інвалідності призначається незалежно від того, коли наступила інвалідність: під час роботи або до влаштування на роботу, чи після припинення роботи. У разі отримання в період проходження строкової військової служби пенсія призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

• Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: на цю пенсію мають право непрацездатні члени родини померлого годувальника, які були на його забезпеченні, при наявності у годувальника на день його смерті страхового стажу, який був би йому необхідний для призначення пенсії з інвалідності, а у разі, якщо годувальник досяг пенсійного віку – незалежно від страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, були вони чи ні на його забезпеченні. Батьки та чоловік померлого чи померлої, які не були на його забезпеченні, мають право на цю пенсію, якщо вони втратили джерела до існування.

• Пенсія за вислугу років: на цю пенсію мають право окремі категорії працівників, що були зайняті на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності до досягнення ними пенсійного віку (робітники авіації, освіти та ін.)

• Соціальні пенсії: призначаються непрацюючим громадянам при відсутності в них права на трудову пенсію: інвалідам, а також особам за віком : чоловіки – 60 років, жінки – 55 років.

Із коштів накопичувального фонду, які зараховуються на накопичувальні пенсійні рахунки, призначають я таки види пенсійних виплат:

1. Пенсія за віком:

- пенсія за життям і встановленим періодом сплачується протягом життя пенсіонера щомісячно, не менш ніж протягом 10 років з дня її призначення. У разі смерті пенсіонера право на отримання призначеної пенсії мають спадкоємці, які відмічені у договорі страхування, їм призначається пенсія за життям згідно з Цивільним кодексом України.

- обумовлена пенсія протягом життя – призначається щомісячно до виплати, яка здійснюється протягом життя пенсіонера. У випадку, коли загальна сума обумовленої пенсії протягом життя, яка виплачується пенсіонеру на момент смерті є найменшою ніж сума вартості договору страхування на час його укладання – різниця коштів сплачується спадкоємцям, які вказані у договорі страхування, або встановлені Цивільним кодексом України. Застрахована особа має право вільного вибору одного з видів пенсії за життям.

2. Одноразова виплата: якщо сума, що належить застрахованій особі на момент придбання права на пенсію з пенсійних активів, не досягне мінімальної суми коштів, необхідних для оплати договору страхування пенсії за життям, яка встановлена Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг України, то особа (а у разі її смерті члени її родини або спадкоємці) мають право на отримання одноразової виплати.