- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
виробництві
Проблема охорони праці, особисто в сільськогосподарському виробництві, пов'язана з високим рівнем виробничого травматизму. Тому в відповідності з Регіональною програмою "Поліпшення стану безпеки і гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки" від 03.01.02р. № 2 і Законом України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" необхідно становлення і розвиток науково-технічних центрів, їх співробітництво і проведення досліджень, які направлені на рішення цих проблем.
Результати роботи навчально-науково-виробничого Центру з охорони праці, екологічній безпеці та енергозбереження в Полтавській державній аграрній академії показали, що одним з направлень подібних досліджень є розробки та впровадження дієвих систем управління охороною праці, її елементів, які дозволяють на базі удосконалення методів аналізу та прогнозу розробляти обґрунтовані управлінські рішення, проводити комплексну профілактичну роботу по зниженню показників виробничого травматизму в нових соціально-економічних умовах з врахуванням вимог законодавчих і нормативних актів з охорони праці.
Для цього розробляється дієва система управління охороною праці, автоматизована система обліку, аналізу і попередження нещасних випадків, яка дозволяє на основі даних аналізу виявити причини і наслідки виробничого травматизму і на основі прогнозування показників виробничого травматизму по всіх класифікаторах обґрунтувати профілактичні та організаційно-технічні заходи з охорони праці.
Проведений розрахунок і аналіз показників травматизму за вибраними класифікаторами дозволяє зробити наступні, висновки рекомендації та пропозиції:
1. Результати розрахунків, аналізу, прогнозу, висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському виробництві, які виконані Навчально-Науково-виробничим Центром з охорони праці, екологічної безпеки та енергозбереження не в повній мірі доводяться до керівників
підприємств, господарств, служб охорони праці. З метою покращання організаційної роботи по цих питаннях необхідно щорічно (в кінці січня, на початку лютого) після зведення підсумкових даних за звітний період, обговорення результатів розрахунків, аналізу і прогнозу показників виробничого травматизму, надані матеріали тиражувати, розсилати і доводити до відома керівників підприємств, господарств, служб охорони праці на семінарах (зборах).
2. Подані акти по формі Н-1, матеріали розслідувань нещасних випадків свідчать про те, що професійний рівень підготовки більшості спеціалістів з охорони праці не відповідають поставленим вимогам (Закон України "Про охорону праці", "Положення про службу охорони праці", наказ № 74 від 15.03.94 р.) і реаліям сьогодення.
З введенням закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і участю в розслідуванні нещасних випадків представників Фонду соціального страхування та підвищення вимог до оформлення актів Н-1, кількість представлених актів в потрібні строки різко зменшилась. Тому необхідно керівникам підприємств, спеціалістам служби з охорони праці, головним спеціалістам і керівникам структурних підрозділів пройти додаткове вивчення постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112.
3. Самою слабкою ланкою в організації системи попередження травматизму в сільському господарстві є безпосередні керівники робіт (бригадири, майстри, завідуючі ферм, майстерень і т.п.), які несуть відповідальність за стан охорони праці в своїх підрозділах, відповідають за навчання та проведення інструктажів по охороні праці і вони ж, більше за інших допускають порушення виробничої та трудової дисципліни, нормативних актів по охороні праці.
З метою покращання роботи категорії спеціалістів середньої ланки керівного складу сільськогосподарського підприємства необхідно виконати наступне:
- покращити організацію підбору, навчання та атестації безпосередніх керівників робіт з боку керівника господарства та служби охорони праці;
- забезпечити дану категорію спеціалістів необхідною кількістю законодавчої та нормативної документації по охороні праці;
- чітко регламентувати функціональні обов'язки та права посадових осіб всіх ланок, з доведенням до їх відома та видачею посадових інструкцій.
4. В багатьох сільськогосподарських підприємствах (господарст вах) Полтавської області не створені служби з охорони п'раці, комісії з питань охорони праці, не проводиться в повному об'ємі та у визначенні строки 3-х ступеневий оперативний контроль по охороні праці, особливо зі сторони головних спеціалістів галузей та керівників підприємств, не проводяться розширенні засідання та наради по питаннях охорони праці, фінансування заходів по охороні праці здійснюється з порушенням Закону України про охорону праці, ст.19.
Тому необхідно:
- затвердити в господарствах служби з охорони праці з звільненими посадами спеціалістів цієї служби (в залежності від чисельності працюючих) та прирівняти їх до основних виробничо- технічних галузей підприємства;
створити в господарстві комісію з питань охорони праці з постійно діючим органом трудового колективу і власника, з метою ефективного управління охороною праці на підприємстві та узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері;
ввести в практику обов'язкове проведення 3-х ступеневого оперативного контролю в повному об'ємі та у вказані строки. Організаційна та координуюча роль в цьому питанні повинна лежати на керівнику служби охорони праці (інженеру з охорони праці);
створити фонди охорони праці підприємств з усіма джерелами відрахувань та використовувати ці кошти тільки на виконання комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці.
5. В порушення "Типового положення про навчання з питань охорони праці" наказ Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 р. N 27 на багатьох підприємствах не проводиться (а якщо проводиться то формально) навчання по професіях, перевірка знань для робіт підвищеної небезпеки, не проводяться вступний, первинний, Повторний інструктажі по виконуваній роботі. Ненавченість
працівника, відсутність інструктажів незалежно від стажу роботи, досвіду, віку приводить до нещасного випадку. Тому в господарствах потрібно:
- організувати навчання та перевірку знань посадових осіб і спеціалістів відповідно до ДНАОП 0.00-8.01-93 на спеціальних курсах ( 1 раз в 3 роки);
організувати щорічне проведення курсового навчання з працюючими за програмою (не менше 20 год.), яка направлена на вивчення безпечних прийомів праці на робочому місці, а також теоретичних питань з охорони праці і законодавства про працю;
проводити своєчасно всі види інструктажів з працюючими та реєструвати їх у журналах проведення інструктажу;
розробити та затвердити інструкції по мірах безпеки по всіх видах робіт та професій в господарстві;
- визначити в господарстві роботи, професії та обладнання з підвищеною небезпекою. Організувати для цієї категорії робітників додаткове навчання, перевіряти у них наявність відповідних посвідчень та допусків на право виконання робіт.
6. Продовжують мати місце нещасні випадки, які трапилися з потерпілими в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, що говорить про низький рівень виховної роботи та стан виробничої і трудової дисципліни на підприємствах. Для покращання цього стану пропонуємо:
- контролювати додержання правил внутрішнього розпорядку господарства, не допускати запізнень, невиконання вказівок керівників дільниць та інші;
- не допускати до роботи робітників у нетверезому стані (в даному випадку необхідно документально оформляти факт сп'яніння);
- не допускати самовільного використання техніки, роботи на обладнанні без наряду та дозволу;
- розробити заходи впливу на робітників, які порушують виробничу дисципліну та правила безпеки.
7. В порушення "Положення про порядок накладання штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці" затвердженого постановою КМУ від 09.03.99 р- № 335, ст.271-273, 275, 135 Кримінального Кодексу України, ст. 41, 93, 94 Кодексу України про адміністративне правопорушення в
господарствах не діє система штрафних санкцій. З метою підвищення відповідальності за додержанням законодавства та інших нормативних актів про охорону праці ввести в дію назване положення стосовно господарств, керівників і працюючих, які порушують нормативні та законодавчі акти. Правильне використання таких форм та методів відповідальності за порушення правил охорони праці на виробництві сприятиме вихованню керівників і спеціалістів, зміцненню трудової і виробничої дисципліни та підвищенню відповідальності за доручену справу керівному складу господарства.
Більша частина потерпілих відноситься до категорії робітників основних професій тваринництва, робітників які мають справу з машинами, механізмами, обладнанням (трактористи, водії автомобілів, комбайнери, слюсарі), а також підсобні робітники та сторожі. Тому потрібно звернути увагу на організаційні питання пов'язані з проведенням цих видів робіт (навчання, інструктажі, режим праці, допуск до виконуваних робіт, забезпечення спецодягом, медичні огляди та інші), на технічне забезпечення і технічний стан обладнання при виконанні цих робіт (забезпечення техніки, устаткування захисними, блокувальними, сигнальними пристроями; впровадження планово-попереджувального огляду та ремонту машин, механізмів; проведення своєчасного випробування вантажопідйомних механізмів, електрообладнання і інших об'єктів підвищеної небезпеки, контроль випуску транспорту на лінію та інше); на створення безпечних умов праці (контроль показників мікроклімату і дії шкідливих виробничих факторів на робочих місцях; утримання стану території, службових, побутових приміщень, місць для відпочинку у належному санітарно-гігієнічному стані).
З 2001 року виявляється тенденція по обставинах нещасного випадку як навмисне вбивство при виконанні охоронних робіт. Причиною таких випадків є розбійний напад і хуліганські дії сторонніх осіб. Тому, керівникам підприємств приділити увагу підбору кадрів по професії вахтер (сторож) і підвищити відповідальність цієї категорії робітників при виконанні охоронних робіт.
10. На підприємствах необхідно розробити (удосконалити) Положення про систему управління охороною праці та відповідну йому систему стандартів підприємства (НАОП). Методологічною основою для розробки вищезгаданих документів може використовуватися збірник "Нормативні акти і документація з охорони праці, що діє у межах підприємства", т.2, ПДАА, 2004 р.