- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
Лікувально-«профілактичне харчування видається безкоштовно тільки тим робітникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям, для яких видача цього харчування передбачена Переліком виробництв, професій і посад, робота в яких дає право на безкоштовне одержання лікувально-профілактичного харчування у
зв'язку з особливо шкідливими умовами праці відповідно до ДНАОП 0.05-8.01-77 "Перелік виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на безкоштовне одержання лікувально-профілактичного харчування в зв'язку з особливо шкідливими умовами праці" та ДНАОП 0.05-1.01-77 "Правила безкоштовної видачі лікувально-профілактичного харчування".
До початку проведення цієї роботи керівник підприємства через відділ кадрів приводить найменування професій робітників і посад інженерно-технічних працівників і службовців відповідно до вимог єдиного трудового кваліфікаційного довідника (ЄТКД), а також єдиної номенклатури посад службовців.
Лікувально-профілактичне харчування видається робітникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям у дні практичного виконання ними роботи на виробництвах, в професіях і посадах, передбачених в Переліку, а також у дні хвороби з тимчасовою втратою працездатності, якщо захворювання по своєму характеру є професійним і захворілий не госпіталізований. Лікувально-профілактичне харчування видається також:
а) робітникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям інших виробництв, цехів підприємства і працівникам, зайнятим на будівельних, будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних і пусконалагоджувальних роботах, працюючим повний робочий день у діючих виробництвах, цехах (на дільницях) з особливо шкідливими умовами праці, в яких, як для основних працівників, так і для ремонтного персоналу встановлене це харчування;
б) робітникам, які проводять очищення і підготовку устаткування до ремонту або консервації в цеху (на дільниці), для робітників якого передбачена видача лікувально-профілактичного харчування;
в) інвалідам внаслідок професійного захворювання, які користувалися лікувально-профілактичним харчуванням безпосередньо перед настанням інвалідності з причини, викликаної характером їх роботи, до закінчення інвалідності, але не більше 6 місяців з дня встановлення інвалідності;
г) робітникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям, які мають право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування і тимчасово переведені на іншу роботу у зв'язку з початковими проявами професійного захворювання з причини, викликаної характером їх роботи, - на строк не більше 6 місяців;
д) жінкам, зайнятим до моменту настання відпустки по вагітності і
пологах у виробництвах, професіях і посадах, які дають право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування - на весь час відпустки по вагітності і пологах.
Якщо вагітні жінки згідно з лікарським заключенням переводяться на іншу роботу з метою запобігання контакту з продуктами, шкідливими для здоров'я, до настання вказаної відпустки, лікувально-профілактичне харчування видається їм на весь час і в період відпустки по вагітності і пологах. При переведенні на іншу роботу з вказаних причин матерів, які годують груддю, і жінок, які мають дітей у віці до одного року, лікувально-профілактичне харчування видається їм на весь період годування або досягнення дитиною одного року.
Видача лікувально-профілактичного харчування проводиться у вигляді гарячих сніданків перед початком роботи. В окремих випадках дозволяється за погодженням з медико-санітарною частиною підприємства, а при її відсутності з місцевою санітарно-епідеміологічною станцією видача цих сніданків в обідню перерву. Працюючим в умовах підвищеного тиску (в кесонах, лікувальних барокамерах, на водолазних роботах) лікувально-профілактичне харчування повинне видаватися після відшлюзовування.
Лікувально-профілактичне харчування не видається:
а) у неробочі дні;
б) у дні відпустки;
в) у дні службових відряджень;
г) у дні навчання з відривом від виробництва;
д) у дні виконання робіт на інших дільницях, де лікувально- профілактичне харчування не встановлене;
є) у дні виконання державних і громадських обов'язків;
є) у період тимчасової непрацездатності при загальних захворюваннях;
ж) у дні перебування в лікарні або санаторії на лікуванні, а також у період перебування в профілакторії.
При неможливості отримання за станом здоров'я або через віддаленість місця проживання лікувально-профілактичного харчування в їдальні працівниками у період тимчасової непрацездатності, або інвалідами внаслідок професійного захворювання, які мають право на отримання цього харчування, дозволяється видача їм лікувально-профілактичного харчування додому у вигляді готових страв тільки за відповідними довідками
едико-санітарної частини підприємства, а при її відсутності - за довідками санітарно-епідеміологічної станції.
Такий порядок видачі лікувально-профілактичного харчування додому у вигляді готових страв поширюється також і на матерів, які годують груддю, і жінок, які мають дітей віком до одного року у випадку їх переведення на іншу роботу з метою запобігання контакту з продуктами, шкідливими для здоров'я.
У всіх інших випадках видача додому готових страв лікувально-профілактичного харчування за минулий час і компенсацій за неотримане своєчасно лікувально-профілактичне харчування також забороняється.
Для приготування і видачі гарячих сніданків лікувально-профілактичного харчування використовуються підприємства громадського харчування, з якими адміністрація промислових підприємств зобов'язана укласти відповідні договори.
Видача вітамінних препаратів проводиться підприємствами громадського харчування в точній відповідності із затвердженими нормами і з дотриманням спеціальної інструкції, розробленої Інститутом харчування АМН України.
Лікувально-профілактичне харчування повинно видаватися робітникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям по спеціальних талонах (абонементах) затвердженого зразка.
Ознайомлення робітників, інженерно-технічних працівників і службовців, які користуються лікувально-профілактичним харчуванням, з правилами харчування повинно бути включене до програми обов'язкового інструктажу по вимогах безпеки і виробничої санітарії.
Додаткова безплатна видача молока робітникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям, які отримують безплатно сніданки лікувально-профілактичного харчування, не проводиться.
Витрати, пов'язані з безплатною видачею робітникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям лікувально-профілактичного харчування, повинні проводитись в межах планової собівартості товарної продукції і собівартості будівельно-монтажних робіт, а по бюджетних організаціях - за рахунок асигнувань по бюджету.
Відповідальність за забезпечення робітників, інженерно-технічних працівників і службовців підприємств лікувально-профілактичним харчуванням і за дотримання цих правил покладається на керівників підприємств.
Контроль за організацією видачі лікувально-профілактичного харчування робітникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям, зайнятим на роботах з особливо шкідливими умовами праці, здійснюється міністерствами, відомствами, відповідними установами охорони здоров'я і профспілковими органами.
