- •Тема 1. Основи правового регулювання господарської діяльності
- •1.1. Предмет регулювання та методи господарського права
- •1.2. Господарські правовідносини, їх види та ознаки
- •1.3. Поняття, особливі ознаки та система господарського законодавства
- •Конституція України:
- •Система господарських кодексів і законів:
- •Законодавчі акти органів державної влади з економічних питань:
- •Підзаконні нормативно-правові та індивідуальні акти державного управління з господарських питань:
- •1.4. Державне регулювання господарської діяльності
- •1.5. Проблеми вдосконалення господарського законодавства
- •Тема 2. Загальна характеристика організації діяльності суб’єктів господарювання
- •2.1. Організаційно-правова форма господарювання. Поняття та основи правового статусу суб’єктів господарювання
- •3. Залежно від величини частки участі іноземного інвестора у статутному капіталі підприємства.
- •2.2. Створення суб’єктів господарювання, їхні установчі документи
- •1. Дореєстраційний етап.
- •2. Реєстраційний етап.
- •3. Постреєстраційний етап.
- •1. Визначення засновника (-ів) чи уповноваженого ним (ними) органу та їхньої засновницької компетенції.
- •2. Визначення ключових правових атрибутів суб’єкта господарювання передбачає:
- •3. Розробка та затвердження установчих документів.
- •4. Формування статутного капіталу.
- •5. Оформлення рішення про створення суб’єкта господарювання.
- •2.3. Правові засади державної реєстрації суб’єктів господарювання
- •Процедура державної реєстрації фізичної особи – підприємця
- •Процедура державної реєстрації юридичних осіб
- •2.4. Правові засади процедури ліцензування господарської діяльності
- •2.5. Припинення діяльності суб’єкта господарювання
- •1. Добровільне припинення, його підстави:
- •Примусове припинення, його підстави:
- •1. Скасування державної реєстрації фізичної особи – підприємця.
- •2.6. Правовий інститут банкрутства
- •5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів.
- •Процедури відновлення платоспроможності
- •Тема 3. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності
- •3.1. Поняття, суб’єкти підприємництва, ознаки, принципи та види підприємницької діяльності
- •3.2. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності
- •3.3. Державне сприяння розвитку підприємництва
- •Тема 4. Правовий статус окремих суб’єктів господарського права
- •4.1. Правовий статус фізичної особи-підприємця
- •Характеристика правового статусу громадянина-підприємця
- •4.2. Правовий статус державних підприємств
- •4.3. Правовий статус комунальних підприємств
- •4.4. Правовий статус приватних підприємств
- •4.5. Правовий статус господарських товариств
- •4.6. Правовий статус господарських об’єднань
- •4.7. Правовий статус інших суб’єктів господарювання
- •4.8. Правовий статус негосподарських організацій. Некомерційна господарська діяльність
- •Тема 5. Господарсько-договірні зобов’язання. Господарсько-правова відповідальність
- •5.1. Поняття та види господарських зобов’язань
- •5.2. Поняття, види та функції господарського договору
- •7. За регулятивними функціями:
- •8. Залежно від періодів виконання обов'язків:
- •9. За строками дії:
- •5.3. Форми, зміст, способи та порядок укладання господарських договорів
- •5.4. Окремі види господарських договорів
- •5.4.1. Договори про передачу майна у власність
- •Договір купівлі-продажу
- •Договір поставки
- •Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •Договір міни (бартеру)
- •Договір дарування
- •5.4.2. Договори про передачу майна в користування
- •Договір найму (оренди)
- •Договір оренди державного та комунального майна
- •Договір лізингу
- •Договір концесії
- •Договір комерційної концесії
- •5.4.3. Договори на виконання робіт (підрядні договори)
- •5.4.4. Договори про надання послуг
- •Договори перевезення вантажів, пасажирів і багажу
- •Договір транспортного експедирування
- •Договір страхування
- •5.5. Принципи та правове забезпечення виконання господарських договорів
- •5.6. Поняття, принципи та функції господарсько-правової відповідальності
- •5.7. Види господарсько-правової відповідальності
- •Тема 6. Захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання
- •6.1. Правове становище господарських судів. Підвідомчість справ господарським судам
- •Суб’єктна ознака (залежно від суб’єктів спору).
