Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Г. З. Лекції.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
877.57 Кб
Скачать

2.2. Створення суб’єктів господарювання, їхні установчі документи

Створення суб’єкта господарювання – це врегульовані правом умови фактичного виникнення і легітимації суб’єкта господарювання.

Форми створення суб’єктів господарювання:

1) добровільне за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) орган шляхом заснування нового чи добровільної реорганізації діючого (діючих) суб’єкта господарювання;

2) примусового поділу (виділення) діючого суб’єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до вимог антимонопольно-конкурентного законодавства України.

Заснування нового суб’єкта господарювання включає такі етапи.

1. Дореєстраційний етап.

  1. Визначення засновника (-ів) та їхньої засновницької компетенції.

  2. Визначення ключових правових атрибутів суб’єкта господарювання.

  3. Розробка та затвердження установчих документів.

  4. Формування статутного капіталу.

  5. Оформлення рішення про створення суб’єкта господарювання.

2. Реєстраційний етап.

1. Державна реєстрація в ЄДР і одержання виписки з ЄДР.

2. Присвоєння коду ЄДРПОУ в органах державної статистики.

3. Реєстрація в органах ДПС як платника податків та у разі необхідності – як платника єдиного податку, платника ПДВ (заповнення форми 1-ОПП, 4-ОПП).

4. Реєстрація як платник єдиного соціального внеску у ПФУ.

3. Постреєстраційний етап.

1. Виготовлення печатки та штампу. Юридичні особи обов’язково повинні мати печатку, а фізична особа – за бажанням (у разі реєстрації фізичної особи-підприємця як платника ПДВ обов’язковою умовою правильності оформлення податкової накладної є скріплення її печаткою відповідно до Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. № 1379).

2. Відкриття рахунків в установах банків. Юридична особа обов’язково відкриває рахунки, а фізична – за бажанням.

3. Отримання дозволів органів державного пожежного нагляду та державного санітарно-епідеміологічного нагляду на початок роботи у разі необхідності.

4. Отримання ліцензій, патентів, сертифікатів відповідності, якщо цього вимагає законодавство щодо виду господарської діяльності даного суб’єкта.

Розглянемо перший етап детальніше.

1. Визначення засновника (-ів) чи уповноваженого ним (ними) органу та їхньої засновницької компетенції.

Засновником є особа, яка має право створювати у визначеному законодавчому порядку суб’єкт господарювання (підприємство, установу, організацію) як юридичну особу, або ж прийняти рішення про започаткування підприємницької діяльності без статусу юридичної особи. Таким правом наділені безпосередньо власники засобів виробництва та іншого майна та уповноважені власником (власниками) органи, тобто фізичні та юридичні особи, які мають засновницьку право- і дієздатність. Уповноважені органи, які можуть бути засновниками підприємств, визначає власник. Щодо підприємств державної власності – це підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади (міністерства, відомства, ФДМУ), щодо комунальних підприємств – це територіальні громади в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном.

Засновницька компетенція охоплює: визначення порядку дій щодо створення підприємства; розподіл обов’язків між засновниками щодо створення підприємства; вибір організаційно-правової форми; визначення мети, основних напрямків діяльності підприємства; формування кадрової політики та інше.