- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
Генерація шуму у виробничих процесах на галузевих об'єктах обумовлюється різноманітними причинами, що створюють відповідні труднощі у боротьбі з цим чинником і вимагають комплексного вирішення.
Боротьба з шумом в умовах галузі здійснюється різними колективними методами і засобами індивідуального захисту. Відносно джерела шуму колективні засоби поділяють на такі, що зменшують шум на шляху його поширення і такі, що знижують шум у джерелі його виникнення. Найефективнішими є заходи, що ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення: покращення конструкції машин, застосування матеріалів для деталей машин, що не викликають сильних звуків, забезпечення мінімальних допусків в сполучених деталях та інше.
На галузевих об'єктах проводяться заходи як технічного, так і медичного характеру. Основними з них є:
усунення причини шуму або його послаблення в процесі проектування технологічних процесів і конструювання обладнання;
ізоляція джерел шуму від навколишнього середовища засобами звуко- і віброізоляції і звуко- і вібропоглинання;
зменшення щільності звукової енергії,виробничих приміщень, відбитої від стін і перекриття;
раціональне планування приміщень і цехів;
використання засобів індивідуального захисту від шуму;
раціоналізація режимів праці в умовах шуму; 'і ■
профілактичні заходи медичного характеру. > На галузевих об'єктах використовуються трактори, автомобілі,
комбайни, інші сільськогосподарські машини та механізми, при роботі яких виникають механічні коливання, що є причиною появи потужного звукового поля.
При розробці заходів захисту від шуму визначають звукову потужність машин, визначають рівні звукового тиску на робочих місцях, підбирають пристрої захисту від шуму і розраховують їх у
відповідності з рівнями звукового тиску і звуку, що нормуються.
Акустична потужність машини розраховується або приймається за стандартами або інструкціями на машини.
Для повітродувок, вентиляторів, пристроїв з газоповітряними струменями акустичну потужність вентиляторів визначають за (Ьоомулою:
На галузевих ооєктах шум у джерелі його виникнення в технологічних процесах і при роботі машин послабляється різними конструктивними заходами: безударні і зворотно-поступові рухи частин машин з обертовими рухами, установлюють агрегати на амортизатори і фундаменти, демпфують металеві деталі пружними матеріалами з великим внутрішнім тертям (гумою, азбестом," войлоком), що поглинають* коливальну енергію; зменшують рівень вібрації деталей шляхом зміни їх жорсткості або маси; використовують гнучкі зв'язки (пружини і прокладки); замінюють металеві деталі на пластмасові і гумові.
Окрім вказаного, проводиться статичне і динамічне зрівноважування рухомих частин машин, використовують мінімальні допуски у сполучних деталях.
В умовах галузі захист від шуму здійснюється акустичними засобами - звукопоглинанням та звукоізоляцією. Значення коефіцієнта звукопоглинання надані в табл. 3.3.
З метою найбільшого поглинання середньої і високої частоти звуку і найменшого його відбиття, необхідно використовувати пористі і м'які матеріали. Низькочастотні шуми краще поглинаються облицювальними панелями. При співпаданні частот звукової хвилі і власних коливань панелей виникає резонансне явище і відбувається
І найбільше поглинання енергії шуму. Ефективність звуко-
I поглинаючих матеріалів характеризується коефіцієнтом
І поглинання. Якщо цей коефіцієнт дорівнює 0, тоді вся енергія
Коефіцієнт звукопоглинання залежить від частоти звукових хвиль, кута їх падіння на конструкцію, товщини поглинаючого шару і типу матеріалу. І Звукопоглинаючими вважають матеріали, які мають коефіцієнт І поглинання більше як 0,2. Звукопоглинаючі матеріали бувають І пористо-волокнистими, мембранними і об'ємними. Ефективність ■ застосування різних звукопоглинаючих матеріалів визначається за допомогою акустичних розрахунків згідно до вимог СНиП-П-12-77. Для досягнення максимального ефекту рекомендується облицьовувати не менш як
60% загальної площі поверхні. Облицювання ' виконується матеріалами необхідної товщини, які закріплюються на поверхні щільно або ж на деякій відстані від неї.
