3.7.4. Оператор машинного доїння

Характеристика професії та умов праці. До тваринницької галузі сільського господарства належать м'ясне та молочне скотарство, птахівництво, свинарство, вівчарство та ін.

Основними професіями є оператори машинного та ручного доїння корів на молочних комплексах і фермах (доярки), оператори по відгодівлі худоби, оператори-пташники.

Основними виробничими процесами на молочних фермах є одержання молока та обслуговування тварин - їх утримання, догляд, годування, поїння. Застосовуються різні способи утримання молочних корів - прив'язний і безприв'язний. Безприв'язний спосіб

має кілька варіантів - групове утримування корів на глибокій незмінній підстилці з годуванням на вигульно-кормових майданчиках; поточно-групове утримання з режимним годуванням 2-3 рази на день у спеціальних залах - "їдальнях" одночасно з автоматичною фіксацією; боксові утримання з годуванням в "їдальнях".

Доїння корів - самий трудомісткий процес у молочному тваринництві, що значною мірою пов'язаний зі способом утримання корів. Доїльні машини, що використовуються в переважній більшості господарств, порівняно з ручним доїнням підвищують продуктивність праці доярок, звільняючи їх від важкої фізичної праці. Найбільш продуктивне доїння в доїльних залах, де встановлені стаціонарні доїльні установки та механізовано деякі технологічні прийоми - підмивання вим'я, годівля корів концентрованими кормами, промивання апаратури. У разі безприв'язного та безприв'язно-боксового утримання корів доїння відбувається в доїльних залах на установках типу УДС-3, "Ялинка", "Тандем", конвеєрній установці "Карусель", на кругових доїльних установках КДУ-6 та ін. При прив'язному утриманні корів доять у молокопровід "Маяк", "Даугава", "Імпульс". Із стаціонарних доїльних установок найбільш ефективна "Ялинка" на 16 місць і 8 доїльних апаратів, де в одному станку одночасно розміщується 8 корів. На конвеєрних доїльних установках використовуються елементи автоматики.

В обов'язки операторів машинного доїння (доярок) входять доїння та догляд за доїльною апаратурою, а також роздавання концентрованих кормів, прив'язування та відв'язування корів при прив'язному утриманні, вигін їх на прогулянку, заміна підстилки, спостереження за тваринами. Нерідко оператори машинного доїння приймають отелення та вирощують телят до 10-20-денного віку. Під час виконання цих функцій оператор машинного доїння обслуговує 25-30 корів за день.

Під час доїння в механізованому доїльно-молочному блоці оператор машинного доїння обслуговує 80-100 корів. Процес машинного доїння вимагає виконання таких операцій: підготовка вим'я до доїння (обмивання, витирання, масаж, здоювання), надівання доїльних стаканів, включення апарата. Наприкінці доїння проводиться ручне додоювання. Час виконання кожної з операцій чітко регламентований правилами машинного доїння корів. Оператори машинного доїння перебувають у вимушеній робочій позі

під час підготовки, доїння, додоювання, включаючи та виключаючи доїльні апарати. Основне навантаження припадає на групу м'язів всіх відділів хребта і нижніх кінцівок.

Необхідність виконання інтенсивної динамічної роботи, що вимагає напруження нервово-м'язового апарату пальців і кистей рук, статичного напруження, незначних рухів у швидкому темпі, а також вимушена робоча поза можуть призвести не лише до швидкої втоми та зниження продуктивності праці, а й до професійних захворювань рук доярок (м'язово-суглобний біль в кистях, запалення ліктьового нерва та ін.). При захворюваннях доярки, як правило, скаржаться на ниючий біль в руках і підлопатковій області, погану рухомість суглобів, заніміння пальців.

Мікроклімат у приміщеннях молочнотоварних комплексів і ферм залежить від призначення приміщення та характеру технологічного процесу. В доїльних залах і на дільницях первинної обробки молока, як правило, відзначається висока відносна вологість (до 90%) і підвищена (до 0,6-0,8 м/с) швидкість руху повітря.

Температура повітря в холодний період року часто нижча від потрібної за зоотехнічними нормами. На комплексах і фермах з " прив'язним утриманням і доїнням корів у стійлах висока вологість повітря спостерігається внаслідок значних вологих виділень тварин і використання води для підмивання вим'я та миття доїльних апаратів. Найбільша відносна вологість спостерігається в корівниках, де використовується гідросплавний спосіб прибирання гною. Поєднання низької температури повітря, високої вологості та значної швидкості його руху призводять до переохолодження організму, виникнення респіраторних захворювань та радикуліту.

Забруднення повітря в корівниках відбувається за рахунок накопичення оксиду вуглецю, аміаку та сірководню, які виділяються тваринами і утворюються під час гниття гною.

Концентрація аміаку в доїльних залах може становити 40 мг/м³. В повітрі корівників, які не мають вентиляції, концентрація аміаку в 2-3 рази перевищує допустиму. Вона різко зменшується при організації провітрювання. Концентрації сірководню не перевищують допустимі норми. Працівники корівників іноді хворіють катарами носоглотки, бронхітами, які можна розглядати як результат подразнюючої дії аміаку.

