- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
3.7.3. Рільник
Характеристика професії та умов праці. Процес вирощування зернових культур складається з таких основних технологічних операцій: обробіток ґрунту, внесення добрив, передпосівний обробіток ґрунту, сівба, догляд за посівами, збирання, обробіток зерна та соломи після збирання врожаю.
Передпосівний обробіток ґрунту включає культивацію, боронування та вирівнювання поля. Під час сівби зернових культур широко використовуються різні види сільськогосподарської техніки - сіялки, завантажувачі насіння та добрив. Догляд за посівами включає боронування, підживлення та обробіток посівів отрутохімікатами (останній проводиться строго у визначені строки). Збирання урожаю зернових культур проводиться за допомогою різних агрегатів. При цьому використовуються комбайни різних марок ("Колос", СК-5, "Нива" - прямий спосіб) або жатки (ЖВН-6, ЖНШ-6, ЖНС-6-12 - непрямий спосіб). Обробіток зерна після збирання здійснюється за допомогою очищувально-сушильних комплексів КЗС-10-20-40, сушарок СЗШ-8, СЗШ-16 тощо.
Оскільки технологічні операції під час обробітку зернових в основному механізовані, умови праці робітників переважно залежать від конструкції та спеціального оснащення агрегатів, що використовуються, про що вже йшла мова. В цілому під час обробітку зернових культур мають місце такі несприятливі фактори виробничого середовища, як висока температура, підвищений вміст
пилу та шкідливих речовин у зоні дихання, вплив шуму та вібрації, фізичне навантаження. При цьому найбільш важким і напруженим етапом є жнива.
Обробіток цукрового буряку включає п'ять основних етапів: обробіток ґрунту, внесення добрив, посів, догляд за посівами та збирання врожаю. Всі етапи роботи з обробітку цукрового буряку пов'язані з точним переміщенням агрегату по сліду маркера або міжряддями, що вимагає додаткової уваги та супроводжується нервово-емоційним напруженням. Крім того, для контролю точності пересування механізатор вимушений часто змінювати робочу позу, що сприяє швидкій втомі.
Варто відзначити фізичне навантаження під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, а також операцій, пов'язаних з технічним обслуговуванням бурякозбиральних машин.
Механізатори-буряківники мають контакт з мінеральними та органічними добривами, отрутохімікатами (гербіцидами), тому особливого значення набуває герметичність кабіни, що у разі справності агрегату запобігає надходженню токсичних речовин і пилу в повітря робочої зони.
Треба також звернути особливу увагу на дотримання строків виходу людей у поле для проведення робіт по догляду за посівами після використання пестицидів, що є важливим заходом щодо запобігання професійних отруєнь. При високій температурі повітря зовні різко підвищується і температура в кабінах тракторів, яка за відсутності кондиціонерів може досягати 40°С і вище.
Для періоду збирання буряків характерна, навпаки, низька температура повітря, висока його відносна вологість, велика швидкість руху. Враховуючи, що з технологічних причин механізатор досить часто змушений виходити з кабіни, вплив метеорологічних умов у цей момент може супроводжуватися розвитком простудних захворювань.
Рівень вібрації на робочих місцях механізаторів значною мірою залежить від швидкості руху відповідних агрегатів та стану ґрунту. Як правило, найвищі рівні відзначаються під час збирання врожаю. Рівень шуму залежить переважно від марки агрегату, а також його технічної справності. Так, якщо на марках тракторів ЮМЗ-6Л, Т-70С рівень шуму коливається від 80 до 88 дБА, то при використанні тракторів старіших конструкцій шум перевищує 95 дБА, Таким чином, механізовані роботи під час обробітку та збирання цукрового
буряку супроводжуються впливом на робітників таких несприятливих факторів, як висока температура повітря, шум, вібрація, вимушена робоча поза, і вимагають значного нервово-емоційного напруження.
Під час вирощування картоплі виділяються такі етапи: обробіток грунту, внесення добрив, підготовка посадкового матеріалу, посадка, догляд за посівами, захист від шкідників, збирання, сортування і закладення на зберігання врожаю та насіннєвого матеріалу.
Підготовка ґрунту включає оранку, культивацію, боронування та внесення добрив. Цей процес механізований і відбувається з використанням колісних і гусеничних тракторів з причепами, навісними та напівнавісними агрегатами загального призначення. В цей же час на картоплесортувальному пункті відбирають посадковий
Іатеріал, який доставляють до місця посадки. Посадка проводиться і допомогою навісних саджалок (СР-4Б, СКС-4, СКМ-6 та ін.), тночасно в грунт вносяться гранульовані мінеральні добрива. Догляд за посівами полягає в досходовому і післясходовому зробітку і включає боронування, розпушування та підгортання. В їй період проводиться 2-3 сприскування рослин отрутохімікатами а допомогою штангових і вентиляторних обприскувачів) для зротьби з хворобами та шкідниками. Під час збирання врожаю використовують комбайни ККУ-2, Зружба", ККМ-4 та ін., картоплевикопувачі КТН-26, КВН-2М, ТН-1А та ін., а також картоплезбиральні машини-валкувачі УКВ-2. а проведення основних механізованих робіт при вирощуванні іртоплі витрачається понад 55% робочого часу. При цьому на всіх :апах має місце забруднення повітря пилом та газами, вплив шуму і вібрації. Кабіни не забезпечені відповідним захистом від гмосферного впливу, що влітку призводить до значного підвищення ;мператури на робочому місці. Крім того, робота на тракторах і змбайнах супроводжується вимушеним статичним положенням тіла еханізаторів, вимагає тривалого напруження уваги та швидкого, ткого управління. Робота причіплювача на картоплесаджалці також зв'язана з перерахованими вище несприятливими впливами, собливо слід відзначити вимушену незручну позу, яка в деяких шадках не виключає можливості травмування. Картоплесортувальний пункт КСП-15Б розміщується просто неба, еребирачі вручну відбирають з поверхні сортувального столу, що /хається, некондиційну бульбу, залишки ґрунту, а також рослинне
сміття. Це доводиться робити, стоячи у вимушеній зігнутій позі. Відзначається значна втома очей, оскільки стрічка транспортера і маса картоплі не контрастують за кольором. Можливе також значне забруднення рук картоплею, яка почала гнити.
Таким чином, умови праці в рільництві залежать від рівня механізації робіт, технології обробітку культур, виду та стану механізмів, що використовуються, а також від організації праці.
Оздоровчі заходи. Комплексне використання техніки, правильна експлуатація та своєчасний ремонт технічних засобів є основними оздоровчими заходами в рільництві.
Перш за все, механізатору перед початком роботи треба відрегулювати сидіння за своїм зростом, що необхідно як для попередження вимушеної робочої пози, так і для вибору оптимальної видимості орієнтирів. Для зниження рівня вібрації треба відрегулювати жорсткість сидіння, своєчасно проводити ремонт подушок сидіння, витримувати задані параметри тиску в шинах коліс. Систематичний догляд за машинами та їх своєчасний ремонт сприяють також зниженню рівня шуму. При обладнанні кабіни випарювальним кондиціонером велике значення має періодичне поповнення водою бака, вилучення осадку та промивання касет. В кабіні рекомендується також проводити щоденне вологе прибирання, що в кілька разів знижує рівень запиленості повітря в зоні дихання.
При використанні пестицидів необхідно широко проводити санітарно-просвітницьку роботу, а також дотримуватись строків виходу на оброблені поля. З метою профілактики та своєчасного виявлення можливих порушень стану здоров'я працівників необхідно проводити періодичні медичні огляди.