Максимальне зниження рівня шуму у відбитому полі за допомогою акустичної обробки внутрішньої поверхні приміщень практично не перевищує 6...8 дБ, що відповідає зниженню гучності у 1,5 рази.
Одним із найефективніших і розповсюджених методів зниження виробничого шуму на шляху його поширення є звукоізоляція.
Метод звукоізоляції базується на відбитті звукової хвилі, що падає на звукоізоляційну перегородку, огорожу, стіну або перекриття. Звукова енергія, що падає на таку звукоізоляційну перегородку, частково відбивається від неї, а частково проникає крізь неї.
відбивається без поглинання, якщо - 1, тоді вся енергія поглинається.
Ефективними звукоізоляційними матеріалами є метали, бетон, дерево, щільні пластмаси та інші. Ефективність звукоізоляції залежить від багатьох чинників: розмірів огорож, його фізико-механічних характеристик, звукопоглинання в приміщенні та інше. Для більшості будівельних конструкцій і матеріалів є таблиці з даними щодо їх звукоізолюючих властивостей. Методи акустичних розрахунків наведені в СНиП-П-12-77.
і Звукоізолююча здатність деяких матеріалів, що використовуються |
\ для огороджень, наступна:
залізо товщиною 0,7мм 25 дБ
войлок товщиною 15мм 9 дБ
залізобетон товщиною 80мм 44 дБ
стіна дерев'яна оштукатурена 40 дБ
цегляна кладка в 1 цеглу (25см) 43 дБ
Звукоізоляція шумних вузлів машин (зубчатих, ланцюгових передач) або агрегату здійснюється за допомогою звукоізолюючого кожуха. Кожухи виготовляють із сталевих листів з внутрішнім облицюванням з войлока, пінополіурітану або шлаковати. Кожух установлюють на віброізолюючі прокладки з азбесту, войлоку або гуми. Якщо неможливо використати надійну звукоізоляцію, використовують встановлення екранів.
Метод екранування використовують тоді, коли інші методи малоефективні чи їх неможливо використати з техніко-економічної точки зору. Екран є деякою перешкодою на шляху поширення повітряного шуму, за котрим виникає звукова тінь. Найбільш розповсюдженим матеріалом для виготовлення екранів є сталь чи алюміній (листи товщиною 1...3 мм, вкриті збоку джерела шуму звукопоглинаючим матеріалом). Акустична ефективність екрану залежить від його форми, розмірів, розміщення відносно джерела шуму і робочого місця.
Властивість звуковідбиваючого екрана ґрунтується на тому, що шум, який розповсюджується від джерела, за екраном створює так звану звукову тінь, де він значно знижується.
Загальну класифікацію засобів і методів захисту від шуму наведено в ДЕСТ 12.1.029-80 "ССБП. Засоби і методи захисту від шуму. Класифікація".
Основними документами, що регламентують безпеку при роботі з ультразвуком є "Санітарні норми і правила при роботі на
промислових ультразвукових установках", а також ДЕСТ 12.1.001-83 "ССБП. Ультразвук. Загальні вимоги безпеки" і ДЕСТ 12.2.051-80 "ССБП. Обладнання технологічне ультразвукове. Вимоги безпеки".
В основі попередження шкідливої дії ультразвуку, а також шуму ультразвукового технологічного обладнання лежать заходи технологічного характеру: створення автоматичного ультразвукового обладнання (для мийки тари, очистки деталей), а також установок з дистанційним управлінням і перехід на використання малопотужного обладнання.
Боротьба з негативною дією виробничого інфразвуку повинна вестись в таких самих напрямках, що і боротьба з шумом. Боротьба з інфразвуком включає комплекс заходів, що є компетенцією технічного і медичного спрямування.
1. Послаблення інфразвуку в його джерелі, усунення причин виникнення.
Ізоляція інфразвуку.
Поглинання інфразвуку встановленням глушників.
Індивідуальні засоби захисту.
Медична профілактика.
6.Раціональне планування приміщень і інфразвукового обладнання.
Зважаючи на складність протидії інфразвуку, починати цей процес слід ще на стадії проектування агрегатів чи розробки проектного завдання на будівництво об'єктів.
