- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
Щорічно в Україні виникає понад 50 тис. пожеж, під час яких гине більш як 2 тис. чоловік. Пожежі завдають великих матеріальних, екологічних та соціальних збитків. Забезпечення пожежної безпеки повинно бути невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства і навколишнього природного середовища.
Правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки є Конституція, Закон України "Про пожежну безпеку" та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та
регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.
Складність та різноманітність завдань, пов'язаних із забезпеченням протипожежного захисту, з попередженням та гасінням пожеж, викликають необхідність безпосередньої участі в цьому процесі всіх державних, господарських, комерційних та. громадських організацій. В залежності від призначення та функцій ці організації наділяються певними повноваженнями і є окремими елементами загальної системи протипожежного захисту держави.
5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
Центральні органи державної виконавчої влади забезпечують:
проведення єдиної політики в галузі пожежної безпеки;
визначення основних напрямків розвитку науки і техніки, координацію державних, міжрегіональних заходів і наукових досліджень у галузі пожежної безпеки, керівництво відповідними науково-дослідними установами;
розробку та затвердження державних стандартів, норм і правил пожежної безпеки;
встановлення єдиної системи обліку пожеж;
організацію навчання спеціалістів у галузі пожежної безпеки, керівництво пожежно-технічними навчальними закладами;
оперативне управління силами і технічними засобами, які залучаються до ліквідації великих пожеж;
- координацію роботи щодо створення і випуску пожежної техніки та засобів протипожежного захисту, встановлення державного замовлення на їх випуск і постачання;
- співробітництво з органами пожежної безпеки інших держав. Центральні органи державної виконавчої влади, Рада Міністрів
Автономної Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, органи місцевого та регіонального самоврядування в межах своєї компетенції організують розроблення та впровадження у відповідні галузі і регіони організаційних та науково-технічних заходів щодо запобігання пожеж та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів.
Особливе місце в загальній системі протипожежного захисту займає Міністерство надзвичайних ситуацій України, яке через своє Управління Державної пожежної охорони виконує такі функції:
забезпечує здійснення державного пожежного нагляду, пожежної охорони населених пунктів і об'єктів, координує діяльність міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади з питань удосконалення пожежної охорони;
одержує від міністерств, органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;
залучає для розроблення актуальних проблем пожежної безпеки, проведення консультацій та експертиз вищі навчальні заклади та інші установи, а також окремих учених, висококваліфікованих фахівців.
Рішення з питань пожежної безпеки, які розробляє і приймає Міністерство надзвичайних ситуацій України, є обов'язковими для органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та громадян.
У свою чергу міністерства та інші центральні органи виконавчої влади проводять єдину науково-технічну політику з питань пожежної безпеки, розробляють і реалізують комплексні заходи, спрямовані на поліпшення пожежної безпеки об'єктів, здійснюють методичне керівництво та контроль за діяльністю підвідомчих об'єктів у галузі пожежної безпеки.
Багатосторонність і складність організаційних і технічних питань пожежної безпеки потребують відповідної координації і постійного контролю. Для цього в апаратах міністерств, інших центральних органах державної виконавчої влади створюються спеціальні служби пожежної безпеки.
Протипожежний захист потребує досить значного матеріально-технічного забезпечення. Випуск найважливіших видів продукції протипожежного призначення, пожежної техніки, обладнання, засобів пожежегасіння та протипожежного захисту включається до державного замовлення.
