Міжнародний організаційно-правовий механізм співробітництва в боротьбі зі злочинністю

Питання боротьби зі злочинністю займають важливе місце в діяльності Організації Об'єднаних Націй, у тому числі на сесіях Генеральної Асамблеї, що неодноразово приймали резолюції про боротьбу з міжнародним тероризмом і з іншими злочинними діями.

У рамках Економічної і Соціальної Ради ООН був заснований Комітет з попередження і контролю над злочинністю в складі представників 27 держав. Одна з його функцій – проведення раз в п'ять років конгресів ООН з попередження злочинності.

Добре відома роль у боротьбі зі злочинністю Інтерполу - Міжнародної організації карної поліції. Її зародження відноситься до періоду після першої світової війни: у 1923 р. була створена Міжнародна комісія карної поліції. Сучасний вигляд Інтерполу склався після 1956 р., коли було введено його нове найменування і був прийнятий Статут організації.

Цілями організації є взаємне співробітництво органів кримінальної поліції в рамках законодавства відповідних країн і створення установ, що сприяють попередженню і боротьбі з загальною злочинністю.

Важливе значення має взаємодія цих органів у пошуку підозрюваних у здійсненні дій, що характеризуються міжнародною суспільною небезпекою або які відбуваються особами, занесеними в картотеку "міжнародних злочинців".

У вересні 1990 р. СРСР вступив у Міжнародну організацію кримінальної поліції; нині її членом є Україна.

За рішенням Ради глав урядів країн СНД створено Бюро з координації боротьби з організованою злочинністю й іншими небезпечними видами злочинів на території Співдружності Незалежних Держав як постійно діючий орган, підзвітний нараді міністрів внутрішніх справ країн СНД.

12.5.5. Міжнародне економічне право

Міжнародне економічне право (МЕП) як галузь міжнародного права являє собою сукупність норм, що регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права в зв'язку з їхньою діяльністю в галузі міжнародних економічних відносин.

Предмет МЕП - міжнародні економічні багатобічні і двосторонні відносини між державами, а також іншими суб'єктами міжнародного публічного права.

До економічних можна віднести: торговельні, комерційні відносини, а також відносини в виробничої, науково-технічної, валютно-фінансової сферах, транспорту, зв'язку, енергетики, інтелектуальної власності, туризм.

Найважливішими цілями МЕП є:

• створення правових основ міжнародної економічної безпеки;

• об'єднання зусиль держав у рішенні глобальних проблем - енергетичних, продовольчих, транспортних, сировинних, природоохоронних;

• забезпечення соціального прогресу народів, підйому їхнього життєвого рівня.

Загальні принципи міжнародного права, такі як принцип поваги державного суверенітету, суверенної рівності держав, співробітництва, незастосування сили або погрози силою, а також невтручання у внутрішні справи держав, мають основне значення для регулювання міжнародних економічних відносин.

Крім основних принципів міжнародного права в міжнародних економічних відносинах застосовуються і спеціальні принципи, а саме:

1) принцип розвитку економічних і науково-технічних відносин між державами;

2) принцип юридичної рівності і неприпустимості економічної дискримінації держав;

3) принцип волі вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків;

4) принцип невід'ємного суверенітету держав над власними природними й іншими ресурсами, а також економічною діяльністю;

5) принцип найбільшого сприяння нації ;

6) принцип національного режиму.

У рамках міжнародного економічного права роль міжнародних організацій визначається тим, що, по-перше, це форуми для обговорення найважливіших економічних проблем; по-друге, це постійно діючий механізм, що забезпечує державам оперативне рішення усе більш складних питань міжнародного економічного життя; у - третіх, це кваліфікований апарат для розробки проектів економічних договорів.

На першому місці серед міжнародних організацій за своїм значенням стоїть ООН з її розгалуженою системою органів і організацій. Генеральна Асамблея ООН організує дослідження і дає рекомендації державам з метою сприяння міжнародному співробітництву в економічній, соціальній і іншій галузях (ст. 13 Статуту ООН). У рамках ЕКОСОС обговорюються міжнародні економічні та соціальні проблеми глобального характеру.

Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), створена в1962 р. та її комітети займаються всією сукупністю питань сприяння розвитку міжнародної торгівлі на рівноправній і взаємовигідній основі. Організація Об'єднаних Націй з промисловому розвитку (ЮНИДО), створена в 1967р., координує всю діяльність системи ООН в сфері промислового розвитку.

Великий внесок у розвиток міжнародного економічного права вносять такі організації, як МОП (міжнародна організація праці), ЮНЕСКО, Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі (ЮНІСТРАЛ), Міжнародний інститут з уніфікації приватного права (ЮНІДРУА) та інші. Крім них існують регіональні міждержавні економічні організації: АСЕАН (Асоціація країн Південно-Східної Азії), СААРК (Асоціація регіонального співробітництва країн Південної Азії) тощо.