- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
5.8. План ліквідації аварій і пожеж
Плани ліквідації аварій і пожеж розробляються спеціальною комісією, до складу якої входять керівники підприємства, головні спеціалісти, начальник служби охорони праці, начальники цехів, пожежної охорони, охорони об'єкту, цивільної оборони та інші. Плани затверджуються головним інженером, підписуються членами комісії та щорічно коректуються.
У плані ліквідації аварій і пожеж вказуються усі види можливих аварій і пожеж , порушень нормальних виробничих умов і режимів роботи, позаштатні ситуації; раптове відключення електроенергії; вимкнення освітлення; припинення подачі сировини, палива, води, пари, роботи вентиляції і порушення технологічного процесу або режиму роботи агрегатів., очисних установок, комунікацій; займання від грозових розрядів та вторинних проявів блискавки та інші, які здатні викликати аварію чи пожежу.
Планом обов'язково має бути розподілено обов'язки між конкретними окремими особами, які беруть участь в ліквідації аварії (пожежі) та визначено порядок їхніх дій.
В плані має бути список посадових осіб, оперативних та рятувальних служб, організацій та установ, яких треба негайно повідомити про аварію (пожежу). Такий список знаходиться також на телефонній станції підприємства або у диспетчера чи на посту охорони.
План доповнюється додатками. Основні з них наступні:
- плани приміщень цехів із зазначенням розташування основного обладнання, входів і виходів, систем вентиляції; розташування шаф із газозахисною апаратурою і спеціальних інструментів; комор з матеріалами та обладнанням, які використовують в разі аварії (пожежі); пожежних щитів, оповіщувачів та телефонів;
схеми розташування основних комунікацій з місцями знаходження пронумерованих засувів, кранів, рубильників та інших пристроїв, передбачених планом;
схеми трубопроводів, засувів, пускових пристроїв на стаціонарних засобах пожежогасіння;
список осіб та виконавців, відповідальних за здійснення заходів, передбачених планом (тут же вказуються їх постійні місця роботи:, домашні адреси та телефони);
інструкції щодо аварійного припинення виробництва, агрегатів, установок;
перелік інструментів, засобів захисту, спеціального обладнання, які зберігаються в аварійних коморах та шафах, їх кількість та характеристики;
перелік газо-, вибухо-, пожежонебезпечних місць на виробництві або в технологічних процесах, ступінь їх небезпеки;
засоби ліквідації можливих пошкоджень або аварійних ситуацій у початковій стадії;
Плани ліквідації аварії (пожежі) з усіма додатками знаходяться у головного інженера, начальників газорятувальної, пожежної, охоронної служб та у начальників цехів і в диспетчера.
План повинен ретельно вивчатися та систематично відпрацьовуватися усім адміністративно-технічним персоналом.
Забезпечення об'єкту засобами пожежегасіння здійснюється на підставі діючих норм необхідної кількості та з урахуванням пожежної небезпеки кожного окремого виробництва, кількості працюючих людей і матеріальних цінностей. Важливим фактором успішної ліквідації пожежі є утримання усіх засобів і систем пожежегасіння в постійній дієздатності.
Створення технічної системи протипожежного захисту підприємства часто потребує досить значних капітальних укладень. Такі витрати в абсолютній більшості випадків повністю себе виправдовують. Разом з ним треба пам'ятати, що будь-яка, навіть сама сучасна технічна система охорони від пожежі без людини не
спрацює. Тому треба постійно звертати увагу на людській фактор. Практика свідчить, що досить часто, коли виникає пожежа, а вона завжди виникає несподівано, персонал підприємств не в змозі привести в дію навіть самі прості вогнегасники, і неможливо, перш за все внаслідок різкої зміни психологічного стану людей. Вивчення елементів пожежної безпеки, глибоке оволодіння алгоритмом дій при пожежі є чи не найголовнішою умовою зведення до мінімуму її наслідків. Дуже важливо також створення системи ефективного контролю за постійною готовністю всього комплексу заходів, передбачених на випадок пожежі.
