- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
пестицидів
Оскільки мінеральні добрива можуть створювати пожежевибухову небезпеку, склади, де вони зберігаються, обладнують технічними засобами, стелажами, піддонами, а щитами розділяють на окремі відсіки. Через вибухопожежні властивості розміщують окремо сухі мінеральні (крім селітр) і зріджені добрива, селітри.
Добрива, затарені в мішках, укладають стосами на спеціальних щитах до 20 рядів. Висота насипу для добрив, що злежуються, не повинна перевищувати 2 м, а для тих, що не злежуються - 3 м. Не дозволяється зберігати добрива біля опалювальних приладів і печей ближче 2 м.
Добрива із зволоженою тарою спочатку просушують, а після складують. Склади мінеральних добрив обладнують первинними засобами пожежегасіння. На складі мінеральних добрив, що не утворюють горючих і вибухових сумішей, необхідно мати один хімічний вогнегасник на 200 м , ящик з піском (0,5 м ) лопату, бочку з водою і два пожежних відра.
Склади для зберігання селітр мають підвищену пожеже-вибухонебезпеку, тому їх розміщують окремо від інших складів сухих добрив з мінімально допустимим пожежним розривом. Усі селітри з органічними речовинами можуть утворювати вибухові суміші. При змішуванні селітр з іншими мінеральними добривами можуть утворюватись кислоти.
Наприклад, при змішуванні із суперфосфатом через кілька годин утворюється кашоподібна маса внаслідок інтенсивного поглинання вологи, а при зберіганні утворена кислота може окислювати органічні матеріали (папір, солому, дерево тощо) з виділенням теплоти, що може спричинити загоряння.
На складі аміачної та інших селітр підтримують суворий
протипожежний режим: забороняється в приміщеннях складів та на їх територіях курити і користуватися відкритим вогнем. Місце для куріння обладнують за територією складу на відстані не менше 15 м.
У складі мішки складають у штабелі на стоякові або плоскі піддони неспалимих конструкцій з антикорозійним покриттям. На мішках повинні бути чіткі етикетки з маркою селітри. Мішки з пошкодженими етикетками складують окремо.
Висота штабелю при застосуванні стоякового піддону може досягати 4,4 м. Плоскі піддони встановлюють у два яруси, висотою
2 м кожний. Без піддонів мішки складають у 8-10 рядів на висоту 1,5- 1,8 м. Відстань між штабелями становить 3 м, від штабелю до стін - 1 м. Від верхнього краю штабелю до несучих балок або ферм перекриття залишають просвіт не менше 0,9 м.
Селітру в пошкоджених мішках зберігати не дозволяється, її реалізують в першу чергу.
Забороняється зберігати аміачну селітру (навіть тимчасово) разом
3 такими матеріалами, як торф, тирса, солома, нафтопродукти, фарби, пестициди, хлорне вапно, мінеральні добрива і кислоти, порошки алюмінію, цинку, міді, сурми, нікелю, олова та їх окисли, сірчаний колчедан, хлорати калію, натрію, магнію тощо. Аміачну селітру забороняється подрібнювати ударним способом, а лише за допомогою спеціальних технічних пристроїв та машин. Склад постійно тримають закритим на замок.
Зріджений аміак зберігають на спеціальних складах: прирейкових і глибинних, у різних резервуарах, що знаходяться під тиском. Горизонтальні і шарові резервуари наповнюють на 85 % повної місткості.
Резервуари для аміаку розміщують на відкритих майданчиках в один ряд на залізобетонних фундаментах і обладнують їх трубопроводами для рідинної і газової фази. При заливанні аміаку нову цистерну необхідно продути інертним газом.
Цистерни і місткості для зберігання рідких мінеральних добрив повинні бути обладнані герметичними люками, запобіжно-випускними клапанами, штуцерами для взяття проб, а також пристроями для вимірювання рівня рідини і запобігання надходження парів аміаку в атмосферу при заповненні місткостей.
Склади розміщують відповідно до існуючих правил і санітарних норм та обладнують необхідними пристроями, засобами захисту і пожежегасіння.
Складські приміщення, в яких зберігаються пожеженебезпечні пестициди, обладнують автоматичною пожежною сигналізацією і опалювальними пристроями, бо їх зберігання вимагає дотримання температури повітря вище 0°С. На складах пестициди, різні за фізичними й хімічними властивостями, зберігають окремо і не допускають їх змішування (таблиця 5.4.).
Для запобігання виникненню іскор при розфасовуванні пожеженебезпечних порошкоподібних препаратів (ДНОК, сірка, цинеб) застосовують дерев'яні або пластикові совки.
Необхідно постійно контролювати герметичність тари, особливо при зберіганні летких препаратів (діхлотеран, металилхлорид, бромистий метил). При випадковому змішуванні будь-яких препаратів суміш зберігають окремо, а місце зберігання погоджують з органами пожежного нагляду.
При зберіганні препаратів сірки, ТМТД, цінебу стежать, щоб на них не потрапили волога, будь-яка промаслена тканина, їх не можна складати біля опалювальних приладів і водопровідних труб.
Бочки і бідони з такими горючими рідинами, як карбофос, Метафос, фталофос, фазалон, пропанид, діхлоретан, металилхлорид та іншими препаратами укладають пробками вгору, без різних
поштовхів і ударів одного об другий.
Легкозаймисті препарати в металевій тарі забороняється перекачувати ломами, а пробки відкривати пристроями, що можуть викликати іскри. Порожню тару з-під таких речовин зберігають в окремому місці і обов'язково закривають пробками. Забороняється тримати на складі хлорне вапно, що застосовується для дезактивації, а також не допускають потрапляння на склад аміачної селітри, кислот, лугів, лаків і фарб.
