- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
Для санітарно-побутового забезпечення працівників потрібно обладнувати спеціальні приміщення згідно з чинними будівельними та санітарними нормами технологічного проектування.
Санітарно-побутові приміщення для працівників, зайнятих на виробництві повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87 залежно від групи виробничих процесів .
Побутові приміщення можна розміщувати у прибудованих до виробничих будівель або в окремих будівлях. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-технічним, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будівлях з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85 "Виробничі будівлі".
Побутові приміщення вибухо-пожежонебезпечних виробництв повинні розташовуватися в окремо розміщених будівлях чи на першому поверсі виробничого приміщення, але не ближче 20 м від приміщення вибухо-пожежонебезпечних виробництв або робіт. Під побутовими приміщеннями і над ними не дозволяється розташовувати вибухо-пожежонебезпечні виробництва та склади легкозаймистих речовин.
На підприємствах повинні бути створені умови для дезінфекції, знепилення, знешкодження та прання спецодягу. Доставляти забруднений спецодяг потрібно в закритій тарі. Приміщення для сушіння, знесилення й знешкодження спецодягу повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.
Норми площі приміщень на людину, одиницю обладнання, розрахункове число працюючих, які обслуговуються, на одиницю обладнання в санітарно-побутових приміщеннях представлено в таблиці 3.5.
Туалетні, душові та умивальні не можна розміщувати над приміщеннями управлінь, приміщеннями для навчальних занять, громадського харчування, медпунктів, культурного обслуговування, громадських організацій, над приміщеннями для годування грудних дітей.
Душові повинні розмішуватися поруч із гардеробними. При душових слід передбачати переддушові приміщення для переодягання, обладнані лавками з розрахунку 3 місця на кожну душову сітку. Розміщення душових і переддушових біля зовнішніх стін не дозволяється.
Душові кабіни мають бути обладнані індивідуальними змішувачами холодної і гарячої води з арматурою управління, розміщеною при вході в кабіну, а також полицями для банних засобів, ослінчиками для миття ніг і дерев'яними настилами.
Кількість душових повинна визначатися, виходячи з кількості людей у найбільш численній зміні, від 3 до 15 осіб на одну сітку (таблиця 3.6).
Умивальні повинні розміщуватися поруч із гардеробними робочого одягу. В них повинні бути гачки для рушників і одягу, посуд для рідкого або полиці для кускового мила. Кожний умивальник повинен бути обладнаний змішувачем із безперервною подачею гарячої і холодної води. Біля умивальника завжди мають бути мило, рушник (електрична сушарка).
Кількість органів в умивальниках повинна визначатися, виходячи з кількості людей у найбільш чисельній зміні, від 7 до 20 чоловік на один кран, залежно від групи виробничих процесів. Відстань від робочих місць до убиралень не повинна перевищувати 75 м, а від робочих місць на території підприємства - 150 м.
При відсутності убиралень у приміщенні необхідно обладнати дворові убиральні з вигрібними ямами на відстані не ближче 25 м і не далі 200 м від приміщення.
Палити на території й у виробничих приміщеннях підприємств дозволяється тільки у спеціально відведених місцях, обладнаних урнами та ємкостями з водою і позначених відповідними знаками або написами.
В кожному підприємстві повинні бути виділені кімнати для паління, які розміщуються суміжно з убиральнями чи приміщеннями для зігрівання працівників, але не ближче 20 м від приміщення з вибухо-пожежонебезпечними речовинами. Кімнати для паління повинні бути обладнані витяжною вентиляцією, а також урнами чи бачками з водою для недопалків.
Для працівників, які виконують роботу на відкритому повітрі чи в
неопалювальних приміщеннях із температурою повітря на робочих місцях нижче +10°С, необхідно передбачати спеціальні приміщення для обігріву.
Площа приміщень для обігріву працівників визначається з розрахунку 0,1 м2 на одного працівника в найбільшу чисельну зміну, але при цьому повинна бути не менше 18 м і не більше 40 м2. Приміщення забезпечуються лавками, столами, умивальниками та баками для гарячої й холодної кип'яченої води.
Працівники забезпечуються доброякісною питною водою. Температура води має бути не вище 20°С і не нижче 8°С. Автомати з газованою водою, фонтанчики, закриті бачки з фонтануючими насадками розміщуються у прохідних виробничих приміщень, у приміщеннях для відпочинку, у вестибюлях та на робочих майданчиках поза будівлями. Відстань від робочих місць до місць знаходження питної води не повинна перевищувати 75 м.
Бачки для питної води повинні щільно закриватися. Щоденно бачки промивають і дезінфікують. Споживання сирої води як питної допускається тільки з дозволу органів санепідемнагляду.
Працівники ковальської та інших гарячих дільниць, окрім прісної води для пиття, забезпечуються газованою підсоленою водою (з вмістом до 5 г кухонної солі на 2 л води) із розрахунку 3 - 5 л води на одного працівника у зміну.
На підприємствах із кількістю працівників понад 300 осіб повинні передбачатися фельдшерські медпункти. Медпункти, як правило, розміщуються на першому поверсі. Вони повинні мати зручні під'їзди для санітарних автомобілів.
У побутових та інших приміщеннях природне й штучне освітлення повинно відповідати СНиП П-4-79.
З метою створення належних побутових умов для механізаторів, тваринників і обслуговуючого персоналу у тракторних, овочевих бригадах і літніх таборах для тварин необхідно організовувати польові стани.
Будівництво польових станів повинно здійснюватися за затвердженими проектами.
Польові стани та їх приміщення повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам і забезпечуватися засобами та інструкціями по наданню першої медичної допомоги.
Територія польового стану має бути озеленена, утримуватися в чистому стані і не захаращуватися.
Відходи й сміття потрібно регулярно прибирати за межі території і знищувати. Сміттєві ями й убиральні повинні розташовуватися не ближче 30м від виробничих і житлових приміщень у місцях, що виключають можливість забруднення водойм.
Польові стани повинні мати:
лазню або душову;
роздягальню із шафами для спецодягу й спецвзуття;
приміщення для приготування і вживання їжі і відпочинку, із кип'ятильником і умивальником (біля умивальника повинні бути мило і рушник);
умивальні.
Усі санітарно-побутові приміщення та інвентар, що в них знаходиться, повинні бути справними й утримуватися у належному санітарному стані.