В процесі догляду за тваринами, в основному в корівниках і кормоцехах, робітники можуть зазнавати дії таких шкідливих

факторів повітряного середовища, як пил та мікробна забрудненість. Підвищення концентрації пилу на робочих місцях спостерігається при роздаванні сухих кормів, прибиранні приміщень. Мікрофлору тваринницьких приміщень складають переважно гноєтворні коки, золотисті та білі стафілококи, гемолітичні стрептококи. З грибкових форм найбільш часто зустрічаються плісняві гриби. Джерелом бактеріального та грибкового забруднення є гній. Значну кількість мікроорганізмів і грибів виявлено в доїльному залі та в молочному блоці.

У операторів машинного доїння, які працюють в умовах високої мікробної забрудненості, виявлялися спори грибів на слизовій оболонці ока, стафілокок у мазках із зіву. У випадках догляду за хворими тваринами та недотримання необхідних гігієнічних норм можуть виникати також інфекційні захворювання - вузлики доярок, сибірська язва, ящур, бруцельоз та ін. У разі антисанітарного утримання приміщень і недотримання особистої гігієни у працюючих з тваринами можуть виникати гнійні захворювання шкіри. Цьому сприяють подряпини та надрізи, які своєчасно не обробляються антисептичними розчинами.

Оздоровчі заходи. Подальша механізація таких трудомістких процесів, як подача води та кормів, доїння, робіт, що пов'язані з доглядом за коровами, транспортних робіт (доставка кормів, перевезення молока, заміна матеріалів на підстилці).

Виробничі приміщення повинні бути захищеними від надходження вологи ззовні, поштукатурені та побілені. Підлога повинна бути неслизькою (асфальтова, дерев'яна, глинощебенева), водонепроникною, яка легко чиститься, має схили до трапів. Глинощебенева підлога завтовшки не менше 15 см достатньо суха, тепла та міцна. Вікна в доїльних залах і корівниках повинні забезпечувати персоналу потрібне освітлення. Штучне освітлення повинно становити під час доїння не менше 150 лк. Особливі вимоги висуваються до доїльної зали, яка повинна мати гладкі стіни, пофарбовані білою масляною фарбою або покриті білим кахлем на висоту до 2 м, асфальтову підлогу, припливно-витяжну вентиляцію з підігрівом припливного повітря взимку та подачею його в робочу зону (1,5 м від підлоги).

Для зниження мікробного забруднення треба використовувати фізичні та хімічні методи очищення повітря, зокрема опромінення бактерицидними лампами з екранами, що запобігають прямому

потраплянню променів на людину і тварину, проведення систематичної дезинфекції приміщень механізованим способом.

• Для того, щоб уникнути професійних захворювань рук доярок, у приміщеннях корівників повинна бути необхідна кількість теплої води, що особливо важливо взимку, коли користування холодною водою може призвести до появи тріщин на руках. Бажано після миття рук змащувати шкіру двопроцентною саліциловою маззю, вазеліном або несолоним жиром.

Для профілактики втоми та полегшення праці під час доїння руками, а також додоювання корів велике значення має робоча поза доярки, правильні прийоми роботи. Доярка повинна доїти корів на стільці, який відповідає її зросту, сидячи прямо та вільно, нахиляючись вперед та в сторони. Висота стільця повинна бути для високих доярок 29-30 см, середніх на зріст -26-28 см, низького росту - 23-25 см. Доцільно обладнати стілець пересувною спинкою.

Щоб попередити біль у руках і пальцях, їх набрякання, після закінчення роботи доярки повинні робити теплі ванночки для рук впродовж 10-15 хв. і самомасаж рук, який триває 5-7 хв.). Молодим дояркам треба входити в ритм роботи поступово.

Основним профілактичним заходом проти гноячкових захворювань є суворе дотримання правил особистої гігієни, систематичне миття рук, антисептичне оброблення подряпин, змащування рук перед доїнням, носіння під час доїння санітарного одягу. Тваринники повинні бути забезпечені спецодягом відповідно до галузевих норм, а також користуватися санітарно-побутовими приміщеннями, які мають бути забезпечені відповідним санітарно-технічним обладнанням та засобами особистої гігієни.

Встановлено, що весь цикл робіт по обслуговуванню молочного стада може бути виконаний з 6 до 20 год. У зв'язку з цим є можливість для вдосконалення режимів праці та відпочинку. Найбільш раціональним з точки зору гігієни є двозмінний режим роботи операторів машинного доїння. Виправданим є введення двох коротких (по 10 хв.) регламентованих перерв у середині першої та другої пів зміни. Треба також уникати дуже раннього початку роботи (о 4-5 годині ранку) і дуже пізнього її закінчення (о 22-23 годині). Чергування змін між операторами більш зручно проводити щотижня.

Доярки повинні проходити попередній медичний огляд під час влаштування на роботу та періодичні огляди протягом своєї трудової діяльності.