- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
Для успішного здійснення аналізу загрози виникнення і розповсюдження пожеж треба добре знати пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів.
Усі пожежо- та вибухонебезпечні хімічні речовини можуть перебувати в одному з трьох видів агрегатного стану. Це гази, рідини та тверді речовини. Тому і показники їхньої небезпечності будуть дещо різні.
Група горючості - це здатність речовин самостійно горіти. Згідно цьому показнику, усі речовини поділяються на три групи: негорючі, важкогорючі, горючі.
Негорючі речовини нездатні займатися на повітрі при його нормальному складі, в якому є 21% кисню. Слід, однак, зазначити, що існує багато негорючих речовин, які в умовах пожежі можуть створювати досить велику небезпеку. Деякі з них при нагріванні розкладаються з виділенням токсичних та горючих газів, інші при взаємодії виділяють велику кількість тепла.
Важкогорючими слід вважати речовини, які займаються під безпосередньою дією джерела запалення, але не здатні до самостійного горіння після вилучення цього джерела
Горючими іменуються речовини, здатні до самостійного горіння у повітрі нормального складу (із наявністю кисню близько 21%).
Концентраційні межі запалення(КМЗ) :
нижня (НКМЗ) - це мінімальна масова частка горючого (%, кг/м3) у суміші "горюча речовина - окислювальне середовище (повітря)", при якій можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалення;
верхня (ВКМЗ) - це максимальна частка горючого (%, кг/м ) у суміші "горюча речовина - окислювальне середовище", при якій можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від Джерела запалення.
Суміші, які містять газоподібне чи пароподібне горюче у концентраціях, нижче НКМЗ та вище ВКМЗ, горіти не можуть. Наявність ділянок негорючих концентрацій надає можливість при
транспортуванні, збереженні та застосуванні горючих парів та газів дотримуватися такого режиму, при якому поводження з ними не пов'язане з небезпекою виникнення пожежі.
По концентраційним межам запалення визначають групу горючості газо- і пароповітряних сумішів.
Температура самозапалення - це найнижча температура речовини (або її суміші з повітрям), коли різко зростає швидкість екзотермічних реакцій, які завершуються полум'яним горінням.
Згідно з цим показником визначають групу горючості твердих речовин та рідин.
Температура запалення - це температура, коли речовина виділяє горючі пари та гази із такою швидкістю, що після займання їх від джерела запалення виникає стійке горіння. Температурою запалення також визначається група горючості рідин і твердих речовин.
Температура спалаху - це найнижча температура речовини, коли над її поверхнею утворюються пари чи гази, які спалахують у повітрі, але швидкість їх утворення ще не достатня для стійкого горіння.
Температурні межі запалення (ТМЗ) :
нижня (НТМЗ) - температура рідини чи легкої твердої речовини, насичені пари яких у повітрі утворюють концентрації рівні НКМЗ;
верхня (ВТМЗ) - температура рідини або легкої твердої речовини, насичені пари яких у повітрі створюють концентрації, рівні ВКМЗ.
Температурні межі запалення (ТМЗ) використовують для здійснення вибору температурних умов збереження рідин у тарі, за яких концентрація насичених парів буде безпечною. Вони також застосовуються для проведення оцінки аварійних ситуацій, пов'язаних з розтіканням горючих рідин та розрахунків концентраційних меж запалення (КМЗ).
Здатність речовин .при взаємодії до екзотермічних реакцій характеризує їх особливу пожежонебезпечність (визначається дослідним шляхом). Можна нагадати, що усі хімічні реакції є теплові. Реакції, які проходять із поглинанням тепла, належать до ендотермічних. Реакції, що супроводжуються виділенням тепла, іменуються екзотермічними.
Цей показник застосовують при розділенні усіх хімічних речовин на сумісні та несумісні при зберіганні. Речовини, які не вступають один з одним у екзотермічні реакції, вважаються сумісними, а речовини, що вступають в екзотермічні реакції, вважаються несумісними.
