2.2.5. Права та обов’язки громадянина в Конституції України

Конституція України проголошує захист Вітчизни обов'язком громадян (ст. 65). Однією з форм захисту Вітчизни є виконання громадянами військового обов’язку шляхом проходження військової служби. Громадяни відбувають військову службу відповідно до Закону України від 25 березня 1992 р. “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”. На службу призиваються громадяни чоловічої статі, визначеного законом віку і з відповідним станом здоров’я. Закон передбачає можливість вступу чоловіків і жінок на військову службу за контрактом. За ухилення від виконання цього обов'язку встановлена кримінальна відповідальність.

Як і в багатьох цивілізованих країнах, Конституція і законодавство України передбачає можливість проходження альтернативної невійськової служби. Право на альтернативну службу мають ті громадяни, які належать до релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

Обов’язком громадян є шанування державних символів України (прапор, герб, гімн). За знущання над державною символікою передбачена кримінальна відповідальність.

Обов’язком громадян є не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки (ст. 66). Цей обов’язок конкретизовано в Законах України “Про охорону навколишнього природного середовища” і “Про охорону і використання пам’яток історії та культури”.

Одним з обов’язків громадян України є сплачувати податки й збори, встановлені законом (ст. 67). Податки є одним з джерел фінансування державою оборони, освіти, науки, системи охорони здоров’я, соціального забезпечення громадян.

Нарешті, обов’язком громадян є обов’язок неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права й свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68).

Стаття 64 Конституції України містить повний перелік необмежених прав людини. Необмежені права людини – це права, які держава не може обмежити, вони належать людини в повному обсязі за будь-яких обставин. Обмежені права людини – це права, які в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть зазнати деяких обмежень обсягу їх використання із зазначенням строку дії цих обмежень. Слід зазначити, що обмеження – це не ліквідація і не скасування цих прав, а лише тимчасове зменшення можливості їх повної реалізації.

Конституція України визначає, що права людини є нескасованими, тобто під час прийняття нових законів або внесення змін до Конституції і діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод або їх скасування чи обмеження. Разом з тим, Конституція перелік прав і свобод, вміщений у ній, визнає невичерпним, тобто вона передбачає можливість появи в майбутньому нових прав і свобод.

2.3.Вибори. Референдуми

2.3.1. Виборче право. Види виборів. Принципи виборчого права

Вибори в конституційному праві – це спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування або наділення повноваженнями посадової особи шляхом голосування уповноважених на те осіб і визначення результатів такого голосування встановленого більшістю голосів цих осіб за умови, коли на здобуття кожного мандату мають право балотуватися два і більше кандидатів.

Види виборів:

1. У залежності від того, які органи обираються:

а) парламентські;

б) президентські;

в) вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів.

2. У залежності від того, обирається виборний орган повністю чи частково:

а) загальні;

б) часткові (тобто замість депутатів, які вибули; коли обирається лише частина колегіального виборного органу влади).

3. У залежності від підстав проведення:

а) чергові;

б) позачергові (дострокові);

в) повторні.

3. У залежності від територіальних меж проведення:

а) загальнонаціональні;

б) місцеві.

3. У залежності від способу волевиявлення виборців:

а) прямі;

б) непрямі.