- •Предметна ознака (залежно від предмета спору).
- •6.2. Досудове врегулювання господарських спорів
- •6.3. Процедура вирішення спорів господарськими судами
- •2. Вирішення господарського спору та прийняття рішення по справі.
- •3. Виконання рішення.
- •6.4. Вирішення господарських спорів третейськими судами
- •На постійнодіючій основі.
- •Третейський суд для вирішення конкретного спору – «ad hoc».
- •Тема 7. Правове регулювання банківської діяльності та кредитно-розрахункових відносин
- •7.1. Правовий статус банків
- •7.2. Правове регулювання кредитних відносин
- •7.3. Правове регулювання розрахункових відносин
1.5. Проблеми вдосконалення господарського законодавства
Для сучасного господарського законодавства України притаманна чимала кількість недоліків: застарілих, заперечуючих одна одну норм, а також прогалин, що зумовлені розвитком в Україні ринкових відносин, які ще не до кінця врегульовані законодавством. Безперечно, великим плюсом у правовому регулюванні господарських відносин було прийняття Господарського та Цивільного кодексів України, проте ще не всі усунені колізій між окремими їх положеннями.
Отже, ці обставини зумовлюють необхідність удосконалення господарського законодавства, яке відбувається за такими основними напрямами:
- удосконалення господарського законодавства стосовно його змісту не шляхом повного скасування окремих старих законодавчих актів, а шляхом їх модернізації, адекватної умовам та динаміці розвитку ринкових відносин. Такий напрям передбачає необхідність врегулювання нових для господарської системи України відносин шляхом прийняття відповідних законодавчих актів (у господарських організаціях корпоративного типу; холдингових компаніях; публічних господарських товариствах – державної та комунальної форм власності) та врегулювання традиційних (наприклад, договірних) відносин на нових засадах через внесення відповідних змін до чинних нормативних актів; уточнення редакцій законів, прийнятих на початку проголошення незалежності нашої держави;
- удосконалення господарського законодавства стосовно його правової форми. Цей напрям передбачає:
а) істотне посилення ролі закону як основного джерела регулювання господарських відносин, що відповідає положенням Конституції України (ст. 92) та ст. 5 ГК України;
б) зменшення ролі відомчих нормативних актів і обмеження відомчої нормотворчості, що забезпечується контролем Мін’юсту України у формі державної реєстрації таких актів і набуття ними чинності за умови такої реєстрації (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади»);
в) підвищення ролі локальних нормативних актів (установчих і внутрішніх правових документів суб’єктів господарювання), які самостійно (але в межах, не заборонених законом) визначають напрями своєї діяльності, внутрішню структуру, порядок використання прибутку й інші питання;
- удосконалення господарського законодавства щодо його системи. Цей напрям передбачає:
а) розв’язання проблем, пов’язаних з прийняттям Господарського та нового Цивільного кодексів (усунення колізій між низкою норм цих кодексів) та ПК України;
б) видання систематизованих збірок господарського законодавства за предметним критерієм;
в) консолідацію господарського законодавства (прийняття замість кількох нормативно-правових актів, що регулюють певний вид господарських відносин, – одного, який дає змогу усунути колізії в регулюванні певної категорії господарських відносин);
- гармонізація законодавства України з найдосконалішими міжнародними стандартами у сфері регулювання господарських відносин із законодавством міжнародних економічних співтовариств, до складу яких входить чи планує ввійти Україна, у тому числі й ЄС (наприклад, прийняття Закону України від 18.03.2004 р. «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» тощо).
На сьогодні проблеми удосконалення господарського законодавства це не лише робота українського парламенту, а й певні пропозиції знизу, від самих учасників господарського процесу. Тільки за такої співпраці можливо сформувати стабільне законодавство, яке б не лише виконувало роль регулятора суспільних відносин, а й сприяло недопущенню правопорушень як з боку суб’єктів господарювання, так і контролюючих їх органів.