- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
в галузі
Травматизм на галузевих об'єктах має соціальні, економічні, моральні і психофізіологічні наслідки. Матеріальні наслідки виробничого травматизму враховуються в актах про нещасні випадки, де враховується число днів непрацездатності; виплата по лікарняному листку; вартість аварійного обладнання та інструменту, матеріалів і вартість зруйнованих будівель і споруд.
Такий об'єм втрат включає в основному витрати, що виникли безпосередньо від нещасного випадку. В реальному житті ці втрати є більш значними.
Матеріальні витрати (В0), внаслідок непрацездатності робітника у зв'язку з травмою або захворюванням, складаються з двох умовно прийнятих груп збитків.
Загальнодержавні затрати визначаються як сума затрат на амбулаторне і клінічне лікування, оплату соцстраху, виплату пенсій і т. ін.
Затрати галузевого об'єкту (підприємства) визначаються як сума затрат від простою обладнання та бригади за час надання першої допомоги потерпілому, вартості розслідування нещасного випадку, затрат на оплату по регресивному позову і т. ін.
Для оцінки економічної ефективності покращення умов праці рекомендується використовувати наступні два показника:
Річна економія робочого часу в процентах у зв'язку зі скороченням тимчасової непрацездатності, що визначається за формулою:
Вартість одного дня непрацездатності, гривень, визначається за формулою:
Якщо відома вартість одного дня непрацездатності, можна визначити річний економічний ефект на об'єкті від скорочення виробничого травматизму і професійної захворюваності. Це дозволить розробляти заходи щодо запобігання виробничого травматизму і професійних захворювань і планувати фінансування цих заходів.
4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
В відповідності з Законами України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності... кожне підприємство відраховує страхові тарифи (в % від фактично виплаченої заробітної плати робітникам) в Фонди соціального страхування від нещасних випадків (ФСС від н/в) та ФСС з тимчасової втрати працездатності.
А. Розмір страхового тарифу (у % до факт, витрат на оплату праці) в ФСС від н/в залежить від класу професійного ризику виробництва (Пост. ВРУвід 3.04.2003р. №660-ІУ):
для сільського господарства встановлений страховий тариф -0,2%;
для обслуговування с/г, управління с/г - 0,5.
Із цих сум ФСС виплачує відшкодування матеріальної і моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей в разі настання страхового випадку:
Страхові виплати втраченого заробітку в залежності від ступеня втрати потерпілому професійної працездатності.
Страхові виплати одноразової допомоги потерпілому і членам його сім'ї.
Страхові виплати пенсій по інвалідності потерпілому.
Страхові виплати пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Страхові виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві, або профзахворювання її матері під час вагітності.
Страхові виплати на медичну та соціальну допомогу.
Страхові виплати за моральну шкоду.
Ступінь втрати працездатності потерпілим встановлюється медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) за участю ФСС.
Б. Розмір страхового' тарифу в ФСС з тимчасовою втратою працездатності:
для роботодавців - 2,9% від фонду заробітної плати,
для найманих працівників - 0,5% від фактично виплаченої заробітної плати.
Із цих сум Фонд виплачує застрахованим особам допомогу по і тимчасовій
\ непрацездатності, вагітністю та пологах при народжені дитини та І по догляду за дитиною до 3-х років, на поховання.
При наявності моральної шкоди - (Вмш) відшкодування потерпілому не може перевищувати 200 розмірів мінімальної
І заробітної плати (визначається за домовленістю сторін або рішенням
За порушення законодавства про охорону праці юридичні та фізичні особи які використовують найману працю та посадові особи і робітники притягаються до відповідальності у порядку, встановленому законом (Вшт).
Якщо травмування працівника пов'язане з аварією, то враховують затрати на ремонт або вартість зіпсованого обладнання, матеріалів, машин (Вмаш) ( по даних бухгалтерії). Власник також виплачує затрати на розслідування нещасних випадків (Врнв).
Крім того мають місце втрати через недоодержання продукції (В„дП) так, як потерпілий не приймав участь в трудовому процесі і його відсутність впливає на технологічний процес або випуск кінцевої продукції. Цей показник розраховується:
Для оцінки економічної ефективності впроваджених заходів по покращенню умов та охорони праці використовують показник річного економічного ефекту Ер, який визначається по формулі:
РОЗДІЛ 5. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА НА ВИРОБНИЦТВІ
