- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
Функціонування СУОП реалізується через комплекс організаційних заходів, що передбачають:
створення служби охорони праці і призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних завдань з охорони праці і здійснюють організаційне, технічне, оперативне і методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів у рамках СУОП;
встановлення функціональних зв'язків між структурними підрозділами і порядку їх взаємодії, розподіл обов'язків, прав і відповідальності роботодавця, керівників і спеціалістів структурних підрозділів. Відображення обов'язків, прав і відповідальності роботодавця, керівників і спеціалістів структурних підрозділів у відповідних положеннях про структурні підрозділи, в посадових положеннях, у посадових інструкціях та в інструкціях за видами робіт;
підготовку відповідних наказів, розпоряджень, вжиття оперативних заходів для забезпечення функціонування СУОП;
визначення переліку державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, що поширюють свою чинність на господарську діяльність підприємства;
організацію розробки і затвердження стандартів, положень, інструкцій та інших нормативних актів про охорону праці, що чинні у межах підприємства і встановлюють правила безпечного виконання робіт і поведінки працівників в підприємстві, а також формування в цілому правової та нормативно-методичної бази з охорони праці, що відповідає специфіці та умовам роботи підприємства;
взаємодію з громадськими організаціями, уповноваженими представниками найманих працівників з питань охорони праці;
здійснення зв'язків з медичними закладами для проведення медичних і наркологічних оглядів та лікувально-профілактичного обслуговування працівників.
2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
Робота з охорони праці здійснюється відповідно до перспективних, поточних і оперативних планів створення безпечних і нешкідливих умов праці, в яких визначаються завдання філіям, центрам та іншим структурним підрозділам, а також окремим
керівникам і спеціалістам.
Планування робіт з охорони праці здійснюють:
на рівні керівника підприємства і в цілому по підприємству -служба охорони праці;
на рівні структурного підрозділу (цеху, дільниці, бригади) -керівник структурного підрозділу.
Планування робіт з охорони праці здійснюється на основі:
комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів безпеки праці, гігієни праці і виробничого середовища;
заходів з охорони праці, передбачених у розділах "Охорона праці" колективних договорів структурних підрозділів;
заходів для усунення недоліків і виконання приписів органів державного нагляду;
заходів щодо поліпшення умов і безпеки праці, запропонованих органами державного нагляду, громадськими організаціями, комісіями з охорони праці та уповноваженими найманих працівників з охорони праці;
заходів для усунення недоліків, виявлених при розслідуванні нещасних випадків і аварій;
заходів з охорони праці, намічених після перевірок стану охорони праці і робочих місць, а також за критичними зауваженнями і пропозиціями працівників;
- перспективних і поточних планів створення безпечних і нешкідливих умов праці.
Фінансування заходів з охорони праці, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці, передбачених планами підприємства, не залежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, здійснюються роботодавцем. Витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 % від суми реалізованої продукції.
На підприємствах що утримуються за рахунок бюджету, затрати на охорону праці передбачаються в державних або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 % від фонду оплати праці.
