7.4. Припинення шлюбу та визначення його недійсним

Шлюб припиняється внаслідок:

1. смерті або оголошення в судовому порядку померлим одного з подружжя;

2. розлучення за заявою одного з подружжя чи за спільного заявою.

Розлучення – це припинення правовідносин між подружжям у майбутньому. Припиняються особисті та майнові відносини, що виникли між подружжям у шлюбі.

Розірвання шлюбу здійснюється офіцій­ним шляхом – в органах ОРАЦС або судом.

ОРАЦС розриває шлюб у таких випадках:

1. за спільною заявою подружжя на підставі постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану – у разі, відсутності дітей;

2. за заявою одного із подружжя, якщо інший із по­дружжя визнаний безвісно відсутнім, визнаний не­дієздатним, засуджений за вчинення злочину до по­збавлення волі на строк не менш ніж три роки.

Суд розриває шлюб у таких випадках:

1. за заявою подружжя, що має дітей. До заяви має бути доданий письмовий договір про те, з ким жи­тимуть діти і як у їх утриманні та вихованні брати­ме участь інший із подружжя, що живе окремо;

2. за позовом одного із подружжя, коли буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей. Закон встановлює певні обмеження щодо подання такого позову. Не може бути по­даний позов про розлучення під час вагітності дру­жини і протягом одного року після народження ди­тини (крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправне посягання, що має ознаки злочину, про­ти іншого із подружжя або дитини або коли батьків­ство майбутньої дитини визнано іншою особою).

При розгляді справи про розлучення суд має встановити дійсні мотиви розлучення, з’ясувати фактичні взаємини подружжя і зобов’язаний вжити заходів до їх примирення. Шлюб розривається лише в тому разі, якщо суд дійде до висновку про неможливість подальшого суспільного проживання подружжя. Шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в ОРАЦС. При цьому видається свідоцтво про розірвання шлюбу.

Жінка і чоловік, шлюб між якими був розірваний мають право подати в суд заяву про поновлення їхнього шлюбу, якщо ніхто з них не був після цього в повторному шлюбі.

Від розлучення подружжя слід відрізняти визнання шлюбу недійсним.

За певних підстав шлюб може бути визнаний недійсним, якщо він був укладений з порушенням шлюбно-сімейного законодавства:

1) ОРАЦС за заявою зацікавленої особи анулює шлюб, якщо він зареєстрований:

• з особою, що одночасно перебуває в іншому зареєст­рованому шлюбі;

• між родичами за прямою лінією чи між рідними бра­том і сестрою;

• з недієздатною особою.

2) Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

• без вільної згоди чоловіка і жінки або без наміру створити сім’ю (фіктивний шлюб). Якщо на момент розгляду справи судом зазначені обставини зник­ли, то шлюб не може бути визнаний недійсним;

• між усиновителем і усиновленою ним дитиною (у разі не скасованого усиновлення);

• між двоюрідними братом і сестрою; між тіткою, дядь­ком і племінником, племінницею;

• з особою, що приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для іншого з подружжя і/або їхніх нащадків;

• з особою, що не досягла шлюбного віку, якій не було надано права на шлюб. Проте за певних обставин (вагітності, народження дитини тощо) такий шлюб не може бути визначений недійсним.

Позов про визнання шлюбу недійсним може бути по­даний одним із подружжя, батьками (опікуном, піклувальником), органом опіки і піклування, прокурором, осо­бами, права яких порушені у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу.

Визнання шлюбу недійсним означає, що права й обов’язки подружжя з моменту реєстрації шлюбу не вини­кали. Але діти, що народилися в недійсному шлюбі, мають ті ж права й обов’язки, що і діти, народжені в дійсному шлюбі.