3.7.2. Механізатор сільського господарства

Характеристика професії та умов праці. Технічний прогрес у сільському господарстві нерозривно пов'язаний із запровадженням машин та агрегатів, які відзначаються збільшенням енергонасиченості, значним підвищенням робочих швидкостей, зростанням кількості навісних та причіпних знарядь. Сучасна сільськогосподарська техніка значною мірою сприяє підвищенню продуктивності праці. Поряд з цим підвищення потужності двигуна та швидкості пересування машин створили передумови для збільшення інтенсивності несприятливих факторів виробничого середовища (шум, вібрація, температура тощо) на робочих місцях механізаторів. Створення швидкісних енергонасичених машин з великою, кількістю навісних та причіпних знарядь ускладнило процес керування технікою, її обслуговування. Змінився характер механізаторської праці - знизилося фізичне навантаження, але під час роботи на .нових машинах суттєво зросла напруженість праці. Так, майже вдвічі збільшилася кількість органів керування, більше ніж у 2 рази зріс обсяг наданої інформації.

До групи несприятливих факторів трудового процесу можуть бути віднесені напруженість та важкість праці, конструктивні рішення робочого місця, робоча поза, темп і кількість робочих рухів, локальні навантаження м'язів, кількість органів керування та засоби відтворення інформації. Ці фактори залежать, в першу чергу, від певного виду діяльності.

До шкідливих виробничих факторів належать шум, вібрація, несприятливі метеорологічні умови (мікроклімат у кабіні), пилова забрудненість повітряного середовища, токсичні речовини.

Фактори трудового процесу багато в чому залежать від дотримання ергономічних вимог під час конструювання сільськогосподарських машин. Під час компонування робочого місця повинно бути передбачене його оптимальне розміщення, таке розташування органів керування та їх функціональне зонування, яке забезпечує зручність обслуговування та формування стереотипу робочих дій, раціональне конструювання сидіння оператора. Дуже важливим є забезпечення умов прийому інформації. Повинні враховуватися також такі складові, як зручність та ефективність дій управління, умови огляду об'єктів спостереження, доступ до робочого місця та поза механізатора на сидінні. Кожна з складових

компонування робочого місця потребує спеціальних рішень та дотримання ергономічних вимог. Так, для забезпечення доступу на робоче місце на тракторах та самохідних сільськогосподарських машинах повинні передбачатися спеціальні сходинки, підніжки, поручні, ручки певних параметрів.

Мікроклімат в кабінах тракторів, самохідних та причіпних сільськогосподарських машин залежить від багатьох факторів і, в першу чергу, від погодних умов. В теплий період року в кабіні згідно з санітарними нормами верхньою допустимою межею є температура повітря 28°С при відносній вологості до 60% та швидкості його руху 0,8 м/с.

Під час локалізованої подачі повітря у кабіну (повітряне душування) дозволяється підвищення температури повітря у кабіні до 29°С при швидкості руху повітря 0,9-1,2 м/с і до 30°С при швидкості його руху 1,3-1,6 м/с. В кабінах регламентується також перепад температур повітря по вертикалі не більше 4°С і при повітряному душуванні - 5°С. В теплий період року температура повітря у кабінах тракторів на 3-18°С вища від зовнішньої, в кабінах самохідних сільськогосподарських машин - на 2-11 °С. Величина теплового навантаження на кабіну залежить від часу доби, кліматичної зони, хмарності, ефективності теплоізоляції та інших засобів нормалізації мікроклімату. Температура огорож не повинна перевищувати 35°С. Рухомість повітря в кабінах переважно не перевищує допустимі рівні. Відносна вологість складає звичайно 30-60%. Температура повітря в холодний та перехідний періоди повинна зберігатися на рівні 14-21 °С при відносній вологості 30-35% і швидкості повітряного потоку до 0,3 м/с. Потрібно враховувати, що наведені параметри мікроклімату встановлені для роботи у теплому демісезонному одязі, з урахуванням частих виходів механізатора з кабіни, що поглиблює дію перепадів температур.

Одним з суттєвих шкідливих виробничих факторів, що впливають на працездатність та стан здоров'я механізаторів, є пилова забрудненість повітряного середовища кабіни, яка залежить від вологості ґрунту, виду робіт, напрямку та швидкості вітру, швидкості руху машин тощо. Концентрація пилу в повітрі кабіни у ряді випадків перевищує граничне допустиму в десятки разів, досягаючи 27-36 мг/м³ при нормі 2 мг/м³. У спекотні дні, коли робота при зачинених вікнах та дверях неможлива, запиленість повітря у кабіні підвищується до 40-120 мг/м³ і вище.

Робота тракторів та самохідних сільськогосподарських машин супроводжується широкочастотним шумом та вібрацією.

Загальна вібрація при виконанні основних сільськогосподарських робіт (оранка, збирання, транспортні роботи) за еквівалентним рівнем значно перевищує гранично допустимі рівні, що регламентуються санітарними нормами.

Найбільш несприятливі за вібраційними характеристиками легкі трактори (стандартів МВ-5, МВ-50, Т-МО та ін.), де відзначено перевищення допустимих рівнів загальної вібрації у 4 і більше разів. На сучасних тракторах під час виконання аналогічних видів робіт перевищення гранично допустимих рівнів вібрації дещо нижче - у 2-3 рази. Гігієнічна оцінка шуму тракторів та самохідних машин за еквівалентним рівнем дала можливість виявити перевищення гранично допустимих рівнів майже на всіх досліджуваних типах машин. Лише на спеціалізованих типах машин Т-70С, нових машинах МТЗ-142, ЛГЗ-145, комбайнах "Нива" шум не перевищує граничне допустимих рівнів.

Вплив комплексу несприятливих факторів, значне фізичне навантаження призводять до зміни функціонального стану основних систем організму механізаторів, а в окремих випадках - до виникнення професійних захворювань. Вивчення функціональних характеристик центральної нервової системи показало, що спостерігається їх суттєве погіршення під час виконання польових робіт, починаючи з весняного - до кінця осіннього сезону (погіршуються показники функції уваги, пам'яті, швидкості умовно­рефлекторних реакцій). Спостерігаються зміни показників нервово-м'язової системи (зниження м'язової витривалості, погіршення координації рухів), що вказує на її функціональну перенапруженість. Під час виконання роботи значно підвищуються частота серцевих скорочень, показники артеріального тиску та ін. Виконання робіт у позі сидячи також впливає на стан серцево-судинної системи. Відомо, що роботи сидячи ведуть до порушення кровообігу.

В структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності механізаторів сільського господарства одне з перших місць займають захворювання периферичної нервової системи та опорно-рухового апарату, зокрема крижово-поперековий радикуліт. Захворювання крижово-поперековим радикулітом виникає переважно у віці старше 35 років при стажі роботи не менше 10 років. У трактористів часто зустрічаються поліневропатії, поліневралгії. Причинами цих

захворювань можуть бути охолодження кистей рук, необхідність виконання великої кількості одноманітних рухів, що потребують участі окремих м'язових груп. У роботах, що пов'язані з необхідністю згинати та розгинати передпліччя, може виникнути надрив м'язів та зв'язок у цій зоні і розвинутися таке захворювання, як епікондильоз, внаслідок чого активні дії у ліктьовому суглобі обмежені. Можливі також захворювання плечового суглобу. У механізаторів зустрічаються вібраційна хвороба, неврит слухових нервів, професійна туговухість, захворювання серцево-судинної системи та органів травлення, що можуть бути самостійними або супутніми. У випадку виконання робіт, при яких повітряне середовище забруднене оксидом вуглецю (II), спостерігаються випадки гострої та хронічної інтоксикації цим газом, а вплив пилової забрудненості повітряного середовища може викликати таке захворювання бронхолегеневого апарату, як хронічний пиловий бронхіт, поширеність та строки розвитку якого залежать від характеру пилу, який вдихається (хімічний склад та дисперсність), рівня його концентрації у повітрі робочої зони, а також тривалості роботи в умовах впливу пилу.

