Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Droggina__S.V._Pravoznavstvo.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.27 Mб
Скачать

Тема 12. Міжнародне право

Після знайомства з цим розділом Ви зможете:

  • одержати уявлення про міжнародне право, як провідне в системі галузей права України;

  • дізнатися, з яких підгалузей і правових інститутів складається міжнародне право;

  • познайомитися зі стислим змістом основних галузей міжнародного права;

  • вивчити основні поняття термінологічного інструментарію даної галузі права.

12.1. Поняття і принципи сучасного міжнародного права. Суб’єкти міжнародного права

Міжнародне право – це особлива правова система, що регулює відносини між державами і міжнародними організаціями.

Система міжнародного права – це сукупність взаємозалежних елементів: загальновизнаних принципів, норм міжнародного права (договорів і звичаїв), рішень міжнародних організацій і міжнародних судових органів, а також інститутів міжнародного права. Всі елементи системи міжнародного права в різних пропорціях складають галузі міжнародного права.

Норма міжнародного права – це правило поведінки, визнане державою або іншим суб'єктом міжнародного права в якості юридично обов'язкового.

Нормоутворення в міжнародному праві провадиться шляхом установлення взаємних прав і обов'язків незалежних суб'єктів винятково шляхом добровільного волевиявлення, тому процес створення норм міжнародного права кардинально відрізняється від нормоутворення в національному праві.

Норми міжнародного права можна диференціювати на імперативні і диспозитивні.

До імперативних норм відносяться загальні принципи міжнародного права. Відхилення від імперативних норм веде до міжнародно-правової відповідальності.

Диспозитивні норми міжнародного права безпосередньо визначаються його суб'єктами.

Міжнародне право не існує ізольовано, воно тісно пов'язано з національним правом держав — суб'єктів міжнародного права. У багатьох демократичних державах (в Україні — у тому числі) ратифіковані парламентом міжнародні договори автоматично стають невід'ємною частиною національного законодавства.

Джерела міжнародного права – це форми існування міжнародно-правових норм.

До них відносять:

  1. Міжнародні договори.

  2. Міжнародні порядки, визнані державами.

  3. Акти міжнародних конференцій, міжнародних організацій.

  4. Судові рішення і доктрини найбільше кваліфікованих фахівців з права різних націй як допоміжний засіб.

Суб'єкти міжнародного права - це учасники міжнародних відносин, які володіють міжнародними правами й обов'язками, здійснюють їх на основі міжнародного права та несуть в необхідних випадках міжнародно-правову відповідальність.

Види суб’єктів міжнародного права :

1) Первинні: держави, нації (народи), що борють за незалежність. Їм властиве політико-юридична якість - суверенітет (державний або національний).

2) Вторинні (похідні). Це міжнародні (міжурядові) організації і державно-подібні утворення (Ватикан, Мальтійський орден). Їхній міжнародно-правовий статус базується не на суверенітеті, а на угоді суверенних держав. Основу і передумову їхньої правосуб'єктності складають міжнародні угоди.

Серед основних суб'єктів міжнародного права на першому місці стоять держави. Суверенітет – невід'ємна якість держави як суб'єкта міжнародного права. Завдяки суверенітету держави рівні одна одній в правовому відношенні, тобто рівноправні незалежно від величини їхньої території, населення, економічного і культурного розвитку, військової мощі. Отже, кожна держава володіє в міжнародному спілкуванні однаковим ступенем юридичної самостійності і незалежності. Суверенітет держави виникає і зникає разом з виникненням і зникненням самої держави.

Міжнародні організації - вторинні суб'єкти міжнародного права. Вони створюються і діють на основі міжнародних договорів - установчих актів цих організацій. Міжнародна організація може вступати тільки в ті правовідносини, що визначаються її функціями і відповідають установчому акту організації.

Основні принципи сучасного міжнародного права – це основні, універсальні і загальновизнані правила поведінки суб'єктів міжнародного права.

Характерною рисою принципів є їхня універсальність. Це значить, що всі суб'єкти міжнародного права зобов'язані строго дотримувати принципів, оскільки будь-яке їхнє порушення буде торкатися законних інтересів інших учасників міжнародних відносин.

Основні принципи міжнародного права зафіксовані в Статуті ООН. Широко визнано, що принципи Статуту ООН носять характер «jus cogens», тобто є зобов'язаннями вищого порядку, що не можуть бути скасовані державами ні індивідуально, ні за згодою між собою.

Класифікація основних принципів умовна, тому що усі вони взаємозалежні, за змістом їх можна розділити на три групи:

Класифікація основних принципів міжнародного права

1. Основні принципи забезпечення миру і міжнародної безпеки

2. Основні принципи міжнародного спів- робітництва держав

3.Основні принципи захисту прав народів, націй і людини

незастосування сили або погрози силою

суверенна рівність держав

рівноправність і самовиз- начення народів і націй

територіальна цілісність держав

невтручання у внутрішні справи держав

повага прав людини і його основних свобод

непорушність границь

Співробітництво держав

захист навколишнього середовища

мирне вирішення між-народних суперечок

сумлінне виконання міжнародних зобов'язань

Роззброювання

міжнародно-правова відповідальність

Рис.12.1. “Класифікація основних принципів міжнародного права”