3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
Для санітарно-побутового забезпечення працівників потрібно обладнувати спеціальні приміщення згідно з чинними будівельними та санітарними нормами технологічного проектування.
Санітарно-побутові приміщення для працівників, зайнятих на виробництві повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 залежно від групи виробничих процесів .
Побутові приміщення можна розміщувати у прибудованих до виробничих будівель або в окремих будівлях. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-технічним, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будівлях з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85 "Виробничі будівлі".
Побутові приміщення вибухо-пожежонебезпечних виробництв повинні розташовуватися в окремо розміщених будівлях чи на першому поверсі виробничого приміщення, але не ближче 20 м від приміщення вибухо-пожежонебезпечних виробництв або робіт. Під побутовими приміщеннями і над ними не дозволяється розташовувати вибухо-пожежонебезпечні виробництва та склади легкозаймистих речовин.
На підприємствах повинні бути створені умови для дезінфекції, знепилення, знешкодження та прання спецодягу. Доставляти забруднений спецодяг потрібно в закритій тарі. Приміщення для сушіння, знесилення й знешкодження спецодягу повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.
Норми площі приміщень на людину, одиницю обладнання, розрахункове число працюючих, які обслуговуються, на одиницю обладнання в санітарно-побутових приміщеннях представлено в таблиці 3.5.
Туалетні, душові та умивальні не можна розміщувати над приміщеннями управлінь, приміщеннями для навчальних занять, громадського харчування, медпунктів, культурного обслуговування, громадських організацій, над приміщеннями для годування грудних дітей.
Душові повинні розмішуватися поруч із гардеробними. При душових слід передбачати переддушові приміщення для переодягання, обладнані лавками з розрахунку 3 місця на кожну душову сітку. Розміщення душових і переддушових біля зовнішніх стін не дозволяється.
Душові кабіни мають бути обладнані індивідуальними змішувачами холодної і гарячої води з арматурою управління, розміщеною при вході в кабіну, а також полицями для банних засобів, ослінчиками для миття ніг і дерев'яними настилами.
Кількість душових повинна визначатися, виходячи з кількості людей у найбільш численній зміні, від 3 до 15 осіб на одну сітку (таблиця 3.6).
Умивальні повинні розміщуватися поруч із гардеробними робочого одягу. В них повинні бути гачки для рушників і одягу, посуд для рідкого або полиці для кускового мила. Кожний умивальник повинен бути обладнаний змішувачем із безперервною подачею гарячої і холодної води. Біля умивальника завжди мають бути мило, рушник (електрична сушарка).
Кількість органів в умивальниках повинна визначатися, виходячи з кількості людей у найбільш чисельній зміні, від 7 до 20 чоловік на один кран, залежно від групи виробничих процесів. Відстань від робочих місць до убиралень не повинна перевищувати 75 м, а від робочих місць на території підприємства - 150 м.
При відсутності убиралень у приміщенні необхідно обладнати дворові убиральні з вигрібними ямами на відстані не ближче 25 м і не далі 200 м від приміщення.
Палити на території й у виробничих приміщеннях підприємств дозволяється тільки у спеціально відведених місцях, обладнаних урнами та ємкостями з водою і позначених відповідними знаками або написами.
В кожному підприємстві повинні бути виділені кімнати для паління, які розміщуються суміжно з убиральнями чи приміщеннями для зігрівання працівників, але не ближче 20 м від приміщення з вибухо-пожежонебезпечними речовинами. Кімнати для паління повинні бути обладнані витяжною вентиляцією, а також урнами чи бачками з водою для недопалків.
Для працівників, які виконують роботу на відкритому повітрі чи в
неопалювальних приміщеннях із температурою повітря на робочих місцях нижче +10°С, необхідно передбачати спеціальні приміщення для обігріву.
Площа приміщень для обігріву працівників визначається з розрахунку 0,1 м2 на одного працівника в найбільшу чисельну зміну, але при цьому повинна бути не менше 18 м і не більше 40 м2. Приміщення забезпечуються лавками, столами, умивальниками та баками для гарячої й холодної кип'яченої води.
Працівники забезпечуються доброякісною питною водою. Температура води має бути не вище 20°С і не нижче 8°С. Автомати з газованою водою, фонтанчики, закриті бачки з фонтануючими насадками розміщуються у прохідних виробничих приміщень, у приміщеннях для відпочинку, у вестибюлях та на робочих майданчиках поза будівлями. Відстань від робочих місць до місць знаходження питної води не повинна перевищувати 75 м.
Бачки для питної води повинні щільно закриватися. Щоденно бачки промивають і дезінфікують. Споживання сирої води як питної допускається тільки з дозволу органів санепідемнагляду.
Працівники ковальської та інших гарячих дільниць, окрім прісної води для пиття, забезпечуються газованою підсоленою водою (з вмістом до 5 г кухонної солі на 2 л води) із розрахунку 3 - 5 л води на одного працівника у зміну.
На підприємствах із кількістю працівників понад 300 осіб повинні передбачатися фельдшерські медпункти. Медпункти, як правило, розміщуються на першому поверсі. Вони повинні мати зручні під'їзди для санітарних автомобілів.
У побутових та інших приміщеннях природне й штучне освітлення повинно відповідати СНиП П-4-79.
З метою створення належних побутових умов для механізаторів, тваринників і обслуговуючого персоналу у тракторних, овочевих бригадах і літніх таборах для тварин необхідно організовувати польові стани.
Будівництво польових станів повинно здійснюватися за затвердженими проектами.
Польові стани та їх приміщення повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам і забезпечуватися засобами та інструкціями по наданню першої медичної допомоги.
Територія польового стану має бути озеленена, утримуватися в чистому стані і не захаращуватися.
Відходи й сміття потрібно регулярно прибирати за межі території і знищувати. Сміттєві ями й убиральні повинні розташовуватися не ближче 30м від виробничих і житлових приміщень у місцях, що виключають можливість забруднення водойм.
Польові стани повинні мати:
лазню або душову;
роздягальню із шафами для спецодягу й спецвзуття;
приміщення для приготування і вживання їжі і відпочинку, із кип'ятильником і умивальником (біля умивальника повинні бути мило і рушник);
умивальні.
Усі санітарно-побутові приміщення та інвентар, що в них знаходиться, повинні бути справними й утримуватися у належному санітарному стані.