Праця механізаторів сільського господарства нерідко пов'язана з використанням пестицидів та мінеральних добрив, що може створювати загальний несприятливий вплив на організм, а також спричинити розвиток порушень у різних органах та системах. Ці порушення визначаються хімічним складом та структурою пестицидів і мінеральних добрив, шляхом надходження їх в організм. Під впливом пестицидів можуть виникнути розлади серцево-судинної системи, бронхолегеневого апарату, шлунково-кишкового тракту. Пестициди можуть справляти також місцеву подразнювальну та алергенну дію.

Оздоровчі заходи. Радикальний шлях створення безпечних умов праці - це подальше удосконалення машин і знарядь не лише в технічному, айв гігієнічному плані. Конструкції машин повинні забезпечувати безпеку виробничого процесу, гігієнічні нормативи небезпечних та шкідливих виробничих факторів на робочих місцях.

Гігієністи праці розробили вимоги до організації робочого місця механізатора, органів керування, освітлення, сигналізації, засобів відображення інформації тощо. У цих вимогах звертається увага на те, що висота кабіни для роботи сидячи повинна бути не менше 1600мм, а для роботи стоячи - не менше 1800 мм. Мінімальна ширина одномісної кабіни - 1200 мм, двомісної - 1700 мм, довжина -

1200 мм. Контрольно-вимірювальні прилади в кабіні повинні бути розміщені в оптимальній зоні видимості їх з робочого місця. Розмір . сидіння для механізатора повинен забезпечувати зручність роботи за висотою, глибиною, шириною, кутом нахилу, висотою та шириною спинки, висотою підлокітників та їх шириною. Сидіння разом зі спинками і підлокітники повинні регулюватися відповідно до росту та маси водія-оператора: за висотою на величину ±40 мм; у горизонтальній площині (у передньо-задньому спрямуванні) - на величину ±75 мм; за глибиною подушки шляхом пересування спинки - на ±60 мм і за масою водія - від 60 до 120 кг. Спинка повинна мати кутове переміщення назад від вертикалі до 15°. Висота підлокітників від площини подушки повинна регулюватися в межах ±50 мм. Покриття сидінь, спинки та підлокітники повинні бути м'якими, повітропроникними та легко митися.

На пульті управління повинні бути розміщені схеми та надписи, які вказують послідовність операцій з органами керування.

Система вентиляції кабіни повинна забезпечувати попереднє очищення повітря від пилу, можливість безступінчастого регулювання температури, швидкості та напрямку потоку повітря. З метою боротьби з запиленістю кабіна повинна бути герметичною та мати систему очищення повітря від пилу, яка встановлюватиметься зовні кабіни, легко замінюватиметься, очищуватиметься та забезпечуватиме саме таку ступінь очищення повітря, яка потрібна під час робочої зміни.

До складу лікарських комісій, які проводять періодичні огляди, повинні входити терапевт, невропатолог, окуліст, отоларинголог, гінеколог, а в разі потреби - дерматолог і фтизіатр.

Періодичні медичні огляди механізаторів при систематичному контакті з пестицидами повинні проводитися один раз на 6 місяців, а при періодичному інтенсивному контакті протягом короткого періоду часу - безпосередньо перед початком роботи з подальшим динамічним спостереженням під час роботи. За результатами проведеного медичного огляду робляться індивідуальні висновки, які включають діагноз (основне захворювання та побічні), зв'язок захворювання з умовами праці (загальне або професійне), трудові рекомендації.

Останні залежно від стану здоров'я робітника, який обстежується, можуть бути різними: а) може продовжувати роботу по своїй професії; б) може продовжувати роботу по своїй професії за умови

систематичного спостереження відповідного лікаря-спеціаліста та обмеження контакту з шкідливими хімічними речовинами; в) потрібно тимчасове усунення від роботи по своїй професії; г) бажаний перехід на іншу роботу, де відсутній вплив несприятливих виробничих факторів.

У разі необхідності призначається лікування, яке може здійснюватися амбулаторно, в стаціонарі, в умовах санаторію, в будинках відпочинку або санаторіях-профілакторіях. Дуже важливим заходом, який сприяє створенню сприятливих умов праці механізаторів, є забезпечення їх спецодягом та засобами індивідуального захисту, організація лікувально-профілактичного харчування, а також наявність санітарно-побутових приміщень та їх безперебійна робота.