- •1.1. Закон України "Про охорону праці"
- •1.2. Законодавство про працю
- •Глава II містить закон про колективний договір.
- •1.3. Державне соціальне страхування
- •1.4. Державні нормативні акти з охорони праці
- •1.5. Державний нагляд, відомчий, регіональний та громадський контроль за охороною праці
- •1.6. Відповідальність працівників та посадових осіб за ;. Порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
- •2.1. Методологічні аспекти побудови та функціонування суоп
- •2.2. Основні завдання та функції суоп
- •2.3. Реалізація завдань управління охороною праці
- •2.4. Реалізація функцій управління охороною праці
- •2.4.1. Організація і координація робіт з охорони праці
- •2.4.2. Планування і фінансування робіт з охорони праці
- •2.4.3.Контроль за станом охорони праці
- •2.4.4. Облік, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці
- •2.4.5. Стимулювання роботи з охорони праці
- •2.5. Порядок розробки та впровадження системи управління охороною праці (суогї) на підприємстві
- •2.6. Методика проведення внутрішнього аудиту
- •2. Вимоги до аудиторів
- •5. Звітні документи
- •6. Коригувальні дії та повторний аудит
- •7. Документи, на які робляться посилання:
- •2.7. Функціональні обов'язки посадових осіб по суоп
- •2.8. Методика аналізу ефективності функціонування суоп
- •2.9. Порядок оцінки стану охорони праці на підприємствах
- •2.9.1. Оцінка стану охорони праці у виробничих підрозділах
- •2.9.2. Кількісна оцінка стану охорони праці в структурному підрозділі
- •3.1. Загальні поняття про умови праці
- •3.2. Стан умов праці в галузі
- •3.4. Загальна характеристика захворюваності працівників у
- •3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
- •3.6. Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують
- •3.7. Характеристика професії та умов праці робітників сільськогосподарського виробництва
- •3.7.1. Водій автотранспорту
- •3.7.2. Механізатор сільського господарства
- •3.7.3. Рільник
- •3.7.4. Оператор машинного доїння
- •3.8. Поліпшення стану виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу
- •3.8.1. Основні напрямки зниження важкості та напруженості трудового процесу в умовах галузі
- •3.8.3. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками
- •3.8.4 Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •3.8.5. Нормування освітлення виробничих приміщень
- •3.9. Вимоги до персоналу і санітарно-побутове забезпечення робіт
- •3.9.1. Допуск до роботи осіб залежно від професійної підготовки
- •3.9.2. Проведення медичних оглядів осіб при допуску їх до участі у виробничому процесі
- •3.9.3. Забезпечення працівників певних категорій лікувально -профілактичним харчуванням та іншими рівноцінними продуктами
- •3.9.4. Санітарно-побутове забезпечення працівників
- •3.10. Вимоги до розміщення обладнання та організації робочих
- •3.11. Забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту
- •3.12.1. Організація роботи з атестації
- •3.12.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.12.3. Гігієнічна оцінка умов праці
- •3.12.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •3.12.5. Атестація робочих місць
- •3.13. Пільги і компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних
- •4.1. Стан виробничого травматизму в галузі
- •4.2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму
- •4.4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві
- •4.5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
- •4.6. Підвищення безпеки праці та профілактика виробничого травматизму в галузі
- •4.6.1. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •4.6.2. Організація проведення робіт на галузевих об'єктах підвищеної небезпеки
- •4.6.3. Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки
- •4.6.5. Узагальненні висновки, рекомендації і пропозиції по зниженню виробничого травматизму в сільськогосподарському
- •4.6.6. Економічна оцінка наслідків виробничого травматизму
- •4.6.7. Економічний аналіз витрат від травматизму та захворювань
- •5.1. Необхідні умови для виникнення пожеж
- •5.2. Показники пожежо-вибухонебезпечності речовин
- •5.3. Причини виникнення пожеж
- •5.4. Класифікація будівель за ступенем вогнестійкості
