3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
І Недостатнє освітлення робочих місць негативно позначається на
| нервовій системі людей, призводить до перевтоми і зниження
І продуктивності праці, порушення координації дій, захворювань
органів зору та виробничих травм тощо. У зв'язку з цим до
виробничого освітлення ставляться високі вимоги.
Променева енергія від джерела світла поширюється в просторі у вигляді електромагнітних коливань із широким діапазоном довжини хвиль. Органи зору здатні сприймати лише частину цього спектра в діапазоні від 380 до 760 нм. Хвилі довжиною менш як 380 нм належать до ультрафіолетового випромінювання, а довші від 760 нм - до інфрачервоного.
Світло є необхідною умовою будь-якого виробництва, а як фізичне явище характеризується рядом показників.
Світловий потік - потужність променевої енергії, оцінена за світловим відчуттям органами зору. Одиницею світлового потоку є люмен (лм) - світловий потік, що випромінюється одиничним
джерелом світла силою в одну канделу, розміщеним у вершині тілесного кута в один стерадіан.
Відношення світлового потоку (Р) до одиниці простору -тілесного кута (V) називається силою світла (І) і визначається:
І = Р/(\у).
За одиницю сили світла прийнята кандела (кд), яка дорівнює силі світла, випромінюваного з поверхні площею 1/600000 м2 державного світлового еталона в перпендикулярному напрямі при температурі твердіння платини (2046,65 °К) і тиску 101325 Па.
Освітленість Е - густина світлового потоку Р на освітлювальній поверхні, яку визначають із відношення:
Е - Р/8,
де Р - світловий потік, лм;
8 - площа освітлювальної поверхні, м .
Орган зору людини здатний бачити об'єкт при освітленості від 0,1 до 100000 лк. Але освітленість в 1 лк не дозволяє виконувати більшість видів робіт. Освітленість можна оцінити орієнтуючись на те, що освітленість Землі в місячну ніч становить приблизно 0,2 лк, а в сонячний день доходить до 100000 лк.
Освітленість не залежить від властивостей освітлюваної поверхні (форма, колір тощо).
Видимість будь-якого предмета на робочому місці залежить від освітленості, розміру предмета, його яскравості, контрасту з фоном і тривалості експозиції.
Яскравістю поверхні В (кд/м2) називають відношення сили світла І, випромінюваного в розглядуваному напрямі, до площі, що освітлюється 8, тобто В = 1/8.
Фон - поверхня, що прилягає безпосередньо до об'єкта розпізнання, на якій він розглядається. Фон може бути світлим, середнім і темним. Контраст об'єкта з фоном характеризується співвідношенням яскравості розглядуваного об'єкта і фону.
Завдяки яскравості, фону і контрастності людина досить добре розрізняє різні предмети. Це пов'язано з тим, що основне значення для органу зору має не освітленість, а світловий потік, відбитий від поверхні, що розглядається, і спрямований в орган зору.
Негативно на органи зору впливають пульсація освітленості і здатність освітлювальної установки засліплювати.
У зв'язку з цим виробниче освітлення повинно задовольняти такі вимоги: на робочих місцях має бути достатня і рівномірна
освітленість,
між об'єктом та фоном - певна контрастність,
джерело світла
не повинно засліплювати, світло має
бути без пульсації.
Освітлювальні установки слід виготовляти довговічними, надійними у роботі і безпечними при обслуговуванні.
Численними дослідженнями встановлено, що нормативна освітленість місць позитивно впливає на ріст продуктивності праці.
Так, збільшення освітленості в цехах з 200 до 800 лк призвело до зростання продуктивності праці на 7,8%. Відомо також, що при недостатній освітленості людина швидко втомлюється, зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Існують дані, які свідчать, що близько 5% травм трапляється внаслідок недостатньої освітленості, несприятливою є й надмірна освітленість.
Освітлення виробничих приміщень і робочих місць буває природним, штучним і комбінованим.
Природне освітлення відповідно до існуючих нормативних документів застосовують у приміщеннях, в яких постійно перебувають люди. Без природного освітлення можуть бути коференц-зали і зали засідань, виставочні зали, роздягальні, санітарно-побутові приміщення, приміщення особистої гігієни жінок, коридори і проходи.
Залежно від напрямку проникнення світла у приміщення природне освітлення буває бокове - через віконні прорізи, верхнє - через спеціальні фонарі або прорізи у стелі та комбіноване - через віконні прорізи і ліхтарі та отвори в стелі. Санітарними правилами передбачається природне освітлення залежно від характеру зорової роботи, розмірів об'єктів розпізнання, контрастності і характеристики фону.
Для нормування природного освітлення прийнято коефіцієнт є, який визначають із відношення освітленості у певній точці приміщення Ев до освітленості, що створюється світлом від відкритого небосхилу Е3
При проектуванні природного освітлення коефіцієнт світлового клімату вибирають залежно від поясу світлового клімату. Територія України, зокрема м. Київ, належить до IV поясу, для якого т = 0,9.
Коефіцієнт сонячного клімату враховує додатковий світловий потік, що проникає протягом року через світлові прорізи в приміщення за рахунок прямого або відбитого сонячного світла, с = 0,6-1.
Коефіцієнт природної освітленості (КПО) показує, яку частку зовнішнього дифузного світла небосхилу (у відсотках) становить освітлення у певній точці всередині приміщення, і нормується за характером зорової роботи (табл. 3.6).,
Нормативні значення КПО використовують при розрахунках загальної світлопропускної площі вікон проектованого приміщення.
Маючи значення світлопропускної площі одного вікна (стандартна .величина), визначають для виробничого приміщення кількість вікон.
Штучне освітлення виробничих приміщень і робочих місць
здійснюють за допомогою спеціальних світильників з газорозрядними лампами або лампами розжарювання. Залежно від призначення воно буває робоче, аварійне, евакуаційне і охоронне. Штучне освітлення може бути загальне (рівномірне або локалізоване) і комбіноване (поєднання загального і місцевого).
Відповідно до існуючих нормативних документів на проектування
робоче освітлення передбачене для всіх приміщень будівель, а також на ділянках відкритого простору, призначених для роботи, проходження людей і руху транспорту.
Нормативними документами надається перевага газорозрядним лампам низького і високого тисків (люмінесцентні, ДРЛ, металогалогенні, натрієві, ксенонові) по відношенню до ламп розжарювання. Лампи розжарювання застосовують лише тоді, коли неможливо або недоцільно застосовувати газорозрядні лампи. При
і виборі джерел світла користуються рекомендаціями нормативних
1 будівельних норм і правил.
1 У приміщеннях, де виконують роботи 1-У розряду, застосовують
комбіноване освітлення. При цьому світильники загального освітлення повинні забезпечувати 10% освітленості за нормами.
Оскільки більшість сільськогосподарських робіт належить до IV-VIII розрядів, рівень штучної освітленості робочих поверхонь у приміщеннях повинен бути не нижчий від наведеного у табл. 3.7.
На практиці для визначення нормативної освітленості на робочих місцях розраховують кількість електричних ламп.
Важливе значення при розрахунку освітлення має правильний вибір світильника.
Світильник - це освітлювальна установка, яка складається з джерела світла і спеціальної арматури, що розсіює або спрямовує у певному напрямку промені світла.
При виборі світильника звертають увагу на захисний кут, що характеризує здатність світильника засліплювати. Залежно від
значення захисного кута світильника визначають висоту підвішування світильника певної конструкції. Більшість світильників загального призначення має величину захисного кута 15°, а для місцевого освітлення 30°.
Люмінесцентні лампи виготовляють з різними характеристиками: ЛД - лампи денного світла; ЛДЦ - лампи денного світла з поліпшеною передачею кольору; ЛЕ - лампи, спектр яких наближений до сонячного; ЛБ - лампи білого світла; ЛХБ - лампи холодно-білого світла; ДРЛ - лампи дугові ртутні високого тиску та ін.
Вимірюють та контролюють освітленість приміщень і робочих місць за допомогою люксметрів Ю-116, Ю-117.
Світильники виготовляють відповідно до вимог існуючих стандартів і технічних умов. Залежно від конструкції вони поділяються на відкриті (лампа не закрита від навколишнього середовища), закриті (лампа закрита), вологозахищені (до лампи не може проникати вологість повітря), пилонепроникні (лампа закрита спеціальними пилонепроникними ковпаками й ущільненнями), вибухонебезпечні (лампа закрита герметичним ковпаком).
Для зовнішнього освітлення (відкритих майданчиків) застосовують спеціальні світильники і прожектори, їх встановлюють так, щоб світло не потрапляло у вікна будинків.
Висота підвішування світильника над проїжджою частиною вулиць, доріг і площ, а також над токами та іншими об'єктами, де у нічний час передбачено виконання певних робіт, повинна становити не менше як 6,5 м. Спеціальними нормами встановлена середня освітленість доріг і вулиць (1-2лк).