- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
Основними законодавчими документами щодо поліпшення стану виробничого середовища за чинником вібрації є: "Санітарні норми і правила при роботі з інструментами, механізмами і обладнанням, що створюють вібрації, які передаються на руки працюючих" (СН 696-66); "Санітарні норми проектування промислових підприємств" (СН 245-71); "Санітарні норми і правила щодо обмеження вібрації і шуму на робочих місцях тракторів, сільськогосподарських меліоративних, будівельно-дорожніх машин і вантажного транспорту" (СН 1102-73) і ін.
Вказані документи встановлюють гранично допустимі величини вібрації, що виникають при експлуатації вібронебезпечного
обладнання, гранично допустиму вагу машин, що утримуються руками в процесі роботи, гранично допустиму силу ручного натиску, потрібну для роботи машин у паспортному режимі, а також умови зміни нормованих величин і умови роботи з вібруючим обладнанням. Оцінка ступеня шкідливості вібрації ручних машин здійснюється за спектром віброшвидкості у діапазоні частот 11-800 Гц. Для кожної активної смуги в межах вказаних вище частот встановлюється гранично допустиме значення середньоквадратичної величини віброшвидкості в м/с, і її рівні в децибелах (табл. 3.4).
Вага вібруючого обладнання або його частин, що утримуються руками, не повинна перевищувати 10 кг, а зусилля натиску - 20 кг.
Допустимі рівні вібрації робочих місць наведені в СН 245-71, вони використовуються при проектуванні нових підприємств, будівель і споруд, і тих, що знаходять в реконструкції, транспорту і виробничого устаткування.
Параметрами вібрації, що нормуються, є середньоквадратичні величини коливальної швидкості або амплітуди переміщення горизонтальної і вертикальної вібрації в октавних смугах частот від 2 до 63 Гц, що виникають при роботі обладнання і передаються на робочі місця у виробничих приміщеннях (табл. 3.5).
СН 245-71 також передбачала залежність нормованих величин від тривалості дії вібрації протягом робочої зміни.
Якщо тривалість дії вібрації менше 4 години протягом робочого дня, допустимі величини і рівні слід збільшити в 1,4 рази (на 3 дБ),
при дії менше 2 годин - в 2 рази (на 6 дБ), при дії меншій за 1 годину - в 3 рази ( 9 дБ ).
Серед інших принципів вібраційного захисту належить використовувати різні демпфуючі пристосування. Для вібропоглинання і демпфування вібруючих конструкцій та окремих їх частин на вібруючі конструкції і деталі наносять шар пружнов'язких матеріалів, що мають великі внутрішні втрати. До таких матеріалів належать мастика А-1,2, ТУ МПХ272-5, пластик ШВИМ-18, пінопласт і гума.
Зниження рівня вібрації вібропоглинаючими покриттями на низьких частотах досягає 8 дБ, на високих - 12 дБ. Товщина покриття мастиками перевищує в 2-3 рази товщину вібруючих тонкостінних деталей.
Для зменшення вібрації, що передається від двигуна в кабіну машини, використовують корпусну (рамну) віброізоляцію. Як віброізолятори вузлів застосовують амортизатори: пружинні, гумово-металеві АКСС-4, гумові прокладки з ребристої та дірчастої гуми, динамічні віброгасники.
Для захисту лівої руки від вібрації вставного інструмента використовують віброгасячі насадки з губчатої гуми, пластмаси в комбінації з пружинними амортизаторами.
Подібні насадки використовуються і для захисту від вібрації рукоятки шліфувальних машин. Зменшення вібрацій інструментів обертової дії можна добитися шляхом регулярного балансування.
Для зменшення вібрації, що передається на робочі місця, застосовують спеціальні амортизуючі сидіння, площадки з пасивною пружинною ізоляцією, гумові, поролонові і інші вібропоглинаючі настили.
Крім того, необхідно:
систематично зрівноважувати (статично і динамічно) всі деталі агрегату, що рухаються, для зменшення динамічних сил, які збуджують вібрації;
передбачити мінімальні допуски з метою зменшення зазорів у з'єднаннях деталей (перекоси, невірна відстань між центрами і т.ін.);
застосовувати змащення вібруючих деталей, що співударяються, в'язкими рідинами;
- для послаблення вібрацій, які розповсюджуються в сусідні приміщення, по конструкції будівлі, агрегати, що створюють вібрації (двигуни, вентилятори і ін.) встановлювати на самостійних фундаментах, віброізольованих від підлоги та інших конструкцій будівель або на спеціально розрахованих амортизаторах зі сталевих пружин чи пружних матеріалів.
Розрахунок фундаментів і віброізоляторних засобів на стадії проектування є кардинальним заходом зниження загальної вібрації при встановленні потужних машин і агрегатів.
До роботи з вібруючими машинами і обладнанням допускаються особи, що мають 18 років і отримали відповідну кваліфікацію та здали технічний мінімум з вимог безпеки. При прийомі на роботу
вони повинні проходити попередній медичний огляд, а в процесі роботи раз на рік - періодичний огляд.
Робота з вібруючим обладнанням, як правило, має проводитися в опалювальних приміщеннях з температурою повітря не менше 16° при вологості 40-60% і швидкості руху не більше 0,3 м/с. При неможливості створити подібні умови (робота на відкритому повітрі, підземні роботи і ін.) для періодичного обігрівання влаштовують спеціальні приміщення з температурою повітря не менше 22°, відносною вологістю 40-60% і швидкістю руху повітря - 0,3 м/с.
Для індивідуального захисту використовують рукавиці, що гасять вібрацію і спеціальне взуття. Вимоги до захисту рукавиць з демпфуючих матеріалів регламентується спеціальним ДСП. ' Стандартизується ефективність гасіння вібрації, товщина демпфуючого матеріалу, область використання і інші вимоги до захисних засобів цього типу.
З метою підвищення захисних властивостей організму і працездатності розроблений спеціальний комплекс виробничої гімнастики, вітамінна профілактика та спецхарчування, а також рекомендації щодо гідропроцедур з температурою води 3 8 °С і самомасажем для верхніх кінцівок.