- •5.5. Класифікація пожеженебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •5.6. Система запобігання пожежам
- •5.6.1. Вимоги пожежної безпеки до генеральних планів сільськогосподарських підприємств
- •5.6.2. Запобігання пожежам на тваринницьких фермах, комплексах і птахофабриках
- •5.6.3. Запобігання пожежам у ремонтних майстернях, гаражах і на пунктах технічного обслуговування
- •5.6.4. Запобігання пожежам на складах зберігання нафтопродуктів і твердого палива
- •5.6.5. Запобігання пожежам при зберіганні мінеральних добрив і
- •5.6.6. Запобігання пожежам при збиранні врожаю і переробці продукції рослинництва
- •5.6.7. Забезпечення пожежної безпеки при виконанні вогневих робіт
- •5.7. Правова основа та система державного протипожежного захисту
- •5.7.1. Роль органів центральної виконавчої влади у системі протипожежного захисту
- •5.7.2. Державний пожежний нагляд
- •5.7.3. Права державних інспекторів пожежного нагляду
- •5.7.4. Мета, завдання та види пожежної охорони
- •5.7.6. Загальні принципи організації протипожежного захисту
- •5.7.7. Пожежно-технічні комісії
- •5.7.8. Навчання з питань пожежної безпеки
- •5.8. План ліквідації аварій і пожеж
- •5.9. Дії у випадку виникнення пожежі
3.5. Загальні вимоги до виробничих і побутових приміщень, ! виробничих процесів та виробничого обладнання
Тваринницькі приміщення, ветеринарні об'єкти, кормоцехи, склади та інші виробничі приміщення, споруди не можна будувати на заболочених землях, на ділянках з високим стоянням підґрунтових вод, на місцях колишніх гноєсховищ, шкір сировинних підприємств.
Кожну тваринницьку ферму чи комплекс розташовують від населених пунктів на певній відстані (санітарно-захисна зона). Розмір санітарно-захисної зони визначається діючими санітарними нормами проектування промислових підприємств. Так, для ферм великої рогатої худоби і цехів кормоприготування розмір санітарної зони становить 300 м, птахофабрик 1000 і свинокомплексів 2000 м. Розміри між окремими тваринницькими й іншими приміщеннями наведені в нормах технологічного проектування (ОНТП1-77, ОНТП2-77, ОНТПЗ-77).
Дороги, проїзди й пішохідні проходи на території тваринницьких ферм повинні бути вільними для руху, без вибоїн, ям і достатньо освітлені.
Гноєсховища, сечозбірники, котловани, колодязі, ями на території ферм огороджують, щоб в них не могли впасти люди і тварини. Люки повинні виступати над рівнем землі не менш як на 0,8 м і бути постійно закритими кришками. Огородженню підлягають також
пожежні водойми, силосні ями і траншеї, з яких вибрали силос.
Санвузли на фермах входять до побутових приміщень або обладнують туалети з вигрібними ямами на відстані 25 м від тваринницьких приміщень.
Територія ферми має бути огороджена і озеленена.
Будівництво нових і переобладнання наявних тваринницьких приміщень виконують за типовими проектами.
На кожній тваринницькій фермі обладнують установки для видалення гною, є каналізація із сечозбірниками, а також система вентиляції відповідно до норм технологічного й санітарного проектування. Крім природної, в приміщеннях додатково обладнують штучну вентиляцію (припливно-витяжні канали, електровентилятори, теплові калорифери, автоматичні регулятори).
Всі струмоведучі частини електродвигунів тваринницького обладнання і машини повинні мати електрозахист, не струмоведучі -+ надійно заземлені.
Машини і обладнання для виконання окремих робіт і технологічних процесів у тваринництві повинні відповідати ГОСТ 12.2.042-79 (СТ СЕВ 3086-81, СТ СЕВ 3631-82) і ГОСТ 12.2.003-74 (СТ СЕВ 1085-78). Вимоги безпеки до складових частин і основних елементів конструкції машин і обладнання для тваринництва визначаються вимогами до робочих органів, механізмів, систем керування, сигналізації, пневмо-, гідро-, вакуумних систем паропостачання.
Механізована або автоматизована подача технологічних матеріалів до різальних, подрібнювальних, дозуючих та інших робочих органів має забезпечувати рівномірне або порційне надходження матеріалів без додаткового ручного регулювання (розрівнювання, підпресовування, довантажування). Приймальні горловини живильних механізмів, які завантажують вручну, повинні мати закриту частину завдовжки не менше 800 мм, що запобігає проникненню рук оператора до робочого органу.