- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
Головного метою пожежної охорони є захист життя і здоров'я громадян, приватної, колективної та державної власності від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки на об'єктах і в населених пунктах.
Пожежна охорони виконує такі основні завдання:
здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;
запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;
гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.
Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, сільську та добровільну.
Діяльність пожежної охорони насамперед спрямована на запобігання пожеж, а потім на їх гасіння. Таким чином, пожежна охорона виконує як профілактичну, так і бойову роботу. Крім того, Державна пожежна охорона є одночасно самостійною протипожежною службою цивільної оборони.
Державна пожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і здійснює .державний пожежний нагляд. Вона створюється в містах, інших населених пунктах, на промислових підприємствах, інших об'єктах незалежно від форм власності згідно з Положенням про Державну пожежну охорону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р.№ 508.
На службу до Державної пожежної охорони приймаються на контрактній основі громадяни, які досягли вісімнадцятирічного віку, здатні за своїми здібностями, освітою та станом здоров'я виконувати покладені на них обов'язки.
Особи рядового та начальницького складу Державної пожежної охорони приймають присягу працівника органів внутрішніх справ.
Підрозділи відомчої пожежної (пожежно-сторожової) охорони створюються на об'єктах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів
України.
У сільських населених пунктах, де немає підрозділів Державної пожежної охорони, органами місцевої державної адміністрації створюються сільські пожежні команди.
На промислових підприємствах, в установах та організаціях з метою проведення заходів щодо запобігання пожежам та організації їх гасіння створюються добровільні пожежні дружини (команди) (ДПД, ДПК).
Згідно Закону України "Про пожежну безпеку" членам добровільних пожежних дружин може надаватися додаткова відпустка із збереженням заробітної плати до 10 робочих днів на рік, а також грошові премії та цінні подарунки.
Працівники відомчої пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин підлягають обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі, поранення, захворювання, одержаного під час ліквідації пожежі або наслідків аварії у розмірі десятирічної заробітної плати за займаною посадою.
Страхування здійснюється за рахунок підприємств, де створена відомча пожежна охорона та добровільні пожежні дружини.
У школах, дитячих таборах створюються дружини юних пожежних, що діють на підставі Положення, затвердженого Міністерством освіти України і погодженого з Міністерством внутрішніх справ України. \
5.7.5. Добровільні пожежні дружини ?:
Згідно Закону "Про пожежну безпеку" і Положення про добровільні пожежні дружини (команди), затвердженого наказом МВС від 27.09.94 № 521, на галузевих об'єктах з кількістю працюючих не менше 50 осіб створюються пожежні дружини (ДПД).
Залежно від розмірів та структурних особливостей підприємства, галузевих об'єктів ДПД можуть бути як загальнооб'єктовими, так і цеховими, тобто декілька ДПД на одному об'єкті. З цією метою територія підприємства, галузевого об'єкта поділяється на окремі 'сектори, які закріплюються за цеховими пожежними дружинами.
Основним напрямком діяльності добровільної пожежної дружини є проведення пожежно-профілактичної роботи щодо запобігання пожежам. Члени ДПД здійснюють нагляд за дотриманням протипожежного режиму безпосередньо на робочих місцях, порядком проведення зварювальних та інших видів вогневих робіт, порядком огляду приміщень перед їх закриттям, режимом роботи підприємства та організацією чергування у вихідні та святкові дні.
Члени ДПД слідкують за наявністю і справністю первинних засобів пожежогасіння, роз'яснюють вимоги правил пожежної безпеки робітникам і службовцям галузевих об'єктів.
У діяльності добровільних пожежних дружин важливе значення має вчасне виконання адекватних заходів у разі виникнення пожежі та участь у її гасінні.
Для забезпечення чіткої взаємодії між членами ДПД та результативного виконання покладених на неї завдань начальником дружини розробляється табель обов'язків бойової обслуги ДПД, який затверджується відповідним керівником.
Якщо на об'єкті для забезпечення пожежної безпеки використовується пересувна пожежна техніка, розробляються окремі табелі обов'язків бойової обслуги на мотопомпу або автоцистерну.
Залежно від обставин, що складаються, обов'язки особового складу бойової обслуги мають бути взаємозамінними. Якщо виробництво міститься не в одній будівлі, або на великих площах необхідно створювати декілька бойових обслуг.
Щоб робота добровільної пожежної дружини була ефективною, мала стійкі навички з профілактики і гасіння пожеж, з ними систематично проводять спеціальні заняття та тренування. Боєздатність ДПД регулярно перевіряється з вирішенням практичних завдань шляхом ліквідації умовної пожежі на різних виробничих ділянках або на різних технологічних процесах. Робота щодо забезпечення належного рівня пожежної безпеки, дотримання порядку проведення протипожежних інструктажів та пожежно-технічного мінімуму перевіряється зі сторони адміністрації галузевих об'єктів